Рішення від 03.11.2009 по справі 5020-12/350-9/372

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" листопада 2009 р. справа № 5020-12/350-9/372

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод” (99001, місто Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Портинвест” (99011, місто Севастополь, вул. В. Морська, 50, кв. 83)

Фороської селищної Ради (98690,м. Ялта, с. Форос, вул. Космонавтів)

про визнання недійсним одностороннього правочину,

Суддя Рибіна С.А.

Представники сторін:

Позивача - Любарська Ганна Віталіївна, довіреність б/н від 01.01.2009;

Відповідача (ТОВ "Портинвест") - Плешаков Олексій Сергійович, довіреність б/н від 22.09.2009;

Відповідача (Фороська селищна Рада) -Акімова Лариса Юріївна, довіреність №1194/02-12 від 24.11.2008;

Суть спору:

24.06.2008 Відкрите акціонерне товариство “Севастопольський морський завод” звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Портинвест” про визнання недійсним одностороннього правочину про відмову від права постійного користування земельною ділянкою орієнтовною площею 0,30 га, оформленого листом голови правління -президента ВАТ “Севастопольський морський завод” Череватого Анатолія Олександровича.

Ухвалою від 26.06.2008 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5020-12/350.

Ухвалою суду від 28.07.2008 залучено до участі у справі іншого відповідача - Фороську селищну Раду.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 10.09.2008, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.01.2009 позов задоволений повністю (т.1 арк.с.107-110, т. 2 арк.с.196-207).

Постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2009 рішення господарського суду міста Севастополя від 10.09.2008 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.01.2009 скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя (т.3 арк.с.24-27).

Ухвалою від 08.09.2009 справу прийнято до провадження суддею Рибіною С.А. та призначено до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 05.10.2009 надав суду заяву про зміну предмету позову, просить визнати недійсним односторонній правочин про відмову від права постійного користування земельною ділянкою орієнтовною площею 0,30 га, оформлений листом голови правління -президента ВАТ “Севастопольський морський завод” Череватого Анатолія Олександровича, зобов'язати ТОВ «Портинвест»припинити дії по використанню зазначеного листа, зобов'язати відповідачів визнати право позивача на постійне користування земельною ділянкою (том 3 арк.с.39-40).

Позивач вважає, що спірний правочин здійснений головою Правління-президентом Череватим А.О. з перевищенням власних повноважень, а відповідач ТОВ «Портинвест»порушує права позивача як належного землекористувача оскільки має власну зацікавленість в отриманні в користування цієї ділянки та оскаржує наявність у позивача права на дану земельну ділянку.

У відзиві на позов відповідач - ТОВ «Портинвест»проти задоволення заявлених позовних вимог заперечує, мотивує це тим, що лист голови Правління не є проавочином, а є лише листом, тому не підлягає розгляду господарськими судами. Крім того, він зазначає, що спірна земельна ділянка не перебуває у власності позивача, а отже і попереднього погодження із Спостережною Радою та Правлінням товариства на відмову від неї не вимагається. Обґрунтування та інші доводи викладені у відзиві на позов та додаткових поясненнях (том 1 арк.с.77-79, том 3 арк.с. 43-46).

У відзиві на позов відповідач Фороська селищна Рада проти задоволення заявлених позовних вимог не заперечує, пояснив, що ним було порушено порядок надання земельної ділянки юридичної особі в користування, оскільки листом про відмову від права користування земельною ділянкою Рада була введена в оману щодо наявності прийнятого юридичною особою легітимного рішення про відмову від певних прав (том 3 арк.с. 33-34).

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням №5 сорок сьомої сесії четвертого скликання Фороської селищної ради від 17.02.2006 Товариству з обмеженою відповідальністю “Портинвест” надано дозвіл на збір матеріалів попередніх погоджень щодо місцезнаходження об'єкту та його розміру (орієнтовною площею 0,30 га) з надання земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування пансіонату сімейного відпочинку зі земель ВАТ “Севастопольський морський завод” (том 1 арк.с 23).

