22.03.2017 Справа № 904/8818/16
За заявою: Державного підприємства "Виробниче об'єднання ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ім. О. М. Макарова" про відстрочку виконання рішення суду від 21.11.2016 у справі № 904/8818/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань", м. Харків
до Державного підприємства "Виробниче об'єднання ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ім. О. М. Макарова", м. Дніпро
про стягнення
Суддя Ярошенко В.І.
Представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
Публічне акціонерне товариство "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" про стягнення заборгованості за договором.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за контрактом № 1/10 від.11.03.2010 в частині повної та своєчасної оплати за виготовлену та поставлену продукцію.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2016 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 725000 грн., три відсотки річних у розмірі 27252, 06 грн., інфляційні втрати у сумі 52290, 41 грн. та 12068, 14 грн. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
09.12.2016 на виконання рішення суду було видано наказ.
15.03.2017 через канцелярію суду від ДП "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду від 21.11.2016 у справі № 904/8818/16, в якій останній просить суд, у зв'язку із тяжким фінансовим станом підприємства, відстрочити виконання рішення суду на один рік до 01.03.2018.
Ухвалою суду від 15.03.2017 заяву ДП "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" про відстрочку виконання рішення суду від 21.11.2016 у справі № 904/8818/16 прийнято до розгляду та її розгляд призначено на 22.03.2017.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
У пункті 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 (далі - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 9) зазначено, що застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке: відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
При розгляді заяви відповідача про відстрочку виконання рішення, судом враховано правові позиції, що викладені у пункті 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 та визначено, що підставами для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
В обґрунтування заяви, відповідач у справі посилається на обставини, які є звичайними обставинами при веденні господарської діяльності відповідачем, яку він здійснює на свій ризик. Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності. Відстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу в порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав достатніх доказів в підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування поданої заяви, у тому числі, доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності активів для виконання рішення суду та реальної загрози погіршення господарської діяльності у зв'язку з виконанням рішення суду, винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду.
Твердження ДП "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" про складне фінансове становище, не може бути прийняте судом до уваги, оскільки таке становище утворилось внаслідок його власної господарської діяльності.
Заявником не доведено належними доказами виключності обставин, що спричинили неможливість виконання судового рішення у даній справі в повному обсязі, як і не надано доказів вжиття заходів до повного виконання рішення.
В той час, як недостатність/відсутність коштів у відповідача, невиконання контрагентами своїх зобов'язань перед заявником не можна вважати безумовним винятковим випадком, за наявності якого виконання судового рішення може бути розстрочено.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини" (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).
При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що "затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції" (§24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бакай та інші проти України" від 09.11.2004).
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви ДП "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" про відстрочку виконання рішення суду від 21.11.2016 у справі № 904/8818/16 відмовити.
Суддя ОСОБА_1