79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.11.09 Справа№ 9/190
Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,
При секретарі Козак І.Б.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Позивача: Міністерство юстиції України, м. Київ, в інтересах держави України;
До відповідача: Державного підприємства ”Львіввугілля”, м. Сокаль, Львівської обл.;
Третя особа-1 на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне казначейство України, м. Київ;
Третя особа-2 на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна виконавча Червоноградського міського управління юстиції Львівської області відділу Державної виконавчої служби, м. Червоноград, Львівської області
Про: відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України, у розмірі 15299 грн. 54 коп.
За участю представників сторін:
Від Позивача: Перетятько М.В. - завідувач сектору взаємодії з органами влади та представництва інтересів держави в судах Головного управління юстиції у Львівській обл. за довіреністю № 6180/01-07 від 28.10.2009р. та за довіреністю від Міністерства юстиції України № 29-32/154 від 11.12.2008р.
Від відповідача: Наконечна Н.П., представник за довіреністю від 02.01.09р. № 8/2-1;
Від третьої особи-1 представник -не прибув,
Від третьої особи-2: Пасічник А.Й. -заступник начальника відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції за посвідченням № 166 .
Представникам сторін, які взяли участь у справі, роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники сторін подали спільне клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.
Суть спору: розглядається справа за позовом Міністерства юстиції України, м. Київ, в інтересах держави України до Відповідача: Державного підприємства ”Львіввугілля”, м. Сокаль, Львівської обл. Третя особа-1 на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне казначейство України, м. Київ; Третя особа-2 на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна виконавча Червоноградського міського управління юстиції Львівської області відділу Державної виконавчої служби, м. Червоноград Львівської області, про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України, у розмірі 15299 грн. 54 коп.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.09.09р. порушено провадження у справі і розгляд справи призначено на 08.10.2009р.
З підстав зазначених в ухвалі суду від 08.10.2009р. розгляд справи відкладено на 29.10.2009р.
Представник позивача подав документи, які вимагалися судом, подав судову практику з аналогічних справ, просить позов задовільнити та стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України через Державне казначейство України збитки у розмірі 15299 грн. 54 коп.
Представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, подав документи, які вимагалися судом, просить в позові відмовити з підстав зазначених у запереченні (вхідний № 20645 від 08.10.2009р.
Представник третьої особи-1 в судове засідання не прибув, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, під розписку, 03.09.09р. рекомендованою поштою № 4736577, та повторно, в порядку визначеному п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України затвердженої наказом Голови ВГСУ від 10.12.2002р. № 75-рекомендованою поштою.
Представник третьої особи-2 подав письмове пояснення, в судовому засіданні пояснив, що виконавче провадження у даній справі закінчено, а всі виконавчі провадження, в т.ч. у даній справі по 2005 рік, включно, у зв»язку із спливом строку зберігання, згідно акту № 1про знищення від 09.02.2008р. -знищені, тому надати оригінали виконавчого провадження -не можливо, по суті позову пояснив, що відповідно до вимог ст. 1, 2 Закону України “Про державну виконавчу службу”, виконання рішень судів покладається на державну виконавчу службу, відтак відповідальність за своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішення Червоноградського міського суду від 25 грудня 1998 року, яким рішення комісії по трудових спорах ДВАТ шахти № 2 «Червоноградська»від 06.10.1994 року, яким зобов»язано адміністрацію шахти скласти акт по формі Н-1 про нещасний випадок на виробництві з Луць Петром Михайловичем 02.08.1994р. залишено без змін нести не може, вважає, що відповідальність відповідача полягає в тому, що відповідач не бажав, а потім і зволікав із складанням відповідного акту, за що і повинен нести відповідальність.
Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи з підстав зазначених у листі від 28.10.2009р., який подано від імені відокремленого структурного підрозділу «Шахта «Червоноградська»- відхилити, так як інтереси відповідача ДП «Львіввугілля»представляє уповноважений представник Наконечна Н.П., за довіреністю від 02.01.09р. № 8/2-1, представник відповідача наділений всіма правами та обов»язками відповідача (частина 2 статті 22 ГПК України) у даній справі, у матеріалах справи наявний письмовий відзив відокремленого структурного підрозділу «Шахта «Червоноградська»у формі «Заперечення», до позову додано довідку про те, що Луць П.М. працював на «Шахті «Червоноградська» з 30.12.1991р. по 26.10.1994р. підземним гірником на вуглевидобувній дільниці; з 26.10.94р. по 26.03.99р. -слюсарем-ремонтником котельні; з 26.03.99р. по 13.12.01р. - сторожем контролером постачання, звільнений з 13.12.01р. за наказом № 4-к від 04.01.02р. по п. 2 ст. 40 КЗпП України, копія Акту розслідування причини захворювання від 17.05.2001р., Акт № 12 про нещасний випадок, який затверджено 31.03.2003р., Акт № 28 про нещасний випадок на виробництві, затверджений 01 березня 2004р., лист Головного державного санітарного лікаря м. Червонограда від 24.04.01р. № 943/06, лист Червоноградської міської лікарні від 07.05.01р. № 374, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.
Суд заслухав пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи-2, оглянув та дослідив подані сторонами докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обгрунтований, відповідачем не спростований належними та допустимими доказами, підлягає до задоволення в повному обсязі, виходячи з наступного.
Державне підприємство «Львіввугілля»є юридичною особою ( п. 3.1. Статуту), йому присвоєно код ЄДРПОУ 26307813, є правонаступником прав та обов»язків реорганізованого ДВАТ «Шахта «Червоноградська»(п. 3.3. Статуту Державного підприємства «Львіввугілля» (нова редакція), Статут зареєстровано 01.03.06р. (докази в матеріалах справи).
17 липня 1997 р. Україною ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (надалі - Конвенція).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про міжнародні договори України»від 29.06.2004 р. міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.
Статтею 15 названого Закону встановлено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Згідно статті 46 Конвенції Високі Договірні Сторони (якою є і Україна) зобов'язуються виконувати остаточне рішення Європейського суду з прав людини (надалі - Європейський суд) у будь-якій справі, в якій вони є сторонами.
У зв'язку з обов'язком України виконувати рішення Європейського суду у справах проти України Верховною Радою України 23 лютого 2006р. прийнято Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що рішення Європейського суду є обов'язковим для виконання Україною відповідно до вищезазначеної статті 46 Конвенції.
Згідно статей З, 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»виконання рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України у тримісячний строк з моменту набуття рішенням статусу остаточного.
Названим Законом передбачено обов'язок Органу представництва звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування стягувачу (частина 4 статті 9).
Органом представництва згідно статті 1 названого Закону є орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006р. № 784 «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»таким органом є Міністерство юстиції України.
Рішенням Європейського суду від 31.01.2008р. у справі № 4208/03 «Луць проти України» встановлено наступні обставини.
Рішенням Комісії з трудових спорів від 6.10.1994р. задоволено заяву Луця П Петра Миколайовича (далі - заявник) та зобов'язано його працедавця шахту № 2 «Червоноградська»видати йому акт про нещасний випадок.
Оскільки дане рішення не виконувалось, заявник звернувся з позовом до суду.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 25.12.1998р. позов заявника до ДВАТ шахта № 2 «Червоноградська»задоволено та залишено рішення комісії з трудових спорів ДВАТ шахти № 2 «Червоноградська»від 06.10.1994 року, яке зобов»язує адміністрацію шахти скласти акт по формі Н_1 про нещасний випадок на виробництві з Луць Петром Миколайовичем 02.08.1994 р. без змін.
Луць П.М. працював на «Шахті «Червоноградська»з 30.12.1991р. по 26.10.1994р. підземним гірником на вуглевидобувній дільниці; з 26.10.94р. по 26.03.99р. -слюсарем-ремонтником котельні; з 26.03.99р. по 13.12.01р. -сторожем контролером постачання, звільнений з 13.12.01р. за наказом № 4-к від 04.01.02р. по п. 2 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується відповідною довідкою від 28.10.09р. № 08-1/1269.
