Справа № 161/281/17
Провадження № 2-а/161/387/17
07 березня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
при секретарі - Козак О.А.,
з участю позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії ,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця.
Свій позов мотивує тим, що з листопада 2002 року перебуває на обліку в Луцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Волинської області як одержувач пенсії як інвалід ІІ-ї групи відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 80% від середнього місячного заробітку.
Постановою Луцького міськрайонного суду від 18.08.2016 року зобов'язано Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з 01.04.2016 року відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 80% від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Волинської області № 18-152 вих. від 14.03.2016 року.
На виконання вказаного рішення відповідач провів йому перерахунок пенсії, однак у меншому розмірі.
Листом відповідача від 04.01.2017 року №166/02-15 йому відмовлено у виплаті пенсії в розмірі, визначеному постановою суду, оскільки максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Вважає вказане обмеження розміру пенсії протиправним і таким, що порушує його право на соціальний захист, а тому просить суд визнати протиправними дії Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо обмеження розміру пенсії при перерахунку пенсії по інвалідності на підставі довідки прокуратури Волинської області № 18-152 вих. від 14.03.2016 року та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 80% від суми його місячної заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Волинської області № 18-152 вих. від 14.03.2016 року без обмеження її максимального розміру.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у заяві та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, подала суду заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності. Крім того, подала суду письмові заперечення та просила в позові відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з листопада 2002 року перебуває на обліку в Луцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Волинської області як одержувач пенсії як інвалід ІІ-ї групи відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 80% від середнього місячного заробітку.
Постановою Луцького міськрайонного суду від 18.08.2016 року зобов'язано Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2016 року відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 80% від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Волинської області № 18-152 вих. від 14.03.2016 року (а.с. ).
На виконання вказаного рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1, однак у меншому розмірі, у зв'язку з чим, 22.12.2016 року останній звернувся до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду Волинської області про проведення перерахунку у повному обсязі (а.с. 8).
Листом відповідача від 04.01.2017 року №166/02-15 ОСОБА_1 відмовлено у виплаті пенсії в розмірі, визначеному постановою суду, оскільки з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VІ від 08.07.2011 року обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом. Оскільки його пенсія була перерахована 01.04.2016 року згідно постанови Луцького міськрайонного суду від 18.08.2016 року в розмірі 80% від заробітку після набрання чинності Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» і тому на розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) поширюється обмеження максимальним розміром.
У відповідності до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно з ч. 3 ст. 37 цього Закону пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для, осіб, які втратили працездатність (з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. - 10740 грн.).
Таким чином, є підстави для висновку, що позовні вимоги в частині незастосування максимального розміру пенсії є безпідставними, оскільки щодо згаданих вимог відповідач на час звернення позивача до суду та розгляду справи судом ніяких протиправних дій чи бездіяльності не допускав та жодного рішення не приймав. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, а також тих фактичних обставинах, які на момент його ухвалення ще не відбулися, проте ймовірно можуть мати місце у майбутньому. Задоволення таких вимог може призвести до втручання суду в дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду щодо вчинення дій з перерахунку пенсії, що судом першої інстанції враховано не було.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно проведено перерахунок пенсії у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 122-154, 158-170, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М.Кихтюк