29.10.09 Справа № 15/221-09.
за позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України “Сумський комбінат хлібопродуктів”, м. Суми
до відповідача Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства “Іскра”, с. Басівка, Сумський р-н
про стягнення 77 713 грн. 85 коп.
СУДДЯ Резніченко О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: Савіна Л.А., довіреність №755 від 28.09.2009р.
Від відповідача: Черненко Д.О., довіреність б/н від 05.01.2009р.
В судовому засіданні 12.10.2009р. оголошувалась перерва до 22.10.2009р. о 12 год. 00 хв., в судовому засіданні 22.10.2009р. оголошувалась перерва до 29.10.2009р. о 12 год. 15 хв.
Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 77 713 грн. 85 коп. заборгованості, в тому числі 65 000 грн. 70 коп. основного боргу відповідно до договору складського зберігання зерна №3/80 від 18.07.2008р., 11584 грн. 16 коп. пені, 1128 грн. 29 коп. - 3% річних.
В судове засідання 22.10.2009р. представник позивача подав лист, в якому просить долучити до матеріалів справи копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 01 жовтня 2009р., який підписаний сторонами та скріплений їх печатками, дана копія акту оглянута судом та долучена до матеріалів справи. Згідно вказаного акту заборгованість відповідача перед позивачем , що визнається відповідачем, становить 16 731 грн. 55 коп.
Крім цього, позивачем в дане судове засідання подано заяву про уточнення позовних вимог №830 від 26.10.2009р., в якій просить стягнути з відповідача 65 000 грн. 70 коп. основного боргу відповідно до договору складського зберігання зерна №3/80 від 18.07.2008р., 2713 грн. 81 коп. пені, 2614 грн. 46 коп. - 3% річних. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Відповідач подав відзив на позов б/н від 09.10.2009р., в якому позовні вимоги не визнає, зазначає, що з 01.11.2008р. позивач в односторонньому порядку змінив вартість робіт (послуг). Крім цього, відповідач зазначає, що позивач в позовній заяві щодо розрахунку відповідача по договору виклав не повну інформацію.
В судовому засіданні ним було усно пояснено, що ним визнається заборгованість в сумі 16 731 грн. 55 коп. згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 01 жовтня 2009р.
Також, відповідачем в судовому засіданні оглянутий розрахунок позивача щодо нарахування 11584 грн. 16 коп. пені та 1128 грн. 29 коп. - 3% річних. Відповідачем пояснено, що розрахунок здійснений вірно.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив:
18 липня 2008 року між дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Сумський комбінат хлібопродуктів" (позивач) та сільськогосподарським закритим акціонерним товариством «Іскра» (відповідач) було укладено договір складського зберігання зерна № 3/80.
Згідно умов вказаного договору відповідачу позивачем були надані послуги по перевезенню, прийманню, зберіганню, сушці, підробці зерна.
18.07.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору №3/80 від 18.07.2008р.
Відповідно п. 4.1 договору відповідач зобов'язався проводити оплату послуг грошовими коштами згідно виставлених рахунків на протязі 5 (п'яти) календарних днів з часу виставлення їх на оплату.
Згідно умов укладеного договору в серпні 2008 року відповідачу надані послуги по перевезенню зерна на суму 49 737,26 грн., в підтвердження цього позивачем подано акти виконаних робіт № 30.02/5214 від 05.08.2008р. на суму 5829,86 грн., № 30.02/5282 від 15.08.2008р. на суму 5204.41 грн., № 30.02/5299 від 20.08.2008р. на суму 768,00 грн., № 30.02/5308 від 20.08.2008р. на суму 897,26 гри, № 30.02/5312 від 20.08.2008р. на суму 13566.85 грн., № 30.02/5327 від 21.08.2008р. на суму 1664.79 грн., № 30.02/5336 від 27.08.2008р. на суму 6142.10 гри, № 30.02/5348 від 27.08.2008р. на суму 2430,15 грн., № 30.02/5370 від 29.08.2008р. на суму 3694,72 грн. № 30.02/5371 від 29.08.2008р. на суму 14546,05 грн.
Представник позивача пояснив, що договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг по перевезенню зерна відповідач виконав не в повному обсязі. Відповідач здійснив розрахунок 21.08.08р. в сумі 5006,23 грн, що підтверджується випискою банку від 21.08.08р. (відповідачем було перераховано 80 000 грн., з них 74 993,77 грн. - в рахунок погашення боргу по інших рахунках).
Крім цього, в березні-квітні 2009 року відповідачу були надані послуги по прийманню, зберіганню, підробці, переоформленню зерна, оформленню складських документів на суму 29 937,12 грн.
Відповідачу поштою направлені рахунки № 30.02/314 від 27.03.2009р., № 30.02/373 від 06.04.2009р. з актами виконаних робіт. Екземпляри актів виконаних робіт, які відповідач повинен був повернути позивачу, відповідачем не були надані. Розрахунок відповідачем здійснено частково 16.04.09р. на суму 14674,38 гри, що підтверджується випискою банку від 16.04.09р. (відповідачем було перераховано 65 000 грн. , з них 50325,62 грн. - в рахунок погашення боргу по інших рахунках).