Як вбачається з матеріалів даної справи, у червні 2001 року ДВАТ шахта «Червоноградська», правонаступником якого, на час розгляду даної справи є Державне підприємство «Львіввугілля»( п. 3.3. Статуту) (далі - відповідач) звернулось до суду щодо перегляду справи за нововиявленими обставинами.
Судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд апеляційної та касаційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін.
У квітні 2002 року заявник звернувся до суду з заявою про видачу йому копії рішення національного суду винесеного на його користь.
27.06.2002р. державною виконавчою службою винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з тим, що копія незавіреного витягу з рішення не є виконавчим документом.
10.08.2002р. видано виконавчий лист та 09.09.2002р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
25.10.2002р. державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, оскільки було подано до суду клопотання про роз'яснення рішення. 5.12.2002р. судом було інформовано державного виконавця про те, справу передано на розгляд до Верховного Суду України (за касаційною скаргою ДВАТ шахта «Червоноградська»у справі за нововиявленими обставинами).
6.03.2003р. виконавче провадження було відновлено, оскільки судом не було надано роз'яснень.
17.03.2003р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
31.03.2003р. складено акт про нещасний випадок.
У звя»зку із зверненням заявника, відповідачем 01.03.2004р. було видано новий акт про нещасний випадок на виробництві за № 28 (перерозслідування акту від 31.03.2003р.) / докази в матеріалах справи/.
Підставою для порушення провадження у справі Європейського суду «щодо видачі акта про нещасний випадок»( п.п. 1 п. 4 описової частини рішення Європейського суду), у п. 5 описової частини рішення Європейського суду вбачається, що рішення від 06.10.1994 року Комісії по трудових спорах, яким зобов»язано було працедавця, шахту № 2 «Червоноградська»(державне підприємство») видати Луць П.М. акт про нещасний випадок, працедавцем не виконувалося, що стало причиною звернення Луць П.В. до Червоноградського районного суду Львівської області, який рішенням від 25.12.1998р. залишив рішення Комісії по трудових спорах від 06.10.1994р. без змін. Рішеннями судів апеляційної та касаційної інстанцій -рішення Червоноградського районного суду Львівської області залишено в силі.
У зв'язку з невиконанням рішень стосовно видачі Луцю П.М. акту про нещасний випадок, Європейський суд встановив порушення п. 1 статті 6 Конвенції та присудив державі Україні виплатити заявнику протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним, відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції - 2000 Євро відшкодування моральної шкоди та будь-який податок, який може бути стягнуто з цієї суми (а), зазначена сума має бути конвертована в національну валюту Держави -відповідача за курсом на день здійснення платежу (b), після зазначеного тримісячного строку і до повного розрахунку на цю суму нараховується простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, плюс три відсоткових пункти (с); відхилено решту вимог щодо справедливої сатисфакції (6).
Це рішення стало остаточним відповідно до умов, зазначених у п. 2 статті 44 Конвенції.
На виконання вищезазначеного рішення Європейського суду з Державного бюджету України на рахунок заявника сплачено 15 299, 54 грн., що на день виплати становило 2000 Євро.
Стягнута сума є збитками Державного бюджету України.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2004р. № 751 «Про реорганізацію ВАТ ДХК «Львіввугілля», ДВАТ шахта «Червоноградська»була реорганізована шляхом злиття з іншими підприємствами та на їх базі створено Державне підприємство «Львіввугілля»(п. 3.3. Статуту), встановлено, що правонаступником ДВАТ шахта «Червоноградська»є ДП «Львіввугілля».
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру, шахта «Червоноградська»є відокремленим структурним підрозділом ДП «Львіввугілля», відповідно до ст. 95 ЦК України відокремлений структурний підрозділ не є юридичною особою, а отже відповідачем в даній справі є ДП «Львіввугілля».
Згідно із ст. 2 Цивільного кодексу України (далі за текстом -ЦК України) держава є учасником цивільних відносин.
Відповідно до ст. 170 Цивільного кодексу України, держава набуває та здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, рішення судів та інші юридичні факти.
