73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"05" жовтня 2011 р. 15 год.54 хв.Справа № 2-а-4175/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,
встановив:
Відкрите акціонерне товариство "Херсонський бавовняний комбінат" звернулось до суду з позовом про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 07.04.11 про застосування 10402 грн. 35 коп. штрафних санкцій за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Позивач посилається на те, що товариство своєчасно оприбутковувало суми готівки, допустивши лише несвоєчасне роздрукування фіскальних чеків. Факт своєчасного оприбуткування готівки підтверджується тим, що суми були інкасовані; здійснено облік зазначеної готівки у книзі обліку розрахункових операцій, суми оприбутковані до центральної каси підприємства касовими ордерами, видані з центральної каси підприємства видатковим ордером для здачі до банку; суми здані до банку. Крім того, позивач зазначає, що згідно господарським судом Херсонської області протягом 2004-2010 р.р. розглядалось декілька справ про банкрутство ВАТ "ХБК", останнє порушено 18.05.09 та триває на сьогодні, діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. Органи ДПА не мають підстав для застосування штрафних санкцій боржнику за весь період з дати початку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів до дня його закінчення.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача ДПІ у м. Херсоні в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову ВАТ "ХБК" за необґрунтованістю з підстав, викладених в наданих суду запереченнях. ДПІ зазначає, що податковою інспекцією не допущено порушень вимог чинного законодавства при прийнятті податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 07.04.11, оскільки за результатами фактичної перевірки позивача (акт від 30.03.11) встановлено порушення п. 2.6 Положення № 637, готівка проведена через РРО, оприбуткована в касовій книзі, але несвоєчасно оприбуткована в КОРО, що в цілому кваліфікується, як неповне оприбуткування. Згідно положень Закону України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію. Порушення провадження про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника та невиконання ним поточних зобов'язань щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, а також застосованих до підприємства штрафних санкцій.
Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відкрите акціонерне товариство "Херсонський бавовняний комбінат" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 00306710. Податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 07.04.11 про застосування штрафних санкцій згідно Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 року "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обліку готівки", яке є предметом спору, прийнято Державною податковою інспекцією за висновками акту фактичної перевірки від 31.03.2011. Посадовими особами ДПІ у м. Херсоні ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі направлення № 196/237 від 25.03.11 та наказу ДПІ у м. Херсоні від 26.02.11 № 547 була проведена перевірка дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій в магазині "Текстильщик", за адресою м.Херсон, вул. Перекопська, 169. Виявлено факти несвоєчасного (не у день отримання) та неповного оприбуткування готівкової виручки відповідно до фіскальних Z-звітів та контрольних стрічок. Так, сума 217 грн. 81 коп. була отримана за розрахункові операції 11.09.09, а оприбуткована 14.09.09, сума 960 грн. 38 коп. була отримана 23.04.10, а оприбуткована 27.05.10, сума 592 грн. 79 коп. отримана 26.05.10, оприбуткована 27.05.10, сума 308 грн. 49 коп. отримана 26.10.10, оприбуткована 27.05.10. Загальна сума несвоєчасно оприбуткованих коштів склала 2080 грн. 47 коп. Акт перевірки підписано із запереченням. Податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 07.04.11 застосована до позивача штрафна санкція в сумі 10402,35 грн. (5-тикратний розмір несвоєчасно оприбуткованої суми) згідно з п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".
Суд вважає дане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню за наступних підстав.
Відповідно до п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. № 436/95 встановлено розміри штрафних санкцій за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України. Відповідальність за не оприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) у касах готівкових коштів передбачена статтею 1 Указу Президента України № 436/95 у вигляді застосування штрафних санкцій у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої (несвоєчасно оприбуткованої) готівки.
Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 р. № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) або використанням розрахункової книжки (далі -РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій (п. 1.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.04 №637.
Згідно з пунктом 4.1 Положення № 637 для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі (пункт 4.2 Положення).
