іменем України
"03" листопада 2009 р. справа № 5020-6/145-1/060-10/072
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Юріної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу
за позовом Cевастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(99021, АДРЕСА_2;
представнику ОСОБА_2 -АДРЕСА_1)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
Закритого акціонерного товариства “Югрибстрой”
( 99014, м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 14)
про визнання договору недійсним
За участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
третьої особи - не з'явився;
У вересні 2008 року Севастопольська міська Рада (далі -Позивач) звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -Відповідач) про визнання недійсним договору від 16.03.2006 оренди земельної ділянки загальною площею 0,0474 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, пляж "Омега", №24 та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що оспорюваний договір оренди укладений з порушенням вимог статей 203, 212, 215 Цивільного кодексу України та статті 124 Земельного кодексу України, що виразилося в недотриманні сторонами умов настання відкладальних обставин, з якими було пов'язано надання земельної ділянки в користування Відповідачу.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 03.11.2008 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Закрите акціонерне товариство "Югрибстрой" (далі -ЗАТ "Югрибстрой").
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.11.2008 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю /а.с.53-56 т.1/.
Севастопольський апеляційний господарський суд, переглянувши рішення господарського суду міста Севастополя від 18.11.2008 в апеляційному порядку, постановою від 25.12.2008 залишив його без змін /а.с.86-91 т.1/.
За наслідками перегляду справи в касаційному порядку, постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2009 /а.с.115-120 т.1/ рішення господарського суду міста Севастополя від 18.11.2008 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.12.2008 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.
Скасовуючи зазначені судові рішення, Вищий господарський суд України зазначив, що здійснюючи судовий розгляд справи та визнаючи спірний договір таким, що відповідає вимогам законодавства, ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не встановлювались обставини щодо дотримання сторонами вимог чинного законодавства стосовно державної реєстрації спірного договору оренди земельної ділянки від 16.03.2006, а додана до матеріалів справи копія спірного договору не містить будь-яких відомостей щодо проведення державної реєстрації цього договору.
Позивач, Відповідач та Третя особа не забезпечили явку у судові засідання 08.10.2009, 03.11.2009 своїх повноважних представників (Відповідач не з'явився). Вимоги ухвал суду від 07.09.2009, 17.09.2009, 08.10.2009 в частині надання необхідних для розгляду справи документів: письмових пояснень щодо предмету спору з урахуванням викладеного в постанові Вищого господарського суду України від 12.05.2009; оригіналів документів, копії яких додані до матеріалів справи: рішення Севастопольської міської Ради від 05.03.2005 №3828, договору оренди земельної ділянки від 16.08.2006, акту приймання-передачі земельної ділянки від 20.03.2006, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 №014424, виданого 13.02.2003, та відомостей про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки б/н від 16.03.2006, у встановлені судом та статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строки не виконали. Доказів поважності причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не надали, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.
03.11.2009 від представника Відповідача на адресу суду надійшло клопотання (вх. №10794, здано нарочним особисто представником /а.с.13 т.2/) про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою, але доказів вказаних обставин та поважних причин неможливості представника брати участь у розгляді справи суду не надано. При цьому, суд констатує, що під час розгляду справи були застосовані приписи статті 77 Господарського процесуального кодексу України , розгляд справи відкладався, в тому числі за клопотанням представника Відповідача від 06.10.2009 /а.с.137 т.1/, проте, і в судове засідання 03.11.2009 Відповідач не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, витребувані судом документи не надав (не надіслав).
Зважаючи на закінчення строку вирішення спору, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, відсутності клопотання сторін про продовження строку та підстав для продовження його головою суду, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за наявними у справі матеріалами, за відсутністю представників сторін та третьої особи.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд
Рішенням Севастопольської міської Ради XIX сесії №3828 від 05.10.2005 «Про припинення права користування ДКП "СКБ" і ЗАТ "Югрибстрой" на частину земельної ділянки в районі пляжу "Омега" та передання в оренду земельної ділянки для реконструкції та обслуговування боулінг-центру підприємцю ОСОБА_1»/а.с.9-10 т.1/ передбачено:
- у зв'язку з добровільною відмовою припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,0362 га в районі пляжу "Омега" ДКП "Севастопольський комбінат благоустрою", його зобов'язано надати державний акт на право постійного користування № 1036 від 18.08.2000 для внесення змін (пункти 1 та 2 рішення);
- у зв'язку з добровільною відмовою припинено право оренди на частину земельною ділянкою площею 0,0112 га в районі пляжу "Омега" ЗАТ "Югрибстрой", його зобов'язано протягом трьох місяців надати необхідні документи для внесення змін до договору оренди № 139 від 12.04.2005 (пункти 3 та 4 Рішення);
- затверджено підприємцю ОСОБА_1 проект відводу земельної ділянки площею 0,0474 га для реконструкції та обслуговування боулінг-центру (пункт 5 Рішення);
- прийнято рішення передати підприємцю ОСОБА_1 в оренду строком на 25 років земельну ділянку загальною площею 0,0474 га, в районі пляжу для реконструкції та обслуговування боулінг-центру з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та суспільної забудови, наданих для роздрібної торгівлі та комерційних послуг (пункт 6 Рішення);
- зобов'язано підприємця ОСОБА_1 протягом 2-х місяців з дня прийняття цього рішення надати документи для укладення договору оренди землі, протягом 6-х місяців з дня прийняття цього рішення укласти такий договір оренди та інше (пункт 7 рішення);
- Севастопольське міське управління земельних ресурсів зобов'язано зареєструвати ОСОБА_1 у якості орендаря та внести відповідні зміни в кадастрову та обліково-реєстраційну документацію (пункт 8 рішення);
- встановлено, що пункт 6 набирає чинності після внесення змін до договору оренди № 139 від 12.04.2005, укладеному між ЗАТ "Югрибстрой" та Севастопольською міською Радою (пункт 9 рішення).
