Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"27" жовтня 2009 р. Справа № 55/66-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Пироженко І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Раскевича Г.П. (дов. № 11/62 від 16.12.2008р.)
відповідача - Петуніна С.Ю. (дов. № 19 від 13.04.2009р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", м. Сімферополь (вх. № 2654 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 28.07.09р. по справі № 55/66-09
за позовом Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", м. Сімферополь
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наука УЦЕБОПнафтогаз", м. Харків
про стягнення 17500,00 грн., -
постановила:
У березні 2009 року Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (м. Сімферополь) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наука УЦЕБОПнафтогаз" (м. Харків) 17500,00 грн. штрафу, 175,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що відповідач в порушення умов Договору № 245, що укладений між сторонами у справі 14.05.2008р., неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо своєчасного виконання робіт.
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.07.2009р. по справі № 55/66-09 (суддя Гребенюк Н.В.) в позові відмовлено.
Позивач з даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що воно прийняте без повного з'ясування обставин, які мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні не відповідають фактичним обставинам справи, в зв'язку з чим просить рішення господарського суду Харківської області від 28.07.2009р. по справі № 55/66-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги позивач вказує на те, що господарський суд не дав оцінку тому факту, що відповідно до календарного плану робіт на виконання їх другого етапу відповідачу надавалося 3 місяці, проте акт прийому - передачі виконаних робіт по другому етапу був підписаний з вини відповідача з порушенням трьохмісячного терміну. При цьому, позивач вказує, що у звітній документації для закриття другого етапу робіт за Договором № 245 від 14.05.2008р., що була отримана ДАТ “Чорноморнафтогаз”10.09.2008р., виявилися численні порушення і невідповідність наданої відповідачем редакції СОУ “Свердловини на нафту і газ. Поточний та капітальний ремонт” вимогам законодавства України у сфері екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища і раціонального використовування природних ресурсів, а також вимогам міжнародних конвенцій, ратифікованих Україною. За цих обставин і великими обсягами робіт, що пов'язані з необхідністю перевірки згаданого нормативного документу структурними підрозділами позивача, ДАТ “Чорноморнафтогаз”змушене було звернутись до відповідача з численними зауваженнями щодо наданої відповідачем редакції СОУ “Свердловини на нафту і газ. Поточний та капітальний ремонт" лише 10.12.2008 р. Отже, на думку заявника апеляційної скарги, відповідач повинен нести відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 17500,00 грн., який нарахований на підставі пункту 8.3. Договору № 245 від 14.05.2008р.
Відповідач - ТОВ "Наука УЦЕБОПнафтогаз" (м. Харків) письмових пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надав. Його уповноважений представник -Петунін С.Ю. у судовому засіданні 27.10.2009р. просив оскаржене рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача, які підтримали свої позиції у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом, 14 травня 2008 року між позивачем - Державним акціонерним товариством "Чорноморнафтогаз" (м. Сімферополь) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Наука УЦЕБОПнафтогаз" (м. Харків) укладено договір за № 245 (далі - Договір).
Відповідно до умов даного Договору відповідач зобов'язався на свій ризик за завданням позивача виконати розробку нормативної документації: СОУ (Стандарт організацій України) на поточний та капітальний ремонт свердловин, в позивач, в свою чергу, прийняти та оплати виконану роботу.
Пунктом 2.1. Договору сторони передбачили, що зміст, етапи та терміни робіт визначаються Календарним планом виконання робіт (додаток № 2), який є невід'ємною частиною Договору, що за необхідності може уточнюватись за згодою сторін в процесі виконання договору шляхом підписання відповідних змін в календарний план виконаних робіт.
Відповідно до 3.3. Договору сторонами обумовлено порядок оплати, яка здійснюється позивачем шляхом авансу у розмірі 25 % від вартості робіт - на протязі 10-ти банківських днів з моменту підписання договору; розрахунок проводиться на протязі 10-ти банківських днів після підписання акту прийому - передачі виконаних робіт по кожному етапу(№2, № 3, №4; Додаток №2); витрати на відрядження сплачуються позивачем за фактичними витратами та включаються до акту прийому - передачі виконаних робіт.
