"30" вересня 2009 р. Справа № 15/72-1343
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бучинської Г.Б.
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", вул. Громницького, 7а, м. Тернопіль, 46001
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Трейдінг", вул. Добровольського, 1, м. Черкаси, Черкаська область
2) Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про стягнення 10.905,51 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 531,06 грн. пені, 37,05 грн. 3% річних, 12,90 грн. інфляційних нарахувань, 2.000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.
за участю представників сторін:
позивача: адвокат ОСОБА_3 -довіреність № 8 від 10.01.09р.;
відповідача 1: представник Плесюк Олексій Степанович - довіреність б/н від 17.03.09р.;
відповідача 2: не з'явився.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", вул. Громницького, 7-А, м. Тернопіль звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Трейдінг", вул. Пацаєва, б. 2/1, м. Черкаси, Черкаська область та Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 про стягнення 10.905,51 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 531,06 грн. пені, 37,05 грн. 3% річних, 12,90 грн. інфляційних нарахувань, 2.000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.
Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.
У розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
Відповідач № 1 у відзиві на позовну заяву підтвердив факт одержання товару від позивача однак проти позовних вимог заперечив посилаючись на те, що в процесі зберігання товару та підготовки його до продажу контрагентам 27 липня 2009 року було встановлено, що поставлений за зазначеною накладною № НТ-0000317 від 08.05.2009р. товар на суму 15.905 грн. 51 коп. не відповідає вимогам нормативної документації, а саме: відсутні або нерозбірливо позначені дати виготовлення товару, внаслідок чого не можна встановити строк його придатності, що є порушенням частини першої статті 38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", про що складено відповідний акт. Просить суд при вирішенні спору врахувати, що зазначені недоліки товару не можна було встановити під час приймання-передачі товару, оскільки тару, у якій надійшов товар, почали розпаковувати лише 27 липня 2009 року в порядку підготовки до продажу товару контрагентам. Про зазначене порушення було повідомлено позивача по справі, однак, представник ОСОБА_5 прибув до відповідача тільки 11 серпня 2009 року тобто з порушенням визначеного триденного строку обов'язкової явки, комісією сформованою ТОВ "МК Трейдінг", було недопущено до складу де знаходилась продукція оскільки наявна у нього довіреність № 07/08 від 07.08.2009, яка відповідно до пункту 23 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, не була тим документом, який засвідчує повноваження особи на право участі у прийманні продукції за якістю, про що було складено відповідний акт. Також просить суд врахувати, що відповідачем було направлено 18 серпня 2009 року на адресу ТОВ "НТК" телеграму, з вимогою забезпечити присутність уповноваженого представника ТОВ "НТК" під час встановлення факту неналежного маркування товару експертом Черкаської торгово-промислової палати, але у зв'язку з нез'явленням представника останньої експертиза проведена експертом Черкаської торгово-промислової палати була проведена 2 вересня 2009 року без участі представника ТОВ "НТК", за результатами якої встановлено факт неналежного маркування товару, а саме: нерозбірливо позначені строки виготовлення товару, внаслідок чого не має можливості встановити строк його придатності. Експертним висновком № В-548 від 02.09.2009 підтверджено факт неналежного маркування товару на суму 8 367,57 грн., а в решті частині товар визнано таким, що відповідає умовам договору та чинному законодавству. Просить в позові відмовити.
Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, однак у поданому суду 27.07.2009р. відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що договір поруки від 10.03.2009р. припинив свою дію 20.07.2008р..
Представник позивача проти доводів відповідача 1 заперечив, посилаючись на те, що обставини, викладені у відзиві, не відповідають дійсності, а надані суду акт б/н від 09.05.2009р., акт № 1 від 27.07.2009р. та експертний висновок № В-548 від 02.09.2009р. не є належними доказами підтвердження факту поставки позивачем неякісного товару. Враховуючи, що 06.08.2009 року на адресу позивача надійшов документ від ТзОВ "МК Трейдінг", названий як повідомлення про невідповідність товару умовам договору та виклик уповноваженого представника № 10 від 27 липня 2009 року, в якому відповідач-1 зазначив, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору № ЧПК 04 від 01.03.2009 року позивач здійснив поставку партії товару за накладною № МК-0000098 від 08.05.2009р.. В процесі зберігання товару та підготовки його до продажу контрагентам, 27 липня 2009 року було встановлено, що поставлений за зазначеною накладною товар на суму 15.905,51 грн. не відповідає вимогам нормативної документації, а саме: відсутні або нерозбірливо позначені строки виготовлення товару, а також просив забезпечити явку уповноваженого представника для встановлення факту неналежної якості товарів.
Відповідно до п. 17 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якісно, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 в повідомленні про виклик, направленому виробнику (відправнику), повинно бути вказано: а) найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури чи номер транспортного документу, якщо до моменту виклику рахунок не отримано; б) основні недоліки, виявлені в продукції; в) час, на який призначено приймання продукції за якістю чи комплектністю (в межах встановленого для приймання строку); г) кількість продукції неналежної якості чи некомплектної продукції. Однак, час, на який призначено приймання зазначеної відповідачем 1 продукції за якістю в даному ним повідомленні зазначено не було, а продукція по видатковій накладній № МК-0000098 від 08.05.2009р. позивачем взагалі не поставлялась. Позивачем для з'ясування наведених обставин було направлено уповноваженого представника, якого, як зазначає відповідач-1, в порушення п. 3.1.8. Договору ЧРК 04 до місця знаходження поставленого товару допущено не було. Враховуючи, що на адресу позивача 19 серпня 2009 року надійшло телеграфне повідомлення від відповідача 1 з проханням направити уповноваженого представника для встановлення за участю експерта торгово-промислової палати достовірності факту неналежної якості товарів, які були поставлені позивачем за накладною № НТ-0000317 від 08.05.2009р на умовах Договору № ЧПК 04 від 01 березня 2009 року, товариством вдруге було направлено уповноваженого представника, якого 21 серпня 2009 року було недопущено відповідачем-1 до місцязнаходження зазаченого товару, про що складено відповідний акт. Просить суд врахувати, що відповідачем 1 було порушено терміни щодо виклику уповноваженого представника для встановлення достовірності факту поставки неналежної якості товару, які передбачені Інструкцією так і умовами Договору ЧПК 04, а також неодноразово та безпідставно недопущено представників позивача для участі у встановленні достовірності наведених ним фактів невідповідності поставлених товарів. Також просить суд звернути увагу на те, що відповідно до з ч. 1, п. 6 Інструкції приймання продукції за якістю і комплектністю відбувається на складі одержувача в наступні строки: а) при іногородній поставці - не пізніше 20 днів, а продукції, що швидко псується, - не пізніше 24 годин після видачі продукції органом транспорту чи поступлення її на склад одержувача при доставці продукції постачальником чи при вивозі продукції одержувача; б) при одногородній поставці - не пізніше 10 днів, а продукції, що швидко псується -24 годин після поступлення продукції на склад одержувача. Також згідно до ч. 3, п. 6 Інструкції П-7 перевірка якості та комплектності продукції, яка поступила в тарі, відбувається при відкритті тари, але не пізніше вказаних вище строків, якщо інші строки не передбачені в договорі у зв'язку з особливостями продукції (товару), що постачається. Однак складений акт про приймання товару за якістю № 1 датований 27 липня 2009 року, а висновок експерта № ВН-548 лише 02 вересням 2009 року., тобто складені з порушенням строків, зазначених у п. 6 Інструкції. Крім того відповідач-1 при одержанні товару 08 травня 2009 року, як він зазначає, по видатковій накладній № МК-0000317 у немаркованій тарі повинен був призупинити подальше приймання продукції, скласти відповідний акт, забезпечити запобігання її змішуванню з іншою однорідною продукцією та викликати для участі в продовженні приймання та складання двохстороннього акту представника позивача, однак відповідачем-1 про факт відсутності маркування на тарній упаковці продукції під час її приймання 08 травня 2009 року як недоліку даного товару, відповідного акту складено не було. Перевірку якості товару, за результатами якої, як зазначає відповідач-1, стало відомо про відсутність маркування на тарній упаковці зупинено не було, а проведено розкриття всієї групової упаковки, а також, відповідачем-1 не були створені належні умови, при яких забезпечувалось би збереження продукції і попереджувалось би її змішування з іншою однорідною продукцією. Враховуючи відсутність пакувальних ярликів, не представляється можливим встановити хто саме поставив даний товар і відповідно, відсутні будь-які докази, що експерту Черкаської Торгово-промислової палати пред'явлено саме продукцію, поставлену ТОВ "НТК" за накладною № НТ-0000317 від 08.05.2009р.. Просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи -підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", вул. Громницького, 7а, м. Тернопіль, зареєстрований Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 20.03.2007р., що підтверджується довідкою № 31-200 Головного управління статистики у Тернопільській області та свідоцтвом про державну реєстрацію, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", вул. Громницького, 7а, м. Тернопіль, (Товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Трейдінг", вул. Добровольського, 1, м. Черкаси, Черкаська область (Дистрибутор) 01.03.2009 року укладено договір № ЧРК 04, відповідно до умов якого товариство бере на себе зобов'язання постачати товар дистрибутору згідно замовлення, а дистрибутор бере на себе зобов'язання його прийняти та оплатити на умовах, зазначених в даному договорі. Асортимент, кількість та терміни поставок товару визначаються сторонами на кожну партію окрему відповідно до підписаної сторонами Специфікації (п.п. 1.1., 1.2. договору з врахуванням протоколу розбіжностей до Дистрибуторського договору від 01.03.2009р. № ЧРК 04).
