20 березня 2017 року м. Київ №К/800/8025/17
Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Стрелець Т.Г., перевіривши матеріали касаційної скарги Київської міської митниці ДФС України
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року
у справі №815/4811/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кій Торг"
до Київської міської митниці ДФС України
про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної
вартості товарів, -
За правилами частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
У порушення наведених вимог, до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі, відповідно до Закону України «Про судовий збір».
При цьому, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Отже, підставою для відстрочення сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. При цьому, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Вивчивши доводи клопотання Київської міської митниці ДФС України про відстрочення сплати судового збору, суд не знаходить підстав для його задоволення, оскільки скаржник ніяким чином не підтверджує та не обґрунтовує можливість сплатити суму судового збору в майбутньому, зокрема, до ухвалення рішення у справі.
Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинство України.
Частиною третьою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення встановлених недоліків - шляхом подання документа про сплату судового збору у розмірі, відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 108, 210-214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у задоволенні клопотання Київської міської митниці ДФС України про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС України - залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 07 квітня 2017 року.
Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Вищого адміністративного суду України Т.Г. Стрелець