Згідно з пунктом 5.1. Договору сторони передбачили, що позивач зобов'язується на протязі 10-ти календарних днів підписати акт прийому - передачі виконаних робіт або повернути його на адресу відповідача з обґрунтованою відмовою в підписанні. Обґрунтування повинно містити перелік недоліків і недоопрацювань, а також необхідні терміни їх усунення.
Пунктом 6.1. Договору визначено, що відповідач приступає до роботи після одержання авансу відповідно до пункту 3.3. цього Договору та завдання на розробку.
У випадку порушення відповідачем термінів виконання роботи, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві штраф у розмірі 5% від вартості роботи за договором (пункт 8.3. Договору) .
Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 15.01.09, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 9.1. Договору).
На виконання умов цього Договору позивачем та відповідачем укладено Договору технічне завдання та календарний план виконаних робіт, яким передбачено виконання 4-х етапів робіт з термінами їх виконання.
На підтвердження відповідачем виконання 1 етапу робіт, передбаченого Календарним планом, останнім надано до справи акт здачі - приймання науково- технічної продукції за № 1/245 від 10.07.2008р.
11.07.2008р. позивач здійснив перерахування грошових коштів відповідачу у розмірі 87500 грн. платіжним дорученням № 151.
В обґрунтування вимог по стягненню суми штраф в розмірі 17500,00 грн. за неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання за Договором, позивач посилається на те, що станом на 12.03.2009р. вказані в договорі терміни виконання другого, третього та четвертого етапу робіт, передбачені Календарним планом, порушені та роботи відповідачем не виконані, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутись до господарського суду Харківської області з даним позовом про стягнення з відповідача суми штрафних санкцій.
Приймаючи оскаржене рішення господарський суд виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що позивач у відповідності з пунктом 3.3. Договору повинен був перерахувати авансовий платіж у розмірі 25% від вартості робіт -на протязі 10-ти банківських днів з моменту підписання договору, тобто в строк до 28 травня 2008 р.
Пунктом 6.1. Договору сторони встановили, що відповідач приступає до роботи після одержання авансу відповідно до пункту 3.3. цього Договору та завдання на розробку, а також пунктом 1 календарного плану до Договору був передбачений термін виконання першого етапу - 1 місяць з моменту підписання договору, відповідно 1-й етап робіт повинен був бути зданий 11.08.2008р., а другий етап з урахуванням пункту 6.1. Договору та календарного плану - не пізніше 11.11.2008 р.
При цьому господарським судом з'ясовано, що відповідач виконав свої зобов'язання належним чином та виконав перший етап договору 10 липня 2008 р., тобто достроково, але позивач фактично здійснив авансовий платіж у розмірі 87500,00 грн. лише 11.07.2008 р., тобто з прострочкою у 44 дні.
Оцінивши доводи сторін у справі та надані на їх підтвердження документальні докази господарський суд визначився, що в даному випадку має місце факт прострочення виконання саме позивачем зобов'язання по перерахуванню авансу відповідно до п. 3.3. вказаного Договору.
У відповідності з пунктом 2 Календарного плану виконання робіт на виконання другого етапу робіт було надано 3 місяці, тобто звітні матеріали за цим етапом повинні направлятись на адресу позивача 11.11.2008 р.
Із матеріалів справи випливає, що відповідач в строк, передбачений для виконання другого етапу робіт за договором, направив позивачеві звітні матеріали та акт здачі-приймання робіт за другим етапом супровідним листом вих. № 61 від 10.09.2008р., а позивач, в свою чергу, надіслав на адресу відповідача лист (вих. № 27/3-4176) з зауваженнями та пропозиціями щодо наданої відповідачем редакції СОУ "Свердловини на нафту і газ. Поточний та капітальний ремонт" лише 10.12.2008р., чим порушив пункт 5.1. Договору, яким обумовлено обов'язок позивача на протязі 10-ти календарних днів підписати акт прийому-передачі виконаних робіт або повернути його на адресу відповідача з обґрунтованою відмовою в підписанні.
