"03" листопада 2009 р. Справа № 20/121-09-2478
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.
суддів: Колоколова С.І
Петрова М.С.
при секретарі судового засідання Ніколовій Г.П.
без участі сторін, які не використали законного права на участь їх представників у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлені належним чином (див. - повідомлення про вручення поштових відправлень №№597049, 597050 від 05.10.09р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Одеса
на рішення господарського суду Одеської області від 11.09.2009р.
по справі № 20/121-09-2478
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Кедр”, м. Дніпропетровськ
до скаржника
про стягнення 40 368,80 грн.
У червні 2009р. товариство з обмеженою відповідальністю /далі - ТОВ/ “Кедр” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 /далі -ФОП ОСОБА_2/ про стягнення з останнього суми основного боргу за договором купівлі-продажу від 18.07.2006 року № 133Д у розмірі 30 780,47 грн., 3% річних у розмірі 1 277,60грн., 8 310,73 грн. інфляційних втрат, 5 000 грн. витрат на послуги адвоката, а також витрат по сплаті державного мита у розмірі 404 грн. та на ІТЗ судового процесу у сумі 312,50 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.09.2009р.(суддя Щавинська Ю.М.) позов задоволено повністю з підстав обґрунтованості заявлених вимог.
Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ФОП ОСОБА_2 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати вказане рішення господарського суду першої інстанції від 11.09.2009р. та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 посилається на те, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення по даному спору помилково дійшов висновку про відсутність оплат на суму боргу, бо судом не зазначено в рішенні за які дати позивачем були надані банківські виписки, а також необґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань, бо вони зроблені, на думку апелянта, з порушенням законодавства та методики розрахунку.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального й процесуального права, судова колегія приходить до наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 18.07.2006р. ТОВ “Кедр” (продавець) та ФОП ОСОБА_2 (покупець) уклали договір купівлі-продажу № 133Д та додатки № 1 та № 2 до нього, відповідно до умов якого ТОВ “Кедр” продає, а ФОП ОСОБА_2 купує обладнання для використання його за цільовим призначенням.
Пунктами 2.1, 2.2 вказаного договору сторони узгодили, що обладнання продається за ціною 71 899,80 грн. на умовах додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною і згідно якого покупець сплачує продавцю процент за користування кредитом із розрахунку 22% річних від суми кредиту, але не менше облікової ставки НБУ.
Згідно умов, викладених в додатку № 1 до договору купівлі-продажу № 133Д від 18.07.2006р. та графіку виплати платежів та відсотків за користування кредитом термін розстрочки платежу за договором складає 18 місяців. Перший платіж становить 30% вартості товару та складає 21 569,94 грн. У подальшому, починаючи з 15.08.2006р. до 15.01.2008р., сума чергового платежу становить 2 796,10 грн. кожного 15-го числа місяця та відповідно визначена сума відсотків, яка також підлягає сплаті з 15.08.2006р. до 15.01.2008р. кожного 15-го числа місяця.
Відповідно умов п. 2.5. договору купівлі-продажу № 133Д від 18.07.2006р., всі платежі, крім першого, здійснюються на підставі графіку виплати платежів, який є додатком № 1 до договору.
Згідно до п. 3.4. договору поставка обладнання здійснюється продавцем після сплати першого платежу.
Матеріалами справи підтверджено, на виконання умов договору на підставі акту прийому-передачі обладнання від 24.07.2006р., який є додатком № 2 до договору купівлі-продажу, ТОВ “Кедр” передало відповідачу КМ Roma 20/400/50/2 (кавомашини) у кількості 7 штук, вартістю 7 945,80 грн. за одиницю, загальною вартістю 55 620,60 грн., та кавомолки Brasilia „RR 45” у кількості 7 штук, вартістю 2 325,60 грн. за одиницю, загальною вартістю 16 279,20 грн..
Покупець - ФОП ОСОБА_2 на виконання умов договору здійснив перший платіж у розмірі 21 569,94 грн., що вбачається з платіжного доручення № 317 від 21.07.2006р. та підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача. В подальшому, згідно узгодженого сторонами графіку виплати платежів, відповідач сплатив чергові платежі та відсотки: 922,71 грн. платіжним дорученням № 661 від 14.08.2006р., 2 796,1 грн. платіжним дорученням № 660 від 14.08.2006р., 871,45 грн. платіжним дорученням № 689 від 14.09.2006р., 2 796,1 грн. платіжним дорученням № 690 від 15.09.2006р., 820,19 грн. платіжним дорученням № 734 від 17.10.2006р., 2 796,1 грн. платіжним дорученням № 736 від 23.10.2006р., 768,93 грн. платіжним дорученням № 805 від 24.11.2006р., 2 796,1 грн. платіжним дорученням № 804 від 28.11.2006р., 717,67 грн. платіжним дорученням № 826 від 18.12.2006р., 2 796,1 грн. платіжним дорученням № 825 від 18.12.2006р., 666,4 грн. платіжним дорученням № 845 від 12.01.2007р., 2 796,1 грн. платіжним дорученням № 844 від 12.01.2007р., 615,14 грн. платіжним дорученням № 890 від 13.02.2007р., 2 796,1 грн. платіжним дорученням № 889 від 15.02.2007р., 2 796,1 грн. платіжним дорученням № 918 від 15.03.2007р., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача.
Враховуючи що, свої зобов'язання відповідач щодо оплати залишкової заборгованість за поставлений товар та по сплаті відсотків у розмірі 30 780,47 грн. не виконав у повному обсязі, а також ту обставину, що позивач підставно нараховав на вказану суму заборгованості 3% річних у розмірі 1 277,60 грн. та інфляційних витрати у сумі 8 310,73 грн., то колегія зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги на підставі ст.ст. 610, 625, 626,692 ЦК України та положень ст.ст. 175, 193 ГК України.
Доводи скаржника про те, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення по даному спору помилково оцінив докази, надані позивачем, що підтверджують наявність боргу, на думку колегії надумані та безпідставні, а також спростовуються матеріалами справи.
Щодо доводів апеляційної скарги про невірне обрахування розміру інфляційних нарахувань, то колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача, дійшла висновку про вірне їх стягнення, оскільки методика розрахунку інфляційних нарахувань здійснена у повній відповідності до положень ст. 625 ЦК України, а їх обгрунтований розмір, виходячи із 30 780,47 грн. основного боргу та періоду нарахування -з 15.01.2008р. по 02.06.2009р., за розрахунками суду є більшим, ніж заявлений до стягнення.
За таких обставин судова колегія вважає, що апеляційна скарга ФОП ОСОБА_2 безпідставна, а відтак підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене рішення місцевого господарського суду -без змін як законне та обґрунтоване.
Згідно із ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Одеської області від 11.09.2009 року по справі № 20/121-09-2478 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 -без задоволення .
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Г.П.Разюк
Суддя С.І.Колоколов
Суддя М.С.Петров