"16" березня 2017 р.Справа № 916/7/17
Позивач: державне підприємство "Дослідне господарство "Комунар" Інституту сільського господарства Причорномор'я національної академії аграрних наук України
Відповідач: державне підприємство "Дослідне господарство "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я національної академії аграрних наук України
про стягнення 28 224,00 грн.
Суддя - Цісельський О.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Форостенко О.О. - довіреність
від відповідача: Осьмінін С.Д. - довіреність
СУТЬ СПОРУ: позивач, державне підприємство "Дослідне господарство "Комунар" Інституту сільського господарства Причорномор'я національної академії аграрних наук України звернувся з позовною заявою до державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я національної академії аграрних наук України про стягнення боргу за 8 820 кг. зернової суміші з урахуванням ПДВ у сумі 28 224, 00 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.01.2017р. позовну заяву (вх.№7/17) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/7/17 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
02.02.2017р. на адресу господарського суду Одеської області надійшла додаткова позовна заява позивача (вх.№2580/17), яка судом не прийнята до розгляду.
14.02.2017р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання відповідача (вх.№3584/17) про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено.
14.02.2017. позивач звернувся на адресу господарського суду Одеської області із клопотанням (вх.№2-871/17) про продовження строку розгляду справи на 15 днів, яке суд задовольнив та продовжив строк розгляду справи №916/17/17 на 15 днів.
20.02.2017р. на адресу господарського суду Одеської області надійшли письмові уточнення позивача на предмет позову, які судом не прийняті до розгляду.
09.03.2017р. позивач звернувся на адресу господарського суду Одеської області із письмовими уточненнями на предмет позову, відповідно до яких позивач просить суд стягнути державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я національної академії аграрних наук України борг з урахуванням ПДВ у сумі 28 224,00 грн.
Зазначені уточнення позовних вимог судом прийняті до розгляду.
Педставник позивача заявлені позовні вимоги підтриммує та просить суд задовольнити позов.
Представник відповідача заявлені позивачем позовні вимоги визнає та проти позову не заперечує, з підстав викладених в заяві (вх№6209/17 від 16.03.2017р.)
В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
21 квітня 2015р. між державним підприємство "Дослідне господарство "Комунар" Інституту сільського господарства Причорномор'я національної академії аграрних наук України (Позичкодавець) та державним підприємством "Дослідне господарство "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я національної академії аграрних наук України (Користувач) було укладено договір позики.
Відповідно до п.1.1. Договору, Позичкодавець передає Користувачу у безоплатне користування на строк, що обумовлений цим Договором, позичку, яку Користувач зобов'язується повернути Позичкодавцеві після закінчення строку, встановленого цим Договором.
Згідно п.4.1 Договору, строк на який надається об'єкт позички, становить чотири місяці з моменту його передачі.
Пункт 4.2. Договору передбачає, що остаточною датою користування об'єктом позички вважається 1 вересня 2015року.
Відповідно до п. 5.1. Договору передбачено, що при настанні дати, вказаної в п.4.2. цього Договору, Користувач зобов'язується протягом трьох календарних днів повернути Позичкодавцю об'єкт позички.
Згідно п. 7.4. Договору, усі спори Сторін за цим Договором, за якими не досягнуто згоди, вирішуються відповідно до законодавства України.
На виконання умов вищенаведеного договору, позивачем було передано відповідачеві в безкоштовне користування зернову суміш в кількості 8 820 кг., на суму з врахуванням ПДВ 28 224, 00 грн., що підтверджується накладною №40 від 22.04.2014р., але станом на 01.03.2017, державне підприємство "Дослідне господарство "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я національної академії аграрних наук України (Користувач) не повернуло об'єкт позички.
Неналежне виконання відповідачем умов договору позики і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 ЦК України).
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст. 1046 ЦК, За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Пунктом 1 ст.1049 ЦК України передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 1050 ЦК України встановлює, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено надання позивачем відповідачу позички за договором позики від 21.04.2015р. в сумі 28 224,00 грн. з урахуванням ПДВ, неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань в частині її повернення, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення боргу в сумі 28 224,00 грн. з урахуванням ПДВ
Відповідач заявлені позивачем позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що свідчить наявна в матеріалах справи заява від 20.03.2017р.
Відповідно до приписів ст.78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.
До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.
Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини та заяву відповідача якою останній визнав позов, суд дійшов висновку, що позовні вимоги державного підприємства "Дослідне господарство "Комунар" Інституту сільського господарства Причорномор'я національної академії аграрних наук України є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню, у зв'язку з чим стягненню з державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я національної академії аграрних наук України підлягає сума боргу з урахуванням ПДВ у сумі 28 224, 00 грн.
Відповідно до приписів ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов - задовольнити повністю.
2. Стягнути з державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я національної академії аграрних наук України (67668, Одеська обл., Біляївський р-н., с. Великий Дальник, вул. Маяцька 26, код ЄДРЮОФОПГФ 05528906) на користь державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Інституту сільського господарства Причорномор'я національної академії аграрних наук України (68544, Одеська обл., Тарутинський р-н., с. Весела Долина, код ЄДРЮОФОПГФ 00729528) борг з урахуванням ПДВ у сумі 28 224 (двадцять вісім тисяч двісті двадцять чотири ) грн. 00 коп. та витрати на оплату судового збору у сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України
Повне рішення складено 21 березня 2017 р.
Суддя О.В. Цісельський