про повернення позовної заяви
16.03.2017 Справа № 908/525/17
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г.,
розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до відповідача: Комунального підприємства «Оріхівський ринок» Оріхівської міської ради Запорізької області
про стягнення 41382,00 грн.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовними вимогами до Комунального підприємства «Оріхівський ринок» Оріхівської міської ради Запорізької області про стягнення збитків завданих пожежею в сумі 41382,00 грн.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суддя встановив:
- не подано доказів надсилання відповідачеві позовної заяви і доданих до неї матеріалів, що є порушенням пункту 6 ст. 63 ГПК України.
Нормою ст. 56 ГПК України встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (з наступними змінами та доповненнями).
Так, належним доказом направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення.
За змістом п. 19 вказаного Порядку, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Відповідно до п. 61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12 травня 2006 року № 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в п. 3.2.1 якого наведено зразок оформлення Опису вкладення за формою 107.
Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.
Відповідно до вимог ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Так, пунктом 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року встановлено, що при поданні сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). Копії документів, які подаються до господарського суду, повинні бути засвідчені з додержанням вимог п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документації ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказам Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. № 55, зокрема, відмітка про засвідчення копії документа повинна складатися зі слів: «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги.
В якості доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу позивачем надана копія опису вкладення від 24.02.2017 року яка не засвідчена, як того вимагає процесуальне законодавство, а тому не може бути прийнята судом як доказ надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів. При цьому до суду подано позовну заяву яка датована 14.03.2017 року, тоді як зазначений опис вкладення датований 24.02.2017 року. Отже, з огляду на викладене у суду відсутні підстави вважати, що до позовної заяви додані передбачені п. 2 ст. 57 ГПК України документи, що є порушенням імперативних приписів норм чинного законодавства України, а також обмеженням процесуальних прав відповідача, що не відповідає принципам, визначеним ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04.11.1950 року.
Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Національним законодавством України (ст. 56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку прокурора та позивача надіслати сторонам відповідні копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року).
У Рішенні ЄСПЛ у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи одстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Таким чином, право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, включає в себе обов'язок прокурора чи позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з усіма додатками. Таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження у справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не відповідатиме статті 6 Конвенції.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з пунктом 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
За таких обставин, позовна заява підлягає поверненню без розгляду. Після усунення обставин, що зумовили повернення позовної заяви без розгляду, позивач може звернутися з нею знову в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд
Позовну заяву від 14.03.2017 року (вих. №582/08-07/17 від 16.03.2017 року) і додані до неї документи повернути позивачеві - Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 без розгляду на адресу: АДРЕСА_1.
Додатки: позовна заява від 14.03.2017 року з додатками всього на 29 арк., в тому числі оригінали квитанцій №0756-5107-9396-6528 від 26.01.2017 року та №0.0.723376410.1 від 13.03.2017 року на 2 арк..
Суддя О.Г.Смірнов