Оскільки внаслідок виконання рішення Європейського суду у справі № 4208/03 державі заподіяно матеріальні збитки, то відповідно до статті 9 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»та статей 15-17 ЦК України Міністерство юстиції України, як орган державної влади, звертається до суду за захистом цивільних прав та інтересів у межах, на підставі та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, а саме за захистом прав та інтересів держави шляхом відшкодування заподіяних збитків.
Як вбачається із матеріалів даної справи, рішення Європейського суду від 31.01.2008 року у справі № 4208/03 «Луць проти України»саме на державу Україна покладено зобов'язання виконувати остаточне рішення Європейського суду у будь-якій справі, в якій вона є стороною, оскільки ДП «Львіввугілля», як юридична особа взагалі не може бути суб'єктом порушення Конвенції.
Заявник скаржився на бездіяльність державної виконавчої служби, посилаючись при цьому на порушення ст. 13 Конвенції, однак, при розгляді даної справи, Європейський суд не встановив порушення статті 13 Конвенції.
Статтею 1191 ЦК України зазначено, що відшкодування шкоди, завданої іншою особою, зумовлює виникнення права зворотної вимоги до безпосереднього порушника у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, яка її завдала.
Для настання цивільно-правової відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина.
Наявність шкоди підтверджується матеріалами виконавчого провадження з виконання рішення Європейського суду - платіжним дорученням від 02.07.2008р. № 900 (докази в матеріалах справи).
Щодо протиправної поведінки відповідача.
При розгляді справи за позовом Луця П.М. до відповідача, Червоноградським міським судом Львівської області було встановлено, що Луць П.М. працював на шахті гірничим робітником і ніякого відношення до виконання робіт в котельні шахти не мав, тим більше до газозварювальних чи електрозварювальних робіт. Без будь-якого інструктажу з приводу виконуваної роботи та ознайомлення з правилами охорони праці заявник був направлений з своєї дільниці на виконання зварювальних робіт в котельню шахти, де і стався нещасний випадок (порушення роботодавцем ст. 18 Закону України «Про охорону праці»). Адміністрацією ДВАТ шахта «Червоноградська»не було створено безпечних умов для виконання зварювальних робіт, не було подано до суду документів, які б свідчили про правомірність направлення заявника для виконання вищевказаних робіт, не була створена комісія з розслідування нещасного випадку на виробництві (порушення роботодавцем ст. 153 КЗпП України, ст.22 Закону України «Про охорону праці», п.12 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах, організаціях). В той же час ДВАТ шахта «Червоноградська»заперечувало сам факт існування нещасного випадку.
Статтею 43 Конституції України закріплено право кожного громадянина на безпечні та належні умови праці.
Ця норма є похідною від іншого конституційного принципу, згідно з яким людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Реалізація конституційного права громадян на охорону її життя і здоров'я в процесі трудової діяльності поряд з іншими законодавчими і нормативними актами регулюється Законом України «Про охорону праці».
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про охорону праці»встановлено, що працівники, винні в порушенні законодавства про охорону праці, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну чи матеріальну відповідальність.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Виконавчий лист від 19.08.2002р. виданий Червоноградським міським судом Львівської області, який зобов'язує ДВАТ шахта «Червоноградська»скласти акт по формі Н-1 про нещасний випадок на виробництві з Луць П.М., надійшов 06.09.2002р. до відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції.
Державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та надано відповідачу строк добровільно виконати виконавчий документ.
Відповідно до акту № 304 судово-психологічної експертизи, заявнику було заподіяно моральних та психічних страждань, внаслідок його тривалих переживань через невиконання відповідачем рішення Червоноградського міського Львівської області від 25.12.1998р.
Відповідно до п. 13 Постанови Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежного від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Причинний зв'язок полягає в порушенні відповідачем Конституції України, норм трудового законодавства, зволіканні із виконанням рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 25.12.1998р., що, як наслідок, змусило Луця М.П. звернутись до Європейського суду.
Відповідно до п. 2 ст. 1166 ЦК України обов'язок доведення відсутності вини заподіювача шкоди покладається на нього самого.
