Cправа № 127/16836/16-ц
Провадження № 2/127/217/17
про залишення позовної заяви без руху
22 березня 2017 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області:
в складі:
головуючого-судді Гуменюка К.П.,
за участю секретаря Подоляк М.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання кредитного договору удаваним правочином,
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
28 листопада 2016 року, до початку розгляду справи по сутті, представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 до суду було подано зустрічну позовну заяву та в судовому засіданні просив суд прийняти її до розгляду.
Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні при вирішенні питання щодо прийняття зустрічного позову до розгляду із первісним, поклалась на думку суду.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви, дійшов висновку про залишення зустрічної позовної заяви без руху з наступних підстав.
Частиною 1 статті 124 ЦПК України встановлено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 119 і 120 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 119, 120 ЦПК.
Так, частина п'ята статті 119 ЦПК передбачає, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір».
З 01 вересня 2015 року Закон України «Про судовий збір» діє у новій редакції. Із статті 5 цього Закону, яка визначає пільги щодо сплати судового збору, виключено пункт, який встановлював, що від сплати судового збору звільняються споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.
Отже, з 01 вересня 2015 року позови споживачів оплачуються судовим збором за ставками, встановленими Законом.
Подаючи зустрічний позов, позивач-відповідач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, яка діє з 01 листопада 2011 року, визначає, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Тобто, на день подання позову про захист прав споживачів діють нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному регулюють питання оплати судового збору.
Згідно з статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-рп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах застосуванню підлягають положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Як зазначалося вище, Закон України «Про судовий збір» у редакції, що діє з 01 вересня 2015 року, виключив споживачів з переліку пільгової категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору.
Як вбачається із змісту позовних вимог, останні носять немайновий характер та містять в собі дві немайнові вимоги, а саме: 1) визнати кредитний договір № ML - B 00/305/2006 від 11 грудня 2006 року укладений між ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк» удаваним правочином; 2) умову кредитного договору № ML - B 00/305/2006 від 11 грудня 2006 року укладеного між ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк» щодо: Розмір і Валюта Кредиту - 80 000, валюта: дол. США» викласти в такій редакції: «Розмір і Валюта Кредиту - 404 000 грн., валюта: Українська гривня»;
Отже, як вбачається зі змісту вказаних вище позовних вимог, останні містять дві вимоги немайнового характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на день звернення відповідача із зустрічним позовом), за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становила 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що відповідно становило 551 грн. 20 коп.
Отже, позивачу слід на адресу суду надати документ про сплату судового збору на загальну суму 1 102 грн. 40 коп.
Частиною 2 статті 124 ЦПК України встановлено, що до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 121 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання кредитного договору удаваним правочином, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків - протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_4