Підставою для прийняття зазначеного рішення стали: відмова Голови Правління-Президента ВАТ “Севастопольський морський завод” Череватого А.О. (вихід. №01-207 від 03.02.2006), звернення директора ТОВ “Портинвест” Гапличної Ж.Б. від 03.02.2006 №11.

У тексті листа Голови Правління-Президента ВАТ “Севастопольський морський завод” Череватого А.О. (вихід. №01-207 від 03.02.2006) “Про відмову від частини земельної ділянки, орієнтовною площею 0,30 га”), зазначено, що ВАТ “Севастопольський морський завод”, у зв'язку із розглядом заяви ТОВ “Портинвест” про реалізацію нерухомого майна для організації сімейного відпочинку з дітьми, відмовляється від частини земельної ділянки орієнтовною площею 0,30 га, на який розташовано заявлене майно (том 1 арк.с. 18).

Земельна ділянка площею 0,30 га, від права користування якою ВАТ „Севморзавод” відмовився, входить до складу земельної ділянки загальною площею 41,7536 га (з наступними коригуваннями), якою ВАТ “Севморзавод” користується на підставі Державного акту на право постійного користування землею II - КМ № 002888, реєс. №21 від 24.07.01 (том 1 арк.с. 24-25).

Позивач вважає, що, підписавши даний лист, голова Правління ВАТ «Севастопольський морський завод»здійснив одноособовий правочин з перевищенням наданих йому повноважень, що суперечить вимогам чинного законодавства, а тому, відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, він підлягає визнанню недійсним.

З цих підстав позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Згідно статті 214 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила односторонній правочин, має право відмовитися від нього, якщо інше не встановлено законом. Якщо такою відмовою від правочину порушено права іншої особи, ці права підлягають захисту.

Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін.

Згідно вимог статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом вищенаведеної процесуальної норми, звертаючись до суду з позовом, особа має обґрунтувати порушення або оспорювання свого права чи інтересу стосовно предмету спору.

Відповідно до приписів статті 21 Господарського процесуального кодексу України відповідачем в господарському процесі є особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник). Відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої в принципі можливо було б задовольнити позовні вимоги. Позивач може помилково визначити, що відповідати за позовом повинна саме та особа, до якої пред'явлено позовну вимогу. В цьому випадку суд, установивши, що позов подано не до тієї особи, має право за згодою позивача замінити відповідача.

Згідно статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

У постанові Вищого господарського суду України від 20.05.2009 по даній справі вказано, що необхідно врахувати вимоги статті 1 Господарського процесуального кодексу України та з'ясувати, якими діями відповідачів порушені права позивача, які підлягають захисту.

Позов Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" про визнання недійсним одностороннього правочину заявлено до Товариства з обмеженою відповідальністю "Портинвест" та Фороської селищної ради.

В обґрунтування заявлених вимог саме до цих відповідачів Відкрите акціонерне товариство "Севастопольський морський завод" посилається на те, що одночасна наявність встановлених обставин справи щодо відмови ВАТ «Севморзавод»від права на земельну ділянку безпосередньо на користь ТОВ „Портинвест", прийняття Фороською селищною радою відповідного рішення на користь ТОВ „Портинвест" та можлива наявність факту вчинення цього правочину головою Правління-президентом ВАТ «Севморзавод»в інтересах юридичної особи, інтереси якої він представляв у якості її засновника - свідчать про порушення прав ВАТ „Севморзавод" в момент здійснення правочину та про порушення вимог законодавства щодо дійсності правочину, передбачених статтею 203 Цивільного кодексу України саме цими особами.

Суд встановив, що спірний правочин був здійснений головою Правління-Президентом ВАТ „Севморзавод" Череватим А.О.

Враховуючи, що односторонній правочин є дією однієї сторони, та предметом спору є правомірність укладення цього правочину, суд дійшов висновку, що позов подано не до тієї особи, яка повинна за ним відповідати.

Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

У судовому засіданні представник позивача такої згоди не надав (т.3 арк.с.50-53).

