"27" жовтня 2009 р. Справа № 3/189/09
за позовом: Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал»,
54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 161
до: Комунального підприємства «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток»
54008, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 55 А
про стягнення заборгованості в сумі 193 760,01 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: Задунайська Т.В., за довіреністю;
Від відповідача: Яворський А.Л., за довіреністю.
Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача 193760,01 грн. боргу за спожиті з 01 травня 2008 року по 01.06.2009 року послуги водопостачання та водовідведення.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № А/3131 від 01.11.2006 р., норм Цивільного законодавства України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити позивачу в задоволенні вимог, мотивуючи тим, що договір № А/3131 від 01.11.2006 р. укладений з МКП «Миколаївводоканал»був збитковим для КП СКП «Гуртожиток», оскільки підприємство не є виконавцем послуги з водопостачання, а компенсацію робіт щодо стягнення з населення плату за використану воду до тарифів квартирної плати не входить. Своїм листом № 570 від 09.12.2008 р. відповідач відмовився від подальшого виконання умов договору і просив вважати його закритим з 26.11.2008 р. Отже, договір за яким просить стягнути позивач борг відсутній, строк його дії сплив.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -
встановив:
01.11.2006 року між сторонами був укладений договір № А/3131 на постачання питної води та приймання стічних вод, згідно з умовами якого позивач, як виробник, зобов'язався надавати споживачу послуги з постачання питної води в точку передачі та приймати від нього стічні води у систему каналізації в точці приймання відповідно до умов цього договору, а відповідач, як споживач, зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому виробником послуг на умовах цього договору.
Відповідно до умов пунктів 3.2.1 та 3.2.2 договору для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води виробник щомісячно направляє споживачу рахунок у паперовому вигляді. Вартість спожитих послуг визначається виходячи з кількості спожитих послуг, визначеної згідно договору і діючих тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору виробник доводить споживачу нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів. У рахунку зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, розмір діючих тарифів, сума коштів, перерахованих субспоживачем на рахунок виробника в оплату спожитих послуг з водопостачання та водовідведення за розрахунковий період. Оплата вартості послуг здійснюються споживачем шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок виробника до 30 числа поточного (розрахункового) місяця, виходячи з обсягу фактично спожитих послуг за період з 20 числа попереднього по 20 число поточного календарних місяців та діючих тарифів за відрахування сум коштів, перерахованих субспоживачем на рахунок виробника в оплату спожитих послуг з водопостачання та водовідведення за розрахунковий період. За згодою виробника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу за цим договором, оплата, що надходить від споживача, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується виробником в погашення боргу.
В пункті 8.1 договору сторони обумовили, що цей договір укладається строком на один календарний рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір може бути пролонгованим на наступний календарний рік за письмовою заявою споживача шляхом підписання сторонами додаткової угоди до даного договору.
Додатковою угодою № 1 від 01.11.2007 р. до договору № А/3131 від 01.11.2006 р. сторони продовжили термін дії договору на 2008 календарний рік на тих же умовах.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово звертався до позивача з листами про збитковість підприємства в зв'язку з укладанням договору № А/3131.
В листі вих. № 570 від 09.12.2008 р. скерованого до позивача відповідач відмовився від подальшого виконання умов договору з проханням вважати його закритим з 26.11.2008 р.
Відповідно до норм п.1 ст. 626, ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог п. 8.1 договору додаткова угода між сторонами не укладалася, отже договір № А/3131 не був пролонгованим на 2009 рік.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем неправомірно заявлена вимога по стягненню з відповідача боргу за отримані послуги по договору № А/3131 від 01.11.2006 р. починаючи з 01.01.2009 року.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення боргу за 2008 рік.
Так, матеріали справи свідчать, що позивач виставляв відповідачу рахунки-фактури на оплату послуг в період з 01.05.08 р. по 31.05.09 р. на загальну суму 315 750,12 грн., які останній отримував згідно даного реєстру, але оплату здійснив частково на загальну суму 122 000,11 грн., що підтверджується банківськими виписками та розрахунком заборгованості.
За спірний період з 01.05.2008 року по 01.11.2008 рік на адресу відповідача надійшли рахунки на загальну вартість 133 986,14 грн.
Проплата за цей період здійснена відповідачем в розмірі (10 000,00+5 000,00+6500,00+7500,00+13000,11+10 000,00)=52 000,11 грн.
Отже, борг за договором № А/3131 від 01.11.2006 р. у відповідача перед позивачем складає в сумі 81986,03 грн.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Таким чином, на підставі наведеного, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток»(54008, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 55 А, код ЄДРПОУ 34437926) на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал»(54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 161, код ЄДРПОУ 31448144) -81986,03 грн. боргу, 819,96 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя