73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"16" вересня 2011 р. Справа № 2-а-3508/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кравченко К.В.,
при секретарі: Сердюк О.О.,
за участю:
представника позивача -ОСОБА_1
представника відповідача -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Херсонського морського торгівельного порту
до державної податкової інспекції у м.Херсоні,
про визнання податкової вимоги недійсною та зобов'язання до вчинення певних дій,
встановив:
У червні 2011 року Херсонський морський торгівельний порт (надалі - позивач) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м.Херсоні (надалі - відповідач, ДПІ), в якому просив визнати недійсною та скасувати податкову вимогу №1013 від 04.05.2011р., а також зобов'язати відповідача скасувати нараховану позивачу штрафну санкцію в сумі 1700 грн. та здійснити відповідні коригування в картці особових рахунків позивача.
В позовній заяві зазначено, що 10.02.2010р. податковими ревізорами-інспекторами проведено перевірку в сфері контролю за проведенням розрахункових операцій, вимог з регулювання обігу готівки, наявністю торгових патентів та ліцензій у належному позивачу барі по вул.. К.Маркса,3 у м.Херсоні, за результатами якої складений акт перевірки №000712 та винесено рішення №0002692307 від 10.02.10р. про застосування штрафної санкції на суму 1700 грн. за порушення ст. 13 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі-Закон №481/95-ВР). Позивач зазначає, що при проведені вказаної перевірки та винесенні вказаного рішення ДПІ діяло необґрунтовано, упереджено, що потягло винесення незаконного рішення №0002692307 від 10.02.10р., а тому позивач і не здійснював оплату нарахованого цим рішенням штрафу. В подальшому листом №10524/10/24-103 від 26.04.11р. ДПІ повідомило позивача про наявність заборгованості зі сплати штрафних санкцій в сумі 1700 грн., а 04.05.11р. ДПІ винесло податкову вимогу №1013 на суму 1700 грн., яка була отримана позивачем 16.06.11р.. Позивач зазначає, що оскільки рішення про застосування фінансових санкцій №0002692307 винесено 10.02.10р., і у визначений законодавством строк відповідач не звернувся до суду за стягненням цієї суми з позивача, то нарахована цим рішенням штрафна санкція стягненню вже не підлягає та має бути скасована відповідачем.
Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що станом на 30.04.11р. за даними картки особового рахунку позивача по адміністративним штрафам та іншим санкціям рахується прострочена заборгованість в сумі 1700 грн. згідно рішення про застосування штрафних санкцій від 30.03.11р. №0002612307. У зв'язку із непогашенням цієї суми заборгованості відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України сформовано податкову вимогу від 04.05.11р. №1013 на суму 170 грн., яка була направлена в адрес позивача поштою. Так як позивач оскаржив до суду рішення про застосування штрафних санкцій від 30.03.11р. №0002612307, і за цим позовом Херсонським окружним адміністративним судом 21.07.11р. відкрито провадження у справі №2а-3509/11/2170, то вказана сума заборгованості в розмірі 1700 грн. була вилучена з обліку, а тому станом на 13.09.11р. за позивачем не обліковується узгодженого податкового боргу на суму 1700 грн.. ДПІ вважає, що при винесені спірної податкової вимог порушень вимог законодавства не допущено, і підстави для визнання цієї вимоги недійсною відсутні.
Позиції сторін були підтримані їх представниками під час судового розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Відповідно до п.59.1. ст.59 ПКУ у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пп.14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПКУ грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп.14.1.175. п.14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;
Як встановлено судом, стосовно позивача були винесені наступні рішення про застосування штрафних санкцій: №0002692307 від 10.02.10р. на суму 1700 грн. за порушення ст. 13 Закону №481/95-ВР, та №0002612307 від 30.03.11р. на суму 3400 грн. за порушення ст.152 Закону №481/95-ВР.
Рішення №0002692307 від 10.02.10р. у встановленому законом порядку позивачем не оскаржувалось, а нарахована цим рішенням сума штрафу обліковувалась за позивачем за даними картки особового рахунку по адміністративним штрафам та іншим санкціям як прострочена заборгованість на початок 2011року.
Платіжним дорученням №5477 від 27.04.2011р. позивач оплатив штраф в сумі 3400 грн. згідно рішення №0002612307 від 30.03.11р..
Відповідно до витягу з картки особового рахунку позивача по адміністративним штрафам та іншим санкціям сплачена позивачем 27.04.11р. сума штрафу в розмірі 3400 грн. була зарахована відповідачем на погашення недоїмки в сумі 1700 грн. за рішенням №0002692307 від 10.02.10р., а також зарахована в сумі 1700 грн. на часткове погашення заборгованості за рішенням №0002612307 від 30.03.11р..
Такий порядок зарахування відповідачем сплаченої 27.04.11р. штрафної санкції повністю відповідає пункту 87.9. ст. 87 ПКУ, яким визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Таким чином, починаючи з 29.04.11р. за позивачем обліковувалась заборгованість в сумі 1700 грн. за штрафними санкціями згідно рішення №0002612307 від 30.03.11р., у зв'язку із чим на підставі ст. 59 ПК України та п. 3.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1037, зареєстрованого в Мінюсті України 30.12.2010р. за №1432/18727, 04.05.2011р. відповідачем була сформована спірна податкова вимога №1013 на суму 1700 грн..
21.06.11р. позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до ДПІ про скасування рішення №0002612307 від 30.03.11р., а ухвалою суду від 24.06.11р. за даним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №2а-3509/11/2170.
Відповідно до п.4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 985, зареєстрованого в Мінюсті України 30.12.2010 р. за № 1440/18735, ДПІ 21.07.2011р. на підставі ухвали суду про відкриття провадження в адміністративній справі №2а-3509/11/2170 нараховану в картці особового рахунку позивача суму грошового зобов'язання в розмірі 1700 грн. згідно рішення №0002612307 від 30.03.11р. виключила з цієї картки, у зв'язку із чим станом на час розгляду даної справи за позивачем не обліковується несплачених узгоджених грошових зобов'язань по штрафам.
Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про відсутність в діях ДПІ будь-яких порушень вимог законодавства, що врегульовує порядок обліку нарахованих позивачу грошових зобов'язань та направлення податкових вимог, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування податкової вимоги від 04.05.11р. №1013 та в частині зобов'язання ДПІ здійснити відповідні коригування в картці особових рахунків позивача.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача скасувати нараховану позивачу штрафну санкцію в сумі 1700 грн., то ці вимоги також не підлягають задоволенню з наступних підстав.
По-перше, як вже зазначено вище, рішення №0002692307 від 10.02.10р., яким штрафна санкція на суму 1700 грн. була нарахована, позивачем у встановлено законодавством порядку оскаржене не було, а апеляційному або судовому порядку не переглядалось і недійсним не визнавалось, а тому це рішення є чинним.
По-друге, як за Порядком розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, що діяв до 2011 року, так і за Порядком подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, що діє з 01.01.2011р., рішення органу державної податкової служби про застосування штрафних (фінансових) санкцій може бути оскаржене в державній податковій адміністрації (інспекції) вищого рівня, що свідчить про відсутність у ДПІ взагалі повноважень на скасування рішення №0002692307 від 10.02.10р..
Отже, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
В задоволені позовних вимог Херсонського морського торгівельного порту до державної податкової інспекції у м.Херсоні відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 вересня 2011 р.
Суддя Кравченко К.В.
кат. 8.2.4