Суд дослідив доводи позивача, що в даному судовому процесі ТОВ „Портинвест" підтверджує наявність заінтересованості в отриманні в користування спірної земельної ділянки 0,30га, оскаржує наявність у ВАТ „Севморзавод" права на дану земельну ділянку, та такими діями ставить під загрозу інтереси та права ВАТ „Севморзавод", передбачені підпунктом «а»пункту 1 статті 95 Земельного кодексу України, та доводи ВАТ «Севастопольський морський завод», що використання Фороською селищною радою відмови позивача від земельної ділянки у якості підстави для прийняття Рішень №5 і 12 без попереднього прийняття рішення про припинення права позивача на постійне користування спірною земельною ділянкою порушує права позивача. З цих підстав позивач вважає, що не має підстав для заміни відповідачів на інших, так як саме ці юридичні особи порушили права та інтереси ВАТ «Севморзавод»вищевказаним шляхом.

Суд вважає, що дії відповідачів, які зазначені вище, стосуються наслідків оскаржує мого право чину, а не його укладення, тому відповідачі не є належними.

Така процесуальна дія, як заміна первісного відповідача належним обумовлена згодою позивача, тому у випадку незгоди позивача на заміну неналежного відповідача, суд повинен розглянути справу згідно з пред'явленим позовом.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Все вищеперелічене дає суду право для висновку про необґрунтованість та неспроможність позовних вимог.

Дослідивши надані сторонами докази та вивчивши доводи сторін, суд дійшов висновку, що відповідачі в цьому процесі не є особами, дії яких спричинили прийняття головою правління - президентом ВАТ “Севастопольський морський завод” Череватим Анатолієм Олександровичем одноособового правочину, який оскаржується, дії відповідачів виникли внаслідок укладання одноособового правочину, а не спричинили його укладення, відповідачі не є також і сторонами цього правочину.

З вищевикладеного вбачається, що відповідачі не є особами, які порушили права та інтереси позивача по заявленим вимогам.

Таким чином, суд визнає позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Портинвест”, Фороської селищної ради про визнання недійсним одностороннього правочину про відмову від права постійного користування земельною ділянкою орієнтовною площею 0,30 га, оформленого листом голови Правління -президента ВАТ “Севастопольський морський завод” Череватого Анатолія Олександровича такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем подана заява про зміну предмету позову (том 3 арк.с.39-40) та про визнання недійсним одностороннього правочину про відмову від права постійного користування земельною ділянкою орієнтовною площею 0,30 га, оформленого листом голови Правління -президента ВАТ “Севастопольський морський завод” Череватого Анатолія Олександровича, зобов'язання ТОВ «Портинвест»припинити дії по використанню зазначеного листа, зобов'язання відповідачів визнати право на постійне користування земельною ділянкою, суд не приймає до розгляду оскільки вказані вимоги не зв'язані між собою ні підставою виникнення ні поданими доказами. Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову.

Керуючись даною статтею, суд не приймає до розгляду заяву позивача, так як даною заявою позивач змінив не тільки предмет позову, а і його підстави.

При цьому суд зазначає, що позивач має право звернутися до суду з окремим позовом в порядку, який встановлений Господарським процесуальним кодексом України.

Керуючись статтями 49, 82-85, 11112 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Суддя С.А. Рибіна

Рішення оформлено та підписано

у порядку ст. 84 ГПК України

09.11.2009.

РОЗСИЛКА:

1. ВАТ “Севастопольський морський завод” (99001, місто Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13)

2. ТОВ “Портинвест” (99011, місто Севастополь, вул. В. Морська, 50, кв. 83)

3. Фороська селищна Рада (98690,м. Ялта, с. Форос, вул. Космонавтів)

Попередній документ
6540297
Наступний документ
6540299
Інформація про рішення:
№ рішення: 6540298
№ справи: 5020-12/350-9/372
Дата рішення: 03.11.2009
Дата публікації: 16.11.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд м. Севастополя
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Інший позадоговірний немайновий спір