Суд не погоджується з висновком перевіряючих, що позивачем не забезпечено своєчасне оприбуткування готівкових коштів, що надійшли 11.09.09, 23.04.10, 26.05.10, 26.10.10. На момент перевірки звіти були підклеєні в КОРО, пред'явлені посадовим особам ДПА, рух готівкових коштів за ці дні відображено в фіскальній пам'яті РРО. Готівкові кошти здані за прибутковими касовими ордерами до каси ВАТ "ХБК" в день отримання виручки.
ДПІ вважає, що несвоєчасне роздрукування фіскальних Z-звітів, не в день отримання виручки за продані товари, потягло за собою і несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в КОРО. Відповідно до вимог п. 9 ст. 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон про РРО) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Відповідно до приписів ст. 2, п. 9 ст. 3 Закону про РРО фіскальний звітний чек це документ встановленої форми, що повинен відображати інформацію денних підсумків розрахункових операцій здійснених на протязі робочої зміни касира та підлягає щоденному друку. У п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою КМУ від 18.02.2002 р. № 199 (далі - Постанова № 199) наведено визначення: зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z звіту до виконання наступного Z - звіту. У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті (додаток до Постанови № 199), наведено: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години. Водночас п. 7 Вимог № 199 передбачено, що всі режими роботи реєстратора (крім тих, що забезпечують усунення причин блокування) повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни. Це обмеження введено для того, щоб запобігти переповненню оперативної пам'яті та втраті поточних даних. Фіскалізацію підсумкових даних слід проводити за період, що не перевищує тривалість зміни РРО. Отже, відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z - звіту, а не після виконання попереднього Z - звіту, на чому наполягає позивач.
Матеріали справи свідчать, що Z-звіт № 1211 був знятий з РРО 10.09.09 о 18 год. 00 хвил. 11.09.09 сума розрахункових операцій склала 217 грн. 81 коп., о 17год. 45 хвил. касир виконав операцію службова видача 417 грн. 81 коп., за мінусом службового внесення 200 грн. сума виручки склала 217 грн. 81 коп. Прибутковим касовим ордером № 726 від 11.09.09 сума 217 грн. 81 коп. оприбутковано до каси ВАТ "ХБК". Зміна 11.09.10 розпочалась о 11 год. 41 хвил., роздруковано перший фіскальний чек № 1089. Z-звіт № 1212 був знятий 14.09.09 о 8 год. 55 хвил., що не є порушенням порядку щоденного роздрукування фіскальних звітних чеків, оскільки 12 та 13 вересня магазин не працював, а тому 24 години після реєстрації першої розрахункової операції (з урахуванням вихідних днів) позивачем не перевищено при друкуванні Z-звіту № 1212.
Z-звіт № 1385 знятий з РРО 22.04.10 о 16 год. 58 хвил. Перша розрахункова операція проведена 23.04.10 о 9 год. 17 хвил., а 16.39 була проведена операція службова видача 1160,38 грн. з них 200 грн. кошти, які складали службове внесення на початок зміни. Сума виручки за 23.04.10 склала 960 грн. 38 коп., була оприбуткована прибутковим касовим ордером № 245 від 23.04.10. Наступний Z-звіт №1386 роздрукований 24.04.10 о 8 год. 51 хвил., що не є порушенням 24-годиного термін з моменту виконання першої розрахункової операції.
Z-звіт № 1407 був роздрукований 25.05.10 о 18 год. 10 хвил., перша розрахункова операція наступного дня 26.05.10 проведена о 10.23, загальна сума готівки за цей день склала 593 грн. 79 коп., Z-звіт №1408 роздруковано о 10.20 27.05.10. Позивач надав суду прибутковий касовий ордер № 303 від 26.05.10 про здавання виручки до каси ВАТ "ХБК", але суд оцінює даний прибутковий касовий ордер критично, оскільки за даними контрольної стрічки службова видача готівки була зареєстрована тільки 27.05.10 о 9 год. 36 хвил.
