Справа № 2а-11477/09/2570
25 січня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
при секретарі Сапоненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області до Державної інспекції з карантину рослин по Чернігівській області про стягнення суми необґрунтовано одержаної виручки та штрафу, -
08.10.2009 року позивач, Державна інспекція з контролю за цінами в Чернігівській області, звернувся до суду з позовом до Державної інспекції з карантину рослин по Чернігівській області, в якому просить стягнути з відповідача необґрунтовано одержану виручку в сумі 5035,97 грн. та штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки - 10071,94 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що в період з 15.12.2008 року по 30.06.2009 року відповідачем, в порушення вимог п. 7 “Переліку платних послуг Державної служби з карантину рослин та розмір плати за їх надання”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2008 року № 578, при наданні платних послуг стягувалась плата за розцінками, які є вищими за рахунок віднесення вантажу до іншої групи за кодами УКТЗЕД, що призвело до отримання відповідачем необґрунтованої суми виручки в розмірі 5035,97 грн.
26.10.2009 року провадження у справі зупинено до набрання чинності рішення по справі № 2а-11642/09/2570 за позовом Державної інспекції з карантину рослин по Чернігівській області до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про визнання незаконною перевірки, припису від 06.08.2009 року № 93 та скасування рішення від 06.08.2009 року № 84 про застосування економічних санкцій.
13.01.2011 року провадження у справі поновлено, оскільки обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі, відпали, рішення у справі № 2а-11642/09/2570 за позовом Державної інспекції з карантину рослин по Чернігівській області до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про визнання незаконною перевірки, припису від 06.08.2009 року № 93 та скасування рішення від 06.08.2009 року № 84 про застосування економічних санкцій, набрало законної сили.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись в установленому порядку, через канцелярію суду надали заяви про розгляд справи без їх участі.
У відповідності до п. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання у справі не здійснювалось, в зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі.
Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 22.07.2009 року по 04.08.2009 року згідно п. 4.1.4. плану роботи Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області на ІІІ квартал 2009 року та на виконання п. 4 окремого доручення Прем'єр-міністра України від 27.06.2009 № 36110/1/1-09 головними державними інспекторами з контролю за цінами проведена перевірка дотримання державної дисципліни цін при застосуванні тарифів на платні послуги, що надавалися Державною інспекцією з карантину рослин по Чернігівській області протягом 2008 року та І півріччя 2009 року.
За результатами перевірки 04.08.2009 року складено акт № 006815 в якому зафіксовано, що позивачем за період з 15.12.2008 року по 30.06.2009 року при наданні платних послуг стягувалась плата за розцінками, які є вищими за рахунок віднесення вантажу до іншої групи за кодами УКТЗЕД, порушено вимоги п. 7 “Переліку платних послуг Державної служби з карантину рослин та розмір плати за їх надання”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2008 року № 578.
06.08.2009 року відповідачем прийнято рішення № 84 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін щодо вилучення у Державної інспекції з карантину рослин по Чернігівській області у доход Державного бюджету необґрунтовано одержаних коштів в сумі - 5035,97 грн. та стягнення у доход Державного бюджету штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаних коштів -10071,94 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 року № 507-ХІІ, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Згідно з п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних санкцій та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного законодавства в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Отже, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки.
З матеріалів справи вбачається, що рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 06.08.2009 року № 84 відповідачем було оскаржено в судовому порядку у справі № 2а-11642/09/2570 за позовом Державної інспекції з карантину рослин по Чернігівській області до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про визнання незаконною перевірки, припису від 06.08.2009 року № 93 та скасування рішення від 06.08.2009 року № 84 про застосування економічних санкцій. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.12.2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 року, рішення № 84 Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 06.08.2009 року скасовано.
Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній справі не можуть оспорюватися в іншій справі за участю тих самих сторін.
Отже, у частині встановлення обставин справи, суд повинен враховувати вказане рішення, яке має преюдиціальне значення.
Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області до Державної інспекції з карантину рослин по Чернігівській області про стягнення суми необґрунтовано одержаної виручки та штрафу, не підлягають задоволенню.
Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 14, ч. 1 ст. 72, ст.ст. 122, 158-163, 167, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області до Державної інспекції з карантину рослин по Чернігівській області про стягнення суми необґрунтовано одержаної виручки та штрафу, - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя: Заяць О.В.