Пунктом 9.1 вказаного договору сторони передбачили, що даний договір діє з моменту його підписання до 31.12.2009р..
Позивач на виконання взятих зобов'язань відпустив, а відповідач № 1 прийняв продукти харчування, що підтверджується видатковими накладними № НТ-0000221 від 09.04.2009р. та № НТ-0000317 від 08.05.2009р. на загальну суму 40.701,90 грн..
10.03.2009р. між ТзОВ "Національна торгова компанія", як Кредитором та ПП ОСОБА_2, як Поручителем, укладено договір поруки, за умовами якого Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання Боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Трейдінг", вул. Добровольського, 1, м. Черкаси, Черкаська область своїх зобов'язань, що виникли за дистрибуторським договором № ЧПК 04 від 01.03.2009р.. Згідно п. 6.1 договору він набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому.
01.06.2009р. додатковою угодою до договору поруки від 10.03.2009р. сторони внесли зміни до п. 6.1 договору, виклавши його в наступній редакції : цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 20.07.2009р. із урахуванням ст. 5 даного договору.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно відзиву на позовну заяву та пояснення представника відповідача, останній заперечує обов'язок здійснення оплати за одержану від позивача продукцію на суму 8 367,57 грн. у зв'язку з невідповідністю даного товару умовам договору (неналежне маркування товару). Доводи відповідача судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.
В силу ч.1 ст.268 ГК України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. При цьому, згідно ч.4 цієї норми, постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляється, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом із товаром, якщо інше не передбачено у договорі.
Майже аналогічні положення про якість товарів, що поставляються, визначені і нормами ЦК України.
В силу ст.673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Згідно ч.1 ст.675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Умовами укладеного сторонами договору визначено, що товар має бути затарений та упакований товариством таким чином, щоб виключити псування та/або знищення його на період поставки до прийняття товару дистрибутором. Кожна упаковка товару повинна містити штрих-код, позначення ваги нетто, терміну зберігання українською мовою та іншу інформацію, наявність якої вимагається нормативно-правовими актами.
Відповідач у своїх поясненнях посилається на неналежне маркування товару, факт якого засвідчено експертом Черкаської торгово-промислової палати.
В силу ч.2 ст.678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару.
Однак, на час розгляду справи відповідач не надав суду доказів звернення до продавця із вимогою про заміну товару або відмову від нього.
Відповідно до ст.679 ЦК України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Між тим, відповідач не довів належними та допустимими доказами те, що недоліки товару виникли до передання йому товару позивачем або з причин, які існували до цього моменту.
Відповідно до положень ч. 6 пункту 9 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 (далі - Інструкція П-7), прихованими недоліками визнаються такі недоліки, що не могли бути виявлені при звичайному для даного виду продукції прийманні, і виявлені лише в процесі обробки, підготовки демонтажу, в процесі монтажу, випробуванні, використанні і зберіганні.
Недоліки отриманого товару, на які посилається відповідач (нерозбірливо позначені строки виготовлення товару), не є прихованими в розумінні приписів Інструкції № П-7, Таким чином, недоліки маркування не можна вважати прихованими недоліками, оскільки їх легко можна помітити при звичайному прийманні за якістю.
Надані суду акт від 27.07.2009р., складений представниками відповідача, та експертний висновок № В-548 від 02.09.2009р. Черкаської торгово-промислової палати не є належними доказами підтвердження факту поставки позивачем неякісного товару.
Так, в названому акті, зроблено висновок, що поставлений позивачем, товар містить недоліки маркування, а саме нечітко нанесена дата виробництва продукції, однак з акта не можна встановити, ким створена комісія, що його підписала. В порушення вимог п. п.16, 17 Інструкції № П-7 в акті від 29.04.2004 р. не зазначено відомостей, чи були створені відповідачем 1 належні умови, при яких забезпечувалось би збереження товару і попереджувалося б їх змішування з однорідною продукцією.
Крім того, якщо відповідач-1 при одержанні товару 08 травня 2009 року, одержав товар у немаркованій тарі (Акт № 1 від 27 липня 2009 року) він повинен був призупинити подальше приймання продукції, скласти відповідний акт, забезпечити запобігання її змішуванню з іншою однорідною продукцією та викликати для участі в продовженні приймання та складання двохстороннього акту представника позивача. Таких дій Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Трейдінг", вул. Добровольського, 1, м. Черкаси, Черкаська область вчинено не було.