В процесі розгляду справи по суті господарським судом з'ясовано, що лист позивача за вих. № 245 від 14.05.2008р. не містить жодних посилань на мотивовану відмову в підписанні акту, а також про неналежне виконання відповідачем умов договору № 245 від 14.05.2008р. При цьому, вказані у листі № 27/3-4176 від 10.12.2008р. моменти за своєю правовою суттю не є недоліками, а являються зауваженнями та пропозиціями, які було враховано відповідачем в подальшому.
Враховуючи те, що мотивованої відмови від підписання акту не було, а лише 24 лютого 2009р. підписано акт № 2/245 здачі - приймання науково-технічної продукції за договором № 245 за 2-й етап, господарський суд визначився, що на момент подачі позову вказаний акт був вже підписаний, і наведені позивачем у позовній заяві доводи з цього приводу є необґрунтованими, в зв'язку з чим відмовив в їх задоволенні.
Виходячи з системного аналізу частини 4 статті 612 та частини 1 статті 613 Цивільного кодексу України, в яких закріплено що, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора; і кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язань або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку, господарський суд визначився, що в даному випадку має місце порушення виконання грошового зобов'язання по перерахуванню авансового платежу, хоча при цьому умовами Договору передбачено, що відповідач приступає до роботи після одержання цього авансу.
Враховуючи вимоги частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України, а також з огляду на те, що рішення суду має бути законним та справедливим, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати штрафу у розмірі 17500,00 грн. та відмовив в задоволенні позову.
З урахуванням положень, запроваджених статтею 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів, колегія суддів вважає, що вищевикладені висновки суду попередньої інстанції повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення -немає.
Згідно із статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
В силу статей 4-2, 4-3, 4-7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Колегія суддів вважає, що господарським судом у повному обсязі використано свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі.
В даному випадку предметом спору у даній справі є стягнення штрафу, який застосований позивачем в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за умовами Договору. Предметом доказування у даній справі є встановлення всіх обставин, які вказують на наявність чи відсутність вини, необхідної для застосування відповідальності у вигляді сплати штрафу.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач у своїй апеляційній скарзі вказує на те, що відповідно до календарного плану робіт на виконання їх другого етапу відповідачу надавалося 3 місяці, проте акт прийому - передачі виконаних робіт по другому етапу був підписаний з вини відповідача з порушенням трьохмісячного терміну. При цьому, позивач зазначає, що у звітній документації для закриття другого етапу робіт за Договором № 245 від 14.05.2008р., що була отримана ДАТ “Чорноморнафтогаз”10.09.2008р., виявилися численні порушення і невідповідність наданої відповідачем редакції СОУ “Свердловини на нафту і газ. Поточний та капітальний ремонт" вимогам законодавства України у сфері екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища і раціонального використовування природних ресурсів, а також вимогам міжнародних конвенцій, ратифікованих Україною. За цих обставин і великими обсягами робіт, що пов'язані з необхідністю перевірки згаданого нормативного документу структурними підрозділами позивача, ДАТ “Чорноморнафтогаз”змушене було звернутись до відповідача з численними зауваженнями щодо наданої відповідачем редакції СОУ “Свердловини на нафту і газ. Поточний та капітальний ремонт” лише 10.12.2008 р. Отже, на думку заявника апеляційної скарги, відповідач повинен нести відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 17500,00 грн., який нарахований на підставі пункту 8.3. Договору № 245 від 14.05.2008р., в зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем певних етапів робіт.
Однак вказані посилання не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не узгоджуються з наявними у справі матеріалами та нормами чинного законодавства, що регулюють правовідносини сторін у справі.
Так, згідно з частиною другою статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Отже, частина друга статті 218 Господарського кодексу України встановлює загальне правило, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності за наявності його вини.