На підставі вказаного рішення 16 березня 2006 року Севастопольською міською Радою (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було підписано договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0474 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, пляж "Омега", №24, - строком на 25 років для реконструкції та обслуговування боулінг-центру з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та суспільної забудови /а.с.11-14 т.1/.
Факт передачі земельної ділянки від орендодавця у користування орендарю підтверджений відповідним актом приймання-передачі від 20.03.2006, який є додатком до договору оренди /а.с.15 т.1/.
Пунктом 9 рішення міськради №3828 від 05.10.2005 було встановлено, що пункт 6 цього рішення вступає в дію після внесення змін до договору оренди №139 від 12.04.2005, укладеного між Севастопольською міською Радою та ЗАТ "Югрибстрой". Тобто, Позивач, укладаючи угоду, направлену на передачу Відповідачеві відповідної земельної ділянки, поставив виникнення правових наслідків за цією угодою під умову настання відповідних обставин, а саме, внесення змін до договору оренди №139 від 12.04.2005, укладеного між Севастопольською міською Радою та ЗАТ "Югрибстрой" в зв'язку з відмовою товариства від частини земельної ділянки на користь Відповідача.
Оскільки зміни до договору оренди №139 від 12.04.2005 внесені не були, пункт 6 рішення №3828 від 05.10.2005 про передачу відповідачу в оренду земельної ділянки, на думку Позивача, чинності не набрав та не встановлює будь-яких прав та обов'язків для сторін та є підставою для визнання його недійсним.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є вимога Севастопольської міської Ради про визнання недійсним договору від 16.03.2006 оренди земельної ділянки загальною площею 0,0474 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, пляж "Омега", № 24, з посиланням, зокрема, на приписи статей 203, 212 та 215 Цивільного кодексу України, та застосування наслідків недійсності правочину .
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №161-ХІV (далі -Закон України "Про оренду землі") оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент підписання договору) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Зі змісту частини третьої цієї статті вбачається, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється.
Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (частина друга статті 126 Земельного кодексу України ). Тобто, саме договір оренди земельної ділянки є належним правовстановлюючим документом, який посвідчує право орендаря користуватися наданою йому земельною ділянкою.
Обов'язковість державної реєстрації договору оренди земельної ділянки передбачено й статтями 18 , 20 Закону України "Про оренду землі" , згідно з якими договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом. Дані норми знайшли своє підтвердження й у самому договорі (пункт 14.1).
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 №2073 затверджено Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, який визначає єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок.
Пунктами 2, 3 цього Порядку передбачено, що державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок. Державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.
Згідно з пунктом 12 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи.
Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди).
Додана до матеріалів справи копія спірного договору оренди земельної ділянки від 16.03.2006 /а.с.11-14 т.1/ не містить будь-яких відомостей щодо проведення державної реєстрації цього договору.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На вимогу суду, ані Позивачем, ані Відповідачем, не надано належних та допустимих доказів того, що спірний договір був зареєстрований у відповідності до вимог чинного законодавства.
За приписами частини першої статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Згідно з частиною третьою статті 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації.
Аналіз змісту зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що цивільні права і обов'язки у сторін такого правочину можуть виникати тільки з моменту його реєстрації. При недотриманні вимоги стосовно реєстрації правочину, у тих випадках, коли така реєстрація визнана законом обов'язковою, такий правочин вважається неукладеним, а отже, не має юридичної сили та не породжує будь-яких цивільних прав та обов'язків для сторін.
Встановлені фактичні обставини справи свідчать про відсутність на момент розгляду справи доказів державної реєстрації спірного договору оренди земельної ділянки від 16.03.2006, що дає суду підстави вважати цей договір в розумінні статей 210, 640 Цивільного кодексу України неукладеним, а позовні вимоги про визнання його недійсним такими, що не підлягають задоволенню, адже недійсною може бути визнана лише укладена угода.
За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на Позивача.
Керуючись статтями 1, 18 , 20 Закону України "Про оренду землі" , статтями 125, 126 Земельного кодексу України, статтями 210, 640 Цивільного кодексу України, статтями 33, 34, 49, 82, 84-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Суддя О.М. Юріна