Обов'язок виконання судового рішення покладався саме на відповідача, що чітко визначено у резолютивній частині судового рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 25 грудня 1998 року у справі № 2-16 1998р. (докази -в матеріалах справи).
Зазначене рішення набрало законної сили і є обов»язковим до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 35 ГПК України, рішення суду з цивільних справ, що набрало законної сили, є обов»язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Обов'язок органу державної виконавчої служби з примусового виконання рішення національного суду був похідним та виник внаслідок фактичного ухилення відповідача від своїх конституційних обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Державне казначейство України залучено у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки цим органом здійснюється облік та виконання доходної та видаткової частин бюджету України.
Крім того, відповідно до статті 9 Закону України «Про виконавче провадження»Державне казначейство України безпосередньо приймає участь у виконанні рішень Європейського суду.
З огляду на рішення Європейського суду у справі за заявою № 4208/03 відповідач (ДП «Львіввугілля») є винним у тривалому невиконанні рішення суду на користь заявника, що підтверджується матеріалами даної справи, а отже, є винним у заподіянні державі матеріальних збитків.
Тому ДП «Львіввугілля»в порядку ст. 1191 ЦК України має відшкодувати державі виплачені державою кошти.
Існування причинно-наслідкового зв'язку між невиконанням ДП “Львіввугілля” своїх зобов'язань і збитками держави є очевидним.
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, Відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Викладене структурним підрозділом «Шахта «Червоноградська»ДП «Львіввугілля»у запереченні від 02.10.2009р. № 05-3/1177 (вхідний № 20316 від 05.10.09р.) судом до уваги не приймається, так як факти вказані у цьому запереченні є необґрунтованими та спростовуються матеріалами даної справи.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами, поданими відповідно до статті 34 ГПК України.
Судові витрати покласти на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України.
Статтею 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»визначені особи, які мають пільги по сплаті державного мита.
Зокрема пунктом 10 цієї статті передбачено, що зазначеною пільгою користуються державні й громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Відповідно до розділу 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах для позивачів, у встановленому порядку звільнених від сплати державного мита, відповідає нульовій ставці.
Оскільки Міністерство юстиції є державним органом виконавчої влади, який відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»вповноважений в інтересах держави звертатись до суду з позовами про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування за рішеннями Європейського суду, то Міністерство користується пільгою по сплаті державного мита.
Позовна заява подана до господарського суду Львівської області 18.09.2009р. за вхідним № 6720, на час дії постанови КМ України від 05.08.2009р. № 825, якою внесено зміни до постанови КМ України від 21.12.2005р. № 1258, набрала чинності з 13.08.09р., якою визначено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 236 грн. 00 коп.
Виходячи з наведеного, судові витрати: 152 грн. 99 коп. державного мита (1% від ціни позову, п.п. «а»п. 2 статті 3 Декрету КМ України «Про державне мито»та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України (частина 3 статті 49 ГПК України).
На підставі вищенаведеного та керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., статтями 14, 15 Закону України «Про міжнародні договори України», рішенням Європейського суду з прав людини від 31.01.2008р. у справі №4208/03 «Луць проти України», статтями 2, 3, 8, 9 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 2, 11, 15-17, 1166, 1191 Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 4, 4-3 -4-7, 12, 15, 18, 22, 21, 32, 33, 34, 43, 44 -49, 66, 77, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовільнити повністю.
2.Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля»( п. і. 80000, Львівська область, місто Сокаль, вулиця Богдана Хмельницького, 26, ідентифікаційний код 32323256) на користь Державного бюджету України, через Державне казначейство України ( п. і. 01014, місто Київ, вулиця Бастіонна, 6, ідентифікаційний код 20055032) збитки, завдані Державному бюджету України, у розмірі 15 299 грн. 54 коп., 152 грн. 99 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Данко Л.С.
За згодою представників сторін, які прибули в дане судове засідання, 29.10.2009 року прийнято та оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення, оформлена відповідно до статті 84 ГПК України та підписана - 30.10.2009 року. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до частини 3 статті 85 ГПК України.
Суддя Данко Л.С.