15 березня 2017 року К/800/25218/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Юрченко В.П.,
розглянувши клопотання Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.03.2016
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016
у справі № 808/1313/15
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
про скасування вимоги про сплату боргу,-
ОСОБА_1 звернувсь до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування вимоги про сплату боргу.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.03.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016, позов задоволено.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, скаржник звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Скаржником надіслано до Вищого адміністративного суду України клопотання про повернення судового збору.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.02.2017 вказану заяву залишено без руху, оскільки скаржником не надано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.
Скаржник, на виконання вимог зазначеної ухвали, усунув вказані недоліки.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
За змістом зазначеної норми сплачений судовий збір повертається у разі відмови судом у відкритті провадження у справі, оскільки у такому випадку справа по суті судом не розглядається.
Однак, у відкритті провадження за даною касаційною скаргою було відмовлено на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Такі дії судді не є суто процесуальними діями, перелік яких міститься у інших пунктах частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, потребують оцінки обґрунтованості доводів касаційної скарги порівняно з висновками судів у судових оскаржуваних рішеннях.
Відмовляючи у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції надав оцінку доводам скарги та оскаржуваним судовим рішенням у межах поданої скарги і прийшов до висновку, що підстав для відкриття касаційного провадження немає, про що була постановлена ухвала.
Таким чином, підстави для повернення судового збору при відмові у відкритті касаційного провадження відсутні, оскільки судом вчинені відповідні дії щодо поданої касаційної скарги.
Вимоги статті 7 Закону України «Про судовий збір» не можуть бути застосовані в разі відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція викладена у рішеннях Верховного Суду України у постанові від 16.06.2015 (справа № 21-619а14) та від 29.03.2016 (справа № 21-3893а15).
Керуючись статтею 98 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Відмовити в задоволенні клопотання Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про повернення судового збору сплаченого за подання касаційної скарги у справі № 808/1313/15.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.П. Юрченко