79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.10.09 Справа№ 5/149
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Алберта”, м. Львів
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Інтермаркет”, м. Харків
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “Леополіс”, м. Львів
про стягнення 153006,08 грн.
Суддя Петрик І.Й.
При секретарі Кравець В.П.
За участю представників сторін:
Від позивача -Сенів Т.В. представник (довіреність в матер. справи)
Від відповідача 1 -не з'явився
Від відповідача 2 -Перунов В.В. -представник (довір. в матер. справи)
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алберта», м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Інтермаркет», м. Львів та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Леополіс», м.Львів з позовом про стягнення 153 006,08 грн.
Розгляд справи відкладався з підстав викладених відповідних ухвалах суду.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов в повному обсязі.
Представник відповідача-1 в судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
02.01.2009 р. між ТОВ «Алберта»та ТОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»було укладено договір поставки № ТП-151.
Відповідно до даного договору ТОВ «Алберта»(Постачальник) зобов'язувався на умовах та в порядку, визначених договором, систематично поставляти ТОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»(Покупцю) визначений договором товар, а Покупець зобов'язується на умовах та в порядку визначених договором, приймати названий товар та оплачувати його.
Відповідно до п. 3.3. Договору: «Розрахунки за кожну поставлену партію здійснюються в безготівковому порядку протягом 60 днів з моменту отримання товару від Постачальника».
У відповідності до вище вказаного договору ТОВ «Алберта»поставило ТОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»товар загальна вартість якого становить 143439,03 грн. Частину поставленого товару (на суму 1358,89 грн.) ТОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»повернуло. Вартість отриманого товару відповідачем оплачено не було. Таким чином, розмір основного боргу ТОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»перед ТОВ «Алберта»становить 142080,14 грн.
Позивач на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та пункту 6.2. Договору нарахував відповідачам пеню -9377,28 грн. та 3 % річних за прострочення зобов'язання -1165,05 грн.
Окрім зазначеного, Позивач стверджує, що 08.12.2008 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було внесено запис щодо прийняття засновниками ТОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»рішення про проведення виділу, що підтверджується довідкою з ЄДРЮР та ФОП № 3612398 від 05.06.2009 р (стор.4).
В результаті виділу 18.02.2009 р. було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Леополіс»(код ЄДРПОУ 36361147, місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359), що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 3612326 від 05.06.2009 р.
Частина 4 ст. 59 ГК України передбачеає, що у разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання, до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.
Частиною 1 ст. 109 ЦК України передбачено, що виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Частиною 2 вказаної статті визначено, що до виділу застосовуються за аналогією положення частин 1, 2 та 4 ст. 105 та положення статей 106 і 107 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 107 ЦК України передавальний акт (розподільчий баланс), який складає комісія у разі поділу, має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Таким чином, особи створені в результаті виділу з ТОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»виступають правонаступниками у спірних відносинах в частині визначеній розподільчим балансом.
Проте розподільчий баланс, складений 16.02.2009 р. та підписаний головою комісії з виділу - Копачем Ростиславом Федоровичем, членами комісії з виділу - Зарембою Олександром Онуфрієвичем, Плотніченко Іриною Миколаївною не містить даних щодо правонаступництва за конкретним спірним зобов'язанням.
Відповідно до ч. 5 ст. 107 Цивільного кодексу України, якщо правонаступниками юридичної особи є кілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи -правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася.
Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Таким чином, Позивач вважає, що ТОВ «Торговий центр «Леополіс», яке створене в результаті виділу з ТОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»є його правонаступником та повинне солідарно з ним відповідати за його зобов'язаннями. Тому ТОВ «Торговий центр «Леополіс»повинне виступати співвідповідачем за даним позовом.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно до ст.. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач-1 станом на дату прийняття судом рішення, оплату не провів.
З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 142080,14 грн. є підставними
Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, з відповідача-1 на користь позивача правомірно підлягає стягненню згідно поданого останнім розрахунку пеня -9377,28 грн. та 3 % річних за прострочення зобов'язання -1165,05 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 солідарно заборгованості, суд зазначає наступне:
З наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 3612398 вбачається, що ТзОВ «Торговий центр «Леополіс»дійсно є правонаступником ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет».
З представленого суду Позивачем розподільчого балансу від 16.02.2009р. вбачається, що до відповідача-2 (ТзОВ «Торговий центр «Леополіс») перейшли активи на суму 27 073 100,00 грн. Відповідачем-2 було долучено до матеріалів справи акт приймання-передачі зобов»язань складений 17.02.2009р. між ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»та ТзОВ «Торговий центр «Леополіс»згідно якого до останнього перейшли грошові зобов»язання (заборгованості), що виникили у ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»на підставі договорів перед кредиторами: ТзОВ «Тім-Трейд ЛТД»та ДП «Балу»на загальну суму 27 073 129,00 грн.
Оскільки в акті приймання-передачі зобов'язань складеного до розподільчого балансу між ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»та ТзОВ «Торговий центр «Леополіс», до останнього не перейшли грошові зобов'язання перед ТзОВ «Алберта», відтак відповідач-2 не може відповідати перед позивачем солідарно.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали Справи та оцінивши представлені докази суд вважає позов до відповідача-1 обґрунтованим, таким що підлягає задоволенню, шляхом стягнення з відповідача-1 заборгованості в сумі 142 080,14 гривень (сто сорок дві тисячі вісімдесят грн. 14 коп.), 9377,28 (дев'ять тисяч триста сімдесят сім гривень, 28 коп.) пені, 1165,05 грн. (одна тисяча сто шістдесят п'ять гривень, 05 коп.) 3% річних.
Відповідно до ст.49 ГПК судові витрати (держмито в сумі 1530,06 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.) підлягають стягненню з відповідача-1 на користь позивача.
Керуючись ст.ст., 525, 526, 530, 549, 625, 611, 612, 712 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33,43, 44, 49, 75, 82-84, 115,116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Інтермаркет», юридична адреса: 61001, м.Харків, проспект Гагаріна, 7/1, місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул.Городоцька,359 (п/р 2600900601403 в ЛФ «Укрексімбанк», м.Львів, МФО 325718) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альберта», ЄДРПОУ 23882267, місцезнаходження: 79044, м. Львів, вул. Горбачевського, 15/9 (р/р 26008100000074 в ЛФ АКБ «Індустріалбанк», МФО 385424) 142 080,14 гривень (сто сорок дві тисячі вісімдесят грн. 14 коп.) боргу, 9377,28 (дев'ять тисяч триста сімдесят сім гривень, 28 коп.) пені, 1165,05 грн. (одна тисяча сто шістдесят п'ять гривень, 05 коп.) 3% річних., крім того держмито в сумі 1530,06 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
3. В задоволені позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Леополіс»відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91 -93 ГПК України.
Суддя