Іменем України
"02" листопада 2009 р. справа № 5020-11/395-2/030-12/157-3/284-2/302
За позовом державного підприємства “Феодосійський морський торговельний порт” (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Горького, 14)
до товариства з обмеженою відповідальністю “Санмарин”
(99011, м. Севастополь, вул. Володарського, 25-8);
( 99011, м. Севастополь, вул. Сенявіна, 1, офіс 14)
про стягнення заборгованості в розмірі 38176,29 грн.,
суддя Шевчук Н.Г.
За участю представників:
позивача -не з'явився,
відповідача - не з'явився,
Державне підприємство “Феодосійський морський торговельний порт” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Санмарин” про стягнення 38176,29 грн. з яких: основна заборгованість у розмірі 34907,58 грн., індекс інфляції у розмірі -64,10 грн., три відсотки річних у розмірі 336,73 грн. та пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 2867,88 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 8/24 від 10.01.2008.
19.02.2009 позивача подав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковим погашення відповідачем заборгованості у розмірі 12857,07 грн., та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 23918,60 грн. (т. 3 арк. с. 121).
01.07.2009 позивач у зв'язку з перерахунком суми заборгованості відповідача, зменшив суму позовних вимог на 14278,85 грн., і просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 23897,44 грн. (т. 5 арк. с. 37-39).
16.07.2009 на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача про зменшення позовних вимог у зв'язку з допущенням арифметичної помилки при розрахунку суми заборгованості та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 23532,08 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 21863,55 грн., три відсотка річних у розмірі 175,33 грн. та пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 1493,20 грн. (т. 5 арк. с. 46-48).
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Розгляд справи судом неодноразово відкладався за клопотаннями відповідача, у судовому засіданні 21.05.2009 оголошувалась перерва до 12год 00хв. 09.06.2009.
Зважаючи на зазначене та враховуючи, що відповідач не позбавлений можливості у випадку відсутності директора товариства забезпечити явку у судове засідання іншого повноважного представника (т.3 арк. с. 116), а також надати до матеріалів справи відзив на позов та докази в підтвердження своєї позиції засобами поштового зв'язку або нарочним через канцелярію суду, суд залишив без задоволення чергове клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, призначеного на 02.11.2009.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядався за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши надані докази, вивчивши матеріали справи заслухавши представників сторін, суд -
10.01.2008 між Державним підприємством „Феодосійський морський торговельний порт” (Порт)
та товариством з обмеженою відповідальністю “Санмарин” (Замовник) було укладено договір №8/24 від 10.01.2008 (далі -Договір) (т.1 арк. с.8-11).
Відповідно до розділу 1 Договору по заявці Замовника Порт здійснює приймання, перевалку, складські операції, передачу на суміжні види транспорту, транспортно-експедиційне обслуговання та митне декларування вантажу, який надійшов у Порт для подальшого відвантаження на залізничний транспорт.
Згідно з пунктом 7.1 Договору строк його дії -до 31.12.2008.
Відповідно до пункту 3.13 Договору остаточні розрахунки між Замовником та Портом здійснюються протягом 20 днів від дати рахунку, який виставлений за всі роботи та послуги Порта після відвантаження суднової партії вантажу.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивачем зобов'язання за Договором виконувались належним чином, відповідачу надані послуги, що підтверджується двохсторонніми актами приймання-передачі виконаних робіт (т.1 арк. с. 14, 17, 20). Для оплати цих послуг позивачем відповідачу виставлені наступні рахунки:
- рахунок № 462 від30.04.2008 на суму 1069,52 грн. (т.1 арк. с. 12);
- рахунок № 578 від 30.05.2008 на суму 58193,51 грн. (т.1 арк. с. 15);
- рахунок № 578/1 від 30.05.2008 на суму 118730,49 грн. (т.1 арк. с. 18);
- рахунок № 661/1 від 11.06.2008 на суму 713,67 грн. (т.1 арк. с. 21);
- рахунок № 679 від 30.06.2008 на суму -73,57 грн. (т.1 арк. с. 23), які останнім частково оплачені.
Відповідно до наявних у справі документів на день винесення рішення у справі відповідачем не повністю оплачені рахунки №578 від 30.05.2008, №578/1 від 30.05.2008 та №611/1 від 11.06.2008. Загальна сума заборгованості становить 21863,55 грн., що зазначено у розрахунку позивача, який не спростований відповідачем (т. 5 арк. с. 46-48).
Суд вважає вимогу про стягнення основного боргу у сумі 21863,55 грн. обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ані три проценти річних, ані індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 175,33 грн.
Перевіривши розрахунки 3% річних суд вважає, що вказані розрахунки здійснені з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 1493,20 грн.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що у разі порушення строків остаточних розрахунків між Портом та Замовником, Порт має право нарахувати Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку розмір пені складає 1493,20 грн.
Однак, згідно зі статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 1493,20 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 1398,78 за наступним розрахунком:
Номер рахунку, датаЗаборгованість по рахунку, грн..Період нарахування пеніСтавкаКількість
днів Пеня, грн.
НБУ, %
№ 170
від 31.03.20087459,79З 20.06.2008 до 25.09.2008 12
98 479,38
№578/1 від 30.05.200813541,48З 20.06.2008 до 25.09.2008 1298870,21
№611/1 від 11.06.2008862,28З 01.07.2008 до 25.09.200812 8749,19
Витрати сторін по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Санмарин” (99011, м. Севастополь, вул. Володарського, 25-8, 99011, м. Севастополь, вул. Сенявіна, 1, офіс 14, код ЄДРПОУ 20731007, р/р 26007255931001 в СФ КБ „Приватбанк” м. Севастополь, МФО 324935) на користь державного підприємства “Феодосійський морський торговельний порт” (98100, м. Феодосія, вул. Горького, 14, код ЄДРПОУ 01125577, р/р 26009301351279 в Феодосійському відділенні Промінвестбанку, МФО 324388) основну заборгованість у розмірі 21863,55 грн. (двадцять одну тисячу вісімсот шістдесят три грн. 55 коп.), 3% річних у розмірі 175,33 грн. (сто сімдесят п'ять грн. 33 коп.), пеню у розмірі 1493,2 грн. (тисяча чотириста дев'яносто три грн. 20 коп.).
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Санмарин” (99011, м. Севастополь, вул. Володарського, 25-8, 99011, м. Севастополь, вул. Сенявіна, 1, офіс 14, код ЄДРПОУ 20731007, р/р 26007255931001 в СФ КБ „Приватбанк” м. Севастополь, МФО 324935) на користь державного підприємства “Феодосійський морський торговельний порт” (98100, м. Феодосія, вул. Горького, 14, код ЄДРПОУ 01125577, р/р 26009301351279 в Феодосійському відділенні Промінвестбанку, МФО 324388) витрати по сплаті державного мита у розмірі 235,32 грн. (двісті тридцять п'ять грн. 32 коп.) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис Н.Г. Шевчук
Рішення оформлено відповідно до
вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 09.11.2009