28.10.09 Справа № 16/268-09.
За позовом: Дочірнього підприємства торгового комплексу «Горлиця» Відкритого акціонерного товариства Агроторгового дому «Сумизернопром», м. Суми
до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, м. Суми
про визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлового приміщення та зобов'язання вчинити певні дії.
СУДДЯ Лущик М.С.
За участю секретар с/з Сидорук А.І.
За участю представників сторін:
Від позивача: Борц М.Л.
Від відповідача: Фадеєв В.Ю
СУТЬ СПОРУ: позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 505,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Суми, вул. Першотравнева, 29, в частині встановлення ціни продажу на рівні 1 122 648,00 грн.; зобов'язати відповідача внести зміни до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення в частині вартості оцінки, визначеної на підставі нової незалежної оцінки; призначити незалежну експертизу для встановлення реальної вартості майна нежитлового приміщення площею 505,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Суми, вул. Першотравнева, 29.
08.10.2009 року позивачем надано доповнення до позовної заяви, в яких просить суд про наступне: призначити незалежну експертизу для встановлення реальної вартості майна нежитлового приміщення площею 505,9 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Першотравнева, 29; визнати експертом для проведення незалежної експертизи Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. засл. Проф.. М.С. Бокаріуса; визнати ціну продажу нежитлового приміщення площею 505,9 м. кв., що знаходится за адресою: м. Суми, вул. Першотравнева, 29, на рівні встановленому новою незалежною оцінкою; витрати з проведення незалежної експертизи покласти на Позивача; зобов'язати Відповідача внести зміни до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення в частині ціни продажу, на підставі нової незалежної оцінки.
Відповідач згідно відзиву на позовну заяву, проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, та дослідивши наявні докази по справі, суд встановив:
Позивач з урахуванням уточнень просить суд призначити незалежну експертизу для встановлення реальної вартості майна нежитлового приміщення, що є предметом договору купівлі - продажу нежитлового приміщення шляхом викупу, визнати ціну продажу нежитлового приміщення площею 505,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Першотравнева, 29, на рівні встановленому новою незалежною оцінкою та зобов'язати відповідача внести зміни до договору купівлі-продажу в частині вартості оцінки, визначеної на підставі нової незалежної оцінки.
Суд дослідивши наявні матеріали та докази по справі, дійшов висновку, що вимоги позивача є неправомірними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають виходячи з наступного:
Відповідно до п.12.1 договору купівлі-продажу, зміни умов цього договору здійснюються за погодженням сторін згідно з чинним законодавством.
Чинне законодавство, зокрема ч.2 і ч.3 ст. 188 ГК України (встановлює порядок зміни та розірвання господарських договорів) передбачає, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторона про результати її розгляду. Аналогічна норма передбачена ст. 11 Господарського процесуального кодексу України.
Лише після цього відповідно до ч.4 ст. 188 ГК України - у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
В той же час позивач не надає жодних доказів додержання ним вимог ст. 188 ГК України, ст. 11 ГПК України, щодо порядку зміни договору.
Крім того, слід зазначити, що позивач подаючи позов про зміну умов договору не додав до позовної заяви проекту відповідної додаткової угоди, яка б містила ті зміни, які він просить внести у договір.
Відповідач стверджує, що не отримував від позивача жодного проекту змін до вже укладеного договору купівлі - продажу. А за відсутністю такого проекту змін, відповідач не може ні погодитись ні заперечити проти них.
Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Відповідно до положень ч.3 ст.179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, лише якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Таким чином, відповідач не зобов'язаний вносити зміни до вже укладеного договору купівлі-продажу.
Позивач підписавши договір купівлі-продажу погодився з усіма його умовами і в тому числі з ціною продажу об'єкта приватизації.
Так, за взаємною згодою в п.1.3 договору купівлі-продажу сторони визначили, що згідно з висновком суб'єкта оціночної діяльності про вартість майна, який затверджений наказом регіонального відділення від 27.04.2009р. №104, ціна продажу об'єкта приватизації з урахування ПДВ становить 1 122 648 (один мільйон сто двадцять дві тисячі шістсот сорок вісім) гривень 00 копійок.
Як вбачається з матеріалів справи, наказ регіонального відділення від 27.04.2009р. №104 про затвердження висновку суб'єкта оціночної діяльності є чинним і ніким не оскаржений.
Відповідно до ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Ні договір купівлі - продажу, ні Закон України «Про приватизацію державного майна» не передбачають можливість зміни ціни після укладення договору.
Вищезазначене свідчить про відсутність правових підстав для перегляду ціни продажу об'єкта приватизації.
Згідно ст. 33 господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, згідно з абзацом першим пункту 25 Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 N 1554, акти оцінки вартості майна, а також висновки про вартість оцінюваного майна, тобто вірогідної ціни продажу, підлягають затвердженню керівником державного органу приватизації у двомісячний термін з дати оцінки (крім випадків, зазначених у підпункті 10 пункту 12 Методики). Затверджені у встановленому порядку акт оцінки або висновок можуть оспорюватись і визнаватись недійсними на загальних підставах. У випадку порушення державним органом приватизації строку затвердження акта оцінки (висновку) заінтересована сторона вправі звернутись з відповідною заявою за підпорядкованістю.
З матеріалів справи вбачається, що висновок суб'єкта оціночної діяльності про вартість майна - нежитлового приміщення площею 505,9 кв.м, що знаходиться на балансі Головного управління агропромислового розвитку Сумської обласної адміністрації, за адресою: м. Суми, вул. Першотравнева, 29, не оскаржений та є діючим, що є ще однією підставою для відмови в позові.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,68,82-85 ГПК України, суд -
В позові - відмовити.
СУДДЯ М.С. Лущик
Повний текст рішення підписано 02.11.2009 року.