"29" жовтня 2009 р.Справа № 8/253/09
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області
у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,
при секретарі Новіковій Л.М.,
за участю представників
позивача - Бєломитцев Є.І., дов. № 639 від 01.10.2009 року,
3-ї особи -Панченко С.В., дов. № б/н від 14.07.2009 року,
Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство», 57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. Леніна, 10,
до Виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області, 57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. 50-річчя Жовтня, 7-А,
3-тя особа без самостійних вимог на боці відповідача: Державне підприємство «Укрводсервіс», 03035, м. Київ - 35, вул. Солом'янська, 1
про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно,-
Державне підприємство «Очаківське лісомисливське господарство» (далі - позивач) звернулося у господарський суд з позовною заявою до Виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області (далі -відповідач) 3-тя особа на стороні відповідача - Державне підприємство «Укрводсервіс», про визнання недійсним свідоцтва від 02.06.2009 року про право власності на нерухоме майно -монолітнобетонний майданчик з підпірно-захисною стінкою.
Позов обгрунтовується тим, що у свідоцтві в графі «власник»зазначено Державне підприємство «Укрводсервіс», тоді як на думку позивача, це суперечить законодавству, оскільки державне підприємство не може мати на праві власності нерухоме майно.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та 3-ї особи, господарський суд дійшов висновку про припинення провадження у справі, при цьому суд виходив з такого:
Статтею 12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі:
- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у т.ч. щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
- справи про банкрутство;
- справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
- справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у т.ч. числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно із приписами ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Господарський суд відзначає, що ні ст .12 ГПК України, якою визначено перелік справ, підвідомчих господарським судам України, ні ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, де закріплено способи захисту порушених прав та інтересів, ні будь-який інший нормативно-правовий акт не передбачають можливості заявлення позову про визнання недійсним свідоцтва про право власності.
Крім того, в пункті 9 Інформаційного листа ВАСУ від 31.01.2001 року № 01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом»зазначається, що свідоцтва про право власності не можуть виступати предметом спору: таким може бути лише правовстановлювальний документ, на підставі якого видано свідоцтво.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Провадження у справі припинити.
Суддя