79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
27.10.09 Справа№ 12/180
Суддя господарського суду Львівської області Запотічняк О.Д. при секретарі Маїк С.Б. розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ФХ сервіс”, с. Малехів, Жовківський район, Львівська область,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська транспортна група”, м. Новояворівськ, Львівська область,
про стягнення боргу в сумі 43 848,48 грн.
За участю представників:
від позивача: Сафронова А.Л. (довіреність в матеріалах справи);
від відповідача: не з”явився.
Суть спору: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ФХ сервіс” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська транспортна група” про стягнення боргу в сумі 43 848,48 грн.
Обставини справи: Ухвалою суду від 24.09.09 р. порушено провадження у справі та призначено слухання на 15.10.09 р.
Судовий розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалі суду від 15.10.09 р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з урахуванням сплати відповідачем частини заборгованості в сумі 19 206,77 грн., докази на підтвердження даного факту додано до матеріалів справи.
Відповідач вимог ухвали суду від 24.09.09 р. та 15.10.09 р. не виконав, явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення, про, що свідчить поштовий конверт з повідомленням про вручення поштового відправлення за № 4773880 направлений відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві.
Відповідно ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.
Повний текст рішення виготовлений , підписаний та оголошений 27.10.09 року.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази і оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне:
1 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ФХ сервіс” (в подальшому Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська транспортна група” (в подальшому Замовник) було укладено контракт про сервісне обслуговування № FH -1008C-10/07 відповідно до умов якого Замовник доручає й оплачує, а Виконавець приймає на себе виконання послуг по технічному обслуговуванню і ремонту (далі -„Сервісне Обслуговування”) та послуг по стоянці рухомого складу Замовника згідно переліку на умовах дійсного Контракту (Додаток 1). Під Сервісним Обслуговуванням Сторони розуміють роботи з обслуговування і ремонту транспортних засобів, а також купівлю продаж оригінальних запасних частин, матеріалів VOLVO.
Позивачем виконано свої зобов”язання згідно контракту про сервісне обслуговування № FH -1008C-10/07 від 01.09.08 р. на загальну суму 43 706,34 грн. Факт виконання позивачем робіт та продажу запчастин на загальну суму 43 706,34 грн. підтверджується актами виконаних робіт та видатковими накладними (а.с. 23-44).
Тобто, Виконавцем виконав свої зобов'язання по контракту належним чином та в повному обсязі.
Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 контракту підставою для оплати сервісного обслуговування, а також оплати за продані запчастини є рахунок, оформлений Виконавцем на підставі акту виконаних робіт, термін сплати рахунку -10 банківських днів, з дати отримання рахунку, акту виконаних робіт чи видаткової накладної.
Відповідно до вищенаведеного, Виконавцем Замовнику було виставлено рахунки для оплати (а.с. 45-63).
Однак, відповідач ТзОВ „Українська транспортна група”, який виступав Замовником за контрактом про сервісне обслуговування № FH -1008C-10/07, виконано частково свої зобов'язання по контракту і станом на день звернення до суду основна заборгованість відповідача за надані послуги становить 24 669,58 грн.
Відповідно до п. 4.3 Контракту рахунок, оформлений Виконавцем на умовах наступної оплати, неоплачений Замовником у встановлений термін, розглядається Виконавцем як порушення умов контракту і надає право Виконавцю стягнути з Замовника пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, що виникла, за кожний день прострочення. Згідно ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов”язання встановленого неустойкою, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно до зазначеного позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 15 496,81 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.
Позивачем нараховано відповідачу:
- інфляційні в розмірі 3004,07 грн.;
- три проценти річних в розмірі 678,02 грн.
Відповідачем після подання позивачем позову до суду було здійснено проплати за отриманні послуги в сумі 19 206,77 грн., про, що свідчить подана представником позивача у судовому засіданні 27.10.09 р. банківська виписка (додано до матеріалів справи).
Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:
Згідно ст. ст. 526, 530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як уже зазначалося за умовами контракту про сервісне обслуговування № FH -1008C-10/07 від 1 вересня 2008 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „ФХ сервіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська транспортна група”, Замовник доручає й оплачує, а Виконавець приймає на себе виконання послуг по технічному обслуговуванню і ремонту та послуг по стоянці рухомого складу Замовника згідно переліку на умовах дійсного Контракту (Додаток 1). Під Сервісним Обслуговуванням Сторони розуміють роботи з обслуговування і ремонту транспортних засобів, а також купівлю продаж оригінальних запасних частин, матеріалів VOLVO.
На виконання умов контракту про сервісне обслуговування № FH -1008C-10/07 Позивачем виконано свої зобов”язання на загальну суму 43 706,34 грн. Факт виконання позивачем робіт та продажу запчастин на загальну суму 43 706,34 грн. підтверджується актами виконаних робіт та видатковими накладними.
Тобто, Виконавцем (ТзОВ „ФХ сервіс”) виконав свої зобов'язання по контракту належним чином та в повному обсязі.
Однак, відповідач ТзОВ „Українська транспортна група”, яке виступало Замовником послуг, виконало свої зобов”язання по контракту частково, чим спричинило заборгованість перед Виконавцем станом на момент подання позову 24 669,58 грн.
Відповідачем після подання позову до суду було здійснено проплати за отриманні послуги в сумі 19 206,77 грн., про, що свідчать подані позивачем банківські виписки. Згідно зазначеного, станом на 27.10.09 р. основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 5 462,81 грн.
Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України передбачено: господарський суд припиняє провадження по справі якщо відсутній предмет спору.
Оскільки відповідачем погашено частково заборгованість в сумі 19 206,77 грн., після подання позову, а саме, після 27.09.09 р., провадження в частині стягнення 19 206,77 грн. підлягає припиненню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми. Відповідно до зазначеного позивачем нараховано відповідачу:
- інфляційні в розмірі 3004,07 грн.;
- три проценти річних в розмірі 678,02 грн.
Відповідно до п. 4.3 Контракту рахунок, оформлений Виконавцем на умовах наступної оплати, неоплачений Замовником у встановлений термін, розглядається Виконавцем як порушення умов контракту і надає право Виконавцю стягнути з Замовника пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, що виникла, за кожний день прострочення. У зв”язку з зазначеним позивачем нараховано відповідачу неустойку в сумі 15 496,81 грн.
Суд провівши перерахунок штрафних санкцій встановив, що позивачем неправильно здійснено нарахування пені.
Статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
П. 2 ст. 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, нарахування пені потрібно здійснювати за період, що не перевищує 6 місяців у відповідності до розміру облікової ставки.
Загальна сума пені, яка підлягає до стягнення становить 6010,39 грн.
Провівши перерахунок нарахувань інфляційних втрат та 3 % річних, суд встановив, що дані нарахування позивачем були здійсненні невірно і до задоволення підлягають: 2 935,64 грн. -інфляційних, 677,23 грн. -3% річних .
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 15086,07 грн. з яких: 5 462,81 грн. - основна заборгованість, 2 935,64 грн. -інфляційні, 677,23 грн. -3% річних та 6010,39 грн. -пеня.
Судові витрати покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 342,94 грн. - державного мита та 184,57 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 33 , 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська транспортна група” (81054, Львівська область, м. Новояворівськ, вул. І.Франка, 1, к. 202, код ЄДРПОУ 30484307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФХ сервіс” (80383, Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Л.Українки, 45, код ЄДРПОУ 32641782) 15 613,58 грн. (5 462,81 грн. - основна заборгованість, 2 935,64 грн. -інфляційні, 677,23 грн. -3% річних, 6010,39 грн. -пеня, 342,94грн. державного мита та 184,57 грн. витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 19 206,77 грн. провадження припинити.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5.Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
6.Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Суддя