Щодо експертного висновку № В-548 від 02.09.2009р. Черкаської торгово-промислової палати, то останній не може бути прийнятий судом до уваги, як належний доказ, оскільки експерт документально не обґрунтував, чому він прийшов до висновку, що товар, який йому пред'явлений на дослідження, поступив саме від Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", вул. Громницького, 7а, м. Тернопіль, за накладною № НТ-0000317 від 08.05.2009р., враховуючи відсутність пакувальних ярликів, про що зазначає і відповідач 1 у поданому акті приймання товару за якістю № 1 від 27.07.2009р..
Враховуючи недоведення відповідачем 1, зважаючи на покладення чинним законодавством саме на нього обов'язку доводити відповідні обставини в силу ч.1 ст. 679 ЦК України, того, що недоліки товару виникли до передання його відповідачем або з причин, які існували до цього моменту, та недоведення того факту, що наданий на експертизу товар є саме тим товаром, який поставлений позивачем, суд визнає заперечення відповідача щодо обов'язку здійснення оплати товару на суму 8364,57 грн., отриманого на виконання умов договору від 01.03.2009р., необгунтованими.
Розділом 5 договору сторони визначили порядок розрахунків за товар, зокрема згідно п. 5.1. розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються дистрибутором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства або шляхом внесення готівки в касу товариства. Оплата товару проводиться на умовах відтермінування платежу 21 (двадцять один) календарний день від дати отримання товару.
Всупереч згаданих приписів закону, положень укладених між сторонами договорів, відповідач свої зобов'язання по дистрибуторському договору № ЧПК 04 виконав частково і станом на час розгляду справи в суді ним залишається неоплаченою сума 10.905,51 грн..
Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму (10.905,51 грн.) є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем № 1 в установленому законом порядку.
Що стосується вимог стосовно стягнення з боржника 531,06 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, то суд, заслухавши доводи представників сторін та проаналізувавши положення Господарського Кодексу України, вважає їх такими, що підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Виконання зобов'язань, відповідно до ст.ст. 546 - 551 Цивільного кодексу України, може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно п. 7.1. укладеного між сторонами договору за порушення дитстрибутором строків оплати товару він зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, за кожен день що діяла у період, за який нараховується пеня від суми заборгованості, за кожен день прострочення, а також пеню за користування коштами в розмірі 19 % річних від суми простроченої заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, яка сплачується платниками грошових коштів на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Між тим, позивач нарахував відповідачу пеню за користування коштами в розмірі 19 % річних від суми простроченої заборгованості, що перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ і не відповідає положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Враховуючи вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р., суд вважає, що позовні вимог в частині стягнення пені підлягають до часткового задоволення в сумі 296,41 грн. (у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України) за період з 01.05.2009р. -03.07.2009р.. В частині стягнення 234,66 грн. пені в позові відмовляється, як надмірно заявленій.
Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем № 1 на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов'язань в частині оплати поставленого товару, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобов'язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 12,90 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.05.2009р. по 18.05.2009р. та 37,05 грн. 3 % річних за період з 01.05.2009р. по 03.07.2009р. правомірними.
Позовні вимоги до відповідача 2 -СПД ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, враховуючи надання відповідачем 2 додаткової угоди від 01.06.2009р. до договору поруки від 10.03.2009р., якою п. 6.1 договору викладено в редакції, що змінює термін дії угоди до 20.07.2009р., що є підставою для припинення зобов'язань за договором поруки, а відтак відсутні підстави для звернення з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 2.000 грн. адвокатських послуг. В підтвердження понесення витрат на оплату послуг адвоката долучені свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 511 від 20.06.2008 р., договір про надання юридичних (адвокатських) послуг та правове обслуговування № 10/01/09 від 10.01.2009 р., акт виконаних робіт по договору № 10/01/09 від 01.07.2009 р., та платіжне доручення № 376 від 03.07.2009р. про сплату 2.000 грн..
У відповідності до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, зокрема і з оплати послуг адвоката. Стаття 49 цього кодексу встановлює, що суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.
Отже, позовні вимоги щодо відшкодування судових витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 2.000 грн. підлягають задоволенню.
Судові витрати у справі, відповідно до статті 44-49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 509, 526, 546, 459, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 173, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 43, 44 - 49, 69, 75, п. 4 ст. 80, ст..ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Трейдінг" вул. Пацаєва, б. 2/1, м. Черкаси, Черкаська область, код 36299928 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", вул. Громницького, 7а, м. Тернопіль, код 34950836 - 10.905,51 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 296,41 грн. пені, 37,05 грн. 3% річних, 12,90 грн. інфляційних нарахувань, 2380,23 грн. в повернення судових витрат.
3.В частині стягнення 234,66 грн. пені відмовити.
4.В частині позовних вимог до Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, відмовити.
5.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
6.Наказ видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.
7.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Суддя