Зазначену норму в частині відповідальності за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання слід застосовувати з урахуванням правила абзацу першого частини першої статті 614 Цивільного кодексу України, згідно з яким особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Тому учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання за відсутності його вини лише у випадках, встановлених договором або законом. В частині відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності винятків з правила частини другої статті 218 Господарського кодексу України не передбачено.
Отже, виходячи з вказаних положень закону, вина особи полягає у невжитті нею об'єктивно існуючих заходів, що залежать від неї і спрямовані на недопущення порушення зобов'язання.
Слід зазначити, що господарським судом правомірно встановлено, що в даному випадку перш за все має місце порушення виконання грошового зобов'язання (здійснення перерахування авансу) за спірним Договором з боку позивача, адже при цьому його умовами визначено, що відповідач приступає до роботи після одержання даного авансового платежу, яке здійснено позивачем з прострочкою майже у півтора місяці. Тобто з самого початку несвоєчасне перерахування позивачем авансового платежу стало причиною затримки виконання робіт відповідачем за іншими етапами.
Так, із матеріалів справи випливає, що відповідач виконав свої зобов'язання за Договором належним чином та здійснив 1-й етап робіт договору 10.07.2008 р., тобто достроково, проте позивач фактично перерахував аванс у розмірі 87500,00 грн. лише 11.07.2008 р., з прострочкою платежу у 44 дні.
Водночас, наявними у справі матеріалами підтверджується, що відповідач у встановлений для виконання другого етапу робіт Договором строк, направив позивачеві звітні матеріали та акт здачі-приймання робіт за другим етапом.
У відповідності до пункту 5.1. Договору позивач був зобов'язаний на протязі 10 календарних днів або підписати акт або повернути його на адресу відповідача з мотивованою відмовою від його підписання, чого позивачем зроблено не було, натомість позивач надіслав на адресу відповідача лист за вих. № 27/3-4176 з зауваженнями та пропозиціями щодо наданої відповідачем документації лише 10.12.2008р., чим порушив зазначений пункт Договору.
Відповідно до пункту 9.2. Договору зміна умов Договору, включаючи корегування додатків до Договору, здійснюється виключно шляхом підписання уповноваженими представниками сторін додаткових угод.
Незважаючи на виникнення даної ситуації між сторонами, що зумовила настання інших строків виконання відповідачем робіт, ні позивач ні відповідач у справі не скористались своїм правом на внесення змін до Договору з цього приводу у встановленому законом порядку, хоча пунктом 9.2. Договору така можливість сторонами передбачена.
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що 24.02.2009р. між сторонами у справі підписано акт № 2/245, який підтверджує виконання відповідачем другого етапу робіт та свідчить про врахування ним зауважень та пропозицій, викладених позивачем у листі № 27/3-4176 від 10.12.2008р.
Отже, з урахуванням всіх матеріалів справи та існуючих в ній документальних доказів, колегія суддів погоджуючись із висновками господарського суду також вважає, що з самого початку сторони обопільно відступили від умов Договору, а тому вина в діях лише з боку відповідача у простроченні виконання зобов'язання за Договором - відсутня, в зв'язку з чим в даному випадку відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 17500,00 грн. для відповідача не настає. При цьому, наявні у справі документи свідчать про те, що на момент звернення позивача до господарського суду з даним позовом, акт про виконання другого етапу робіт між сторонами вже був підписаний.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Разом з цим, згідно зі статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На думку колегії суддів, позивач матеріально не обґрунтував та не довів належними та допустимими доказами правомірність своїх позовних вимог до відповідача щодо стягнення суми штрафу в розмірі 17500,00 грн., а відповідач навпаки підтвердив наявність правових підстав для залишення цих вимог позивача без задоволення.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" (м. Сімферополь) позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 28 липня 2009 року по справі № 55/66-09 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи позивача, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, частиною 4 статті 612, частиною 1 статті 613, частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України, статтями 4-2, 4-3, 4-7, 32, 33, 34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" (м. Сімферополь) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 28 липня 2009 року по справі № 55/66-09 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.
Повний текст постанови підписано 02 листопада 2009 року.
Головуючий суддя
Судді