Тобто, заборгованість відповідача перед позивачем по виконанню умов договору складського зберігання зерна № 3/80 від 18 липня 2008 року станом на момент подання позову до суду склала 65000,70 грн.
Тому, відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію № 424 від 18.05.09 з проханням погасити заборгованість грошовими коштами, яку відповідачем було залишено без відповіді.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
При цьому, згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем в дане судове засідання подано заяву про уточнення позовних вимог №830 від 26.10.2009р., в якій просить стягнути з відповідача 65 000 грн. 70 коп. основного боргу відповідно до договору складського зберігання зерна №3/80 від 18.07.2008р., 2713 грн. 81 коп. пені, 2614 грн. 46 коп. - 3% річних. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Відповідач подав відзив на позов б/н від 09.10.2009р., в якому позовні вимоги не визнає, зазначає, що з 01.11.2008р. позивач в односторонньому порядку змінив вартість робіт (послуг).
В судовому засіданні ним було усно пояснено, що ним визнається заборгованість в сумі 16 731 грн. 55 коп. згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 01 жовтня 2009р.
Позивачем в судовому засіданні було зазначено, що 01 листопада 2008 року відбулось збільшення вартості послуг позивача. Тарифи в укладеному між сторонами договорі № 3/80 від 18.07.08 встановлені станом на 01 березня 2008 року. Перегляд розмірів тарифів було здійснено в жовтні 2008 року і підвищення вартості тарифів на послуги позивача зумовлене наступним:
- підвищенням тарифів на електроенергію (36%) (Постанова НКРЕ України від 2008р. № 762);
- підвищенням вартості природного газу та його транспортування (30%) (Постанова КМУ № 111 від 27.02.2008р., Постанова КМУ № 346 від 09.04.2008р., Наказ Міністерства палива та енергетики України № 247 від 25.04.2008 р., Наказ Міністерства палива та енергетики України № 396 від 25.07.2008 р., Постанова НКРЕ України від 07.08.2008р. №967);
- збільшенням тарифів на водопостачання та теплову енергію (25%) (рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 488 від 10.10.2008р.);
- підвищенням вартості матеріалів і запасних частин до механізмів та обладнання;
- послуг по газації, дератизації, вагоповірочним роботам.
Пункт 3.1.4. договору передбачає, що зміна тарифів на послуги зернового складу, зазначених у п. 3.1.2 даного договору, оформлюються в письмовому вигляді додатковими угодами до даного договору.
Відповідачем в обґрунтування своєї позиції вказано, що він не підписував жодних документів пов'язаних зі зміною тарифів та продовжував працювати з позивачем по тарифам вказаним в договорі.
Таким чином, враховуючи те, що тарифи були змінені позивачем в односторонньому порядку без участі відповідача, не були узгоджені між сторонами в додатковій угоді, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 65 000 грн. 70 коп. основного боргу відповідно до договору складського зберігання зерна №3/80 від 18.07.2008р. частково не обґрунтованими, і вважає за необхідне на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України задовольнити вказану вимогу тільки в розмірі 16 731 грн. 55 коп. (згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 01 жовтня 2009р.), а в частині стягнення 48 269 грн. 15 коп. основного боргу - позивачу відмовляється.
Факт виконання відповідачем робіт за договором на суму 16 731 грн. 55 коп. підтверджується матеріалами справи, у тому числі актом звірки взаємних розрахунків станом на 01 жовтня 2009р., який підписаний сторонами та скріплений їх печатками, а також вказаний факт відповідачем не заперечується.
Також позивачем, згідно заяви про уточнення позовних вимог, заявлені вимоги по стягненню 2713 грн. 81 коп. пені за період з 27.03.2009р. по 24.09.2009р.
Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 6.2 договору № 3/80 від 18.07.2008р.
Так, згідно п. 6.2 договору № 3/80 від 18.07.2008р. у випадку несплати рахунків в зазначені в договорі терміни відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення оплати з розрахунку від суми заборгованості.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2713 грн. 81 коп. передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, а також те, що відповідачем в судовому засіданні було зазначено, що розрахунок пені позивачем здійснений вірно, тому уточнені позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.
Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору позивач просить стягнути з відповідача 2614 грн. 46 коп. - 3% річних за період з 04.08.2008р. по 26.10.2009р.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги, а також те, що відповідачем в судовому засіданні було зазначено, що розрахунок 3% річних позивачем здійснений вірно, уточнені вимоги позивача стосовно стягнення 2614 грн. 46 коп. - 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов'язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства “Іскра” (Сумська область, Сумський район, с. Басівка, вул. Тесленко, 16, код 14005946) на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України “Сумський комбінат хлібопродуктів” (м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 3, код 00956017) 16 731 грн. 55 коп. коп. основного боргу, 2713 грн. 81 коп. пені, 2614 грн. 46 коп. - 3% річних, 220 грн. 59 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ О.Ю.Резніченко
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Повний текст рішення підписано 30.10.2009р.