Z-звіт № 1520 був роздрукований 25.10.10 о 17.54, перша операція наступного дня 26.10.10 зареєстрована о 9 год. 17 хвил., о 17год. 28 хвил. була здійснена операція службова видача 508.49 (з яких 200 грн. складало службове внесення), прибутковим касовим ордером № 627 від 26.10.10 сума 308 грн. 49 коп. здана до каси ВАТ "ХБК", Z-звіт № 1521 роздруковано 27.10.10 о 8 год. 57 хвил.
Порядок ведення Книг ОРО визначений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614 "Про порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок", згідно п. 7.5 якого використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, зокрема, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при ньому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо. Як встановлено судом, позивачем відображена готівка у сумі 2080 грн. 47 коп. в РРО та КОРО, що підтверджується фіскальними звітними чеками, які були підклеєні до відповідного розділу книги обліку розрахункових операцій в день їх роздрукування. Зрозуміло, що до друкування фіскального звітного чеку, його дані фізично неможливо внести до КОРО. Наявність роздрукованого Z-звіту підтверджує повне та своєчасне оприбуткування готівки, оскільки зазначена у ньому сума коштів занесена до фіскальної пам'яті і про неоприбутквання цієї суми не може бути й мови. Оскільки такий чек друкувався вранці за підсумками розрахунків попереднього дня, що дозволяється Законом про РРО в межах 24 годин з першої розрахункової операції, одразу відображався в КОРО, суд не вбачає наявності такого порушення, як несвоєчасне оприбуткування або не оприбуткування готівки платником податку.
Крім того, прибуткові касові ордери свідчать про фактичне внесення готівки в день її отримання.
Відтак, застосування штрафної санкції у п'ятикратному розмірі від суми вартості проданих товарів (наданих послуг) згідно з Указом Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 в сумі 789 604,65 грн. з мотивів несвоєчасного оприбуткування є безпідставним.
Відповідно до преамбули Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" метою його видання є вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті в Україні. Суд приймає до уваги, що Положення про ведення касових операцій не містить вимоги про щоденне здійснення підприємством записів безпосереднє в КОРО щодо сум готівки, зазначених у фіскальних звітних чеках.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позивач не припустився наведеного в акті порушення вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оскільки не роздрукування Z-звітів в кінці робочого дня не є порушенням саме касової дисципліни. Указ Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" передбачає відповідальність за не оприбуткування або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки, а не за неправильне ведення Книги обліку розрахункових операцій або за порушення положень Закону про РРО щодо щоденного друкування фіскальних звітних чеків.
Суд не приймає до уваги твердження позивача щодо незаконності нарахування штрафної санкції під час провадження справи про банкрутство та введення мораторію, оскільки згідно Закону України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Закон № 2343) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Положення статті 12 Закону, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), стосуються вимог, зобов'язань, які охоплюються поняттям мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати з урахуванням визначення мораторію, наведеного у статті 1 Закону. Грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення. Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у зв'язку із чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах. З огляду на наведене можна дійти висновку про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення в разі невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на їх виконання і штрафних санкцій ґрунтуються на законі.
Крім того, суд приймає до уваги, що штрафні санкції до позивача були застосовані не за порушення строків сплати податкових зобов'язань, а за порушення у сфері касової дисципліни. Таким чином на нарахування, здійснені ДПІ у м. Херсоні оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, встановлені ст. 12 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обмеження не поширюються, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам застосовувати штрафні санкції за порушення касової дисципліни, які виникли та виявлені після порушення справи про банкрутство платника податків.
Позов задовольняється. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду та повідомлено про дату та час складення постанови в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Задовольнити позов відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат". Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 07.04.11 № НОМЕР_1 про застосування 10402 грн. 35 коп. штрафних санкцій.
Відшкодувати з Державного бюджету на користь ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" (м. Херсон, пл. 50-річчя утворення СРСР, код ЄДРПОУ 00306710) 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
Виконавчий лист видати за заявою позивача після набрання чинності рішення суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 жовтня 2011 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 9.2