16 березня 2017 року м. Київ К/800/51764/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Олендера І.Я. (доповідача), Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Автономній Республіці Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна комісія України по запасах корисних копалин про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року,
У квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» (далі - позивач, ПАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів») звернулось до суду з позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, правонаступником якої є Сакська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Автономній Республіці Крим (далі - відповідач, ДПІ), від 26.10.2012 року № 0001312301.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2013 року адміністративний позов задоволено.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивач правомірно сплачував збір за користування надрами із застосуванням коефіцієнту 0,7 відповідно до п. 263.10 ст. 263 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), оскільки видобував запаси корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою; ці запаси затверджені державною експертизою на підставі звітів по геологічному вивченню; геологічне вивчення виконане позивачем за власні кошти.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої, мотивував своє рішення тим, що геологічне вивчення вапняків Центральної ділянки Євпаторійського родовища за власні кошти виконано позивачем лише частково, тобто з використанням результатів розвідки вапняків Центральної ділянки Євпаторійського родовища, проведеної не за кошти позивача в 1983 році експедицією «Укргеолбудм» (ЗАТ «Укргеолбудм») за технічним завданням Міністерства промисловості будівельних матеріалів УРСР, а тому у позивача відсутні пільги щодо сплати збору за користування надрами із застосуванням коефіцієнту 0,7.
У поданій касаційній скарзі позивач заявив вимоги про скасування рішення суду апеляційної інстанції, як такого, що постановлене із порушенням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі, як скасованого помилково. У доводах касаційної скарги зазначає, що коефіцієнт 0,7 до ставок плати за користування надрами правомірно застосовується позивачем, оскільки він здійснив геологічне вивчення запасів корисної копалини «Вапняк флюсовий» Центральної ділянки надр Євпаторійського родовища за власні кошти, що підтверджено відповідними звітами, у зв'язку з чим, запаси даної корисної копалини були затверджені державною експертизою Державної комісії України по запасах корисних копалин. Таким чином, незаконним та безпідставним є донарахування відповідачем позивачу 2092082,48 грн. збору за користування надрами, та штрафних санкцій у сумі 325525,59 грн. оскаржуваним податковим повідомленням рішенням.
В запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить залишити таку без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, оскільки при його ухваленні суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального чи процесуального права.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.
У період з 20.08.2012 року по 17.09.2012 року посадовими особами відповідача проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року, за результатами якої відповідачем складено акт № 762/2200/30621146 від 08.10.2012 року.
У висновках вказаного акту перевірки відповідачем зазначено про порушення позивачем вимог п. 263.9, п. 263.10 ст. 263 ПК України в частині застосування коригуючих коефіцієнтів до ставок плати за користування надрами, а саме заниження збору за користування надрами на суму 2092082,48 грн., у тому числі: за І квартал 2011р. у сумі 118853,95 грн., за ІІ квартал 2011 року у сумі 671130,18 грн., за ІІІ квартал 2011 року у сумі 405977,67 грн., за ІУ квартал 2011 року у сумі 508813 грн., та у І кварталі 2012р. у сумі 387307,27 грн.
На підставі висновків зазначеного акту перевірки відповідачем 26.10.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001312301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з користування надрами для видобування корисних копалин у загальному розмірі 2417606,9 грн., у тому числі 2092082,48 грн. за основним платежем та 325524,59 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
За результатами адміністративного оскарження вищезазначене податкове повідомлення рішення відповідача залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 19 Кодексу України «Про надра», надра надаються у користування підприємствами, установами, організаціями і громадянами лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Згідно ст. 28 Кодексу України «Про надра», користування надрами є платним, крім випадків, передбачених ст. 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.
Відповідно до пп. 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 ПК України (тут і далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.
Згідно приписам п. 263.10 ст. 263 ПК України до ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування.
Зокрема, у випадках видобування платником запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане ним за власні кошти, крім вуглеводневої сировини, застосовується коефіцієнт 0,7.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що Центральна ділянка Євпаторійського родовища вапняків розташована за 2 км на схід від с.Каменоломня та за 9 км на північний схід від м.Євпаторія з однойменною залізничною станцією та морським портом.
В 1983 році експедицією «Укргеолбудм» (ЗАТ «Укргеолбудм») за технічним завданням Міністерства промисловості будівельних матеріалів УРСР з метою забезпечення карбонатною сировиною Євпаторійського заводу будівельних матеріалів проведена детальна розвідка (геологічне вивчення) вапняків Центральної ділянки Євпаторійського родовища. За результатами виконаних геологорозвідувальних робіт протоколом УТКЗ №4329 від 03.11.1983 року встановлені можливі напрямки використання вапняків: для виготовлення будівельного вапна відповідно до вимог ОСТ 21-27-76 «Породы карбонатные для производства строительной извести»; для виготовлення вапнякової борошна відповідно до вимог ГОСТ14050-78 «Мука известняковая»; для виготовлення щебеню выдповідно до вимог ТУ-21 УССР 28-76 «Щебень из известняка-ракушечника»; для виготовлення піску карбонатного відповідно до вимог РСТ УССР 5014-82 «Песок карбонатный из известняков ракушечников».
У 1995 році ДКЗ України протоколом №345 від 26.10.1995 року затвердила загальні запаси вапняків як карбонатної сировини та пиляльних вапняків Центральної ділянки Євпаторійського родовища у кількості 44889 тис.куб.м.
Спеціальний дозвіл на користування надрами Центральної ділянки Євпаторійського родовища ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» отримало 20.12.2000 року за №2339 для видобування карбонатної сировини, придатної для виробництва будівельного вапна, борошна, каменю стінового, а також пиляльних вапняків. Відповідно до спеціального дозволу запаси Центральної ділянки Євпаторійського родовища становили: карбонатна сировина категорії А+В+С1 -64 331тис.т. (А-2624, В-13226, С1-48479), пиляльний вапняк категорії А+В+С1 - 3678тис.т. (А-1082, В-2596), затверджених протоколами №4329 від 03.11.1983 року та № 345 від 26.10.1995 року відповідно
Протоколом засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України № 1449 від 06.02.2008 року станом на 01.01.2008 року на підставі Звіту «Оперативна геолого-економічна оцінка запасів Євпаторійського родовища вапняків (Центральна ділянка) у якості флюсової сировини» були, зокрема апробовані запаси флюсових вапняків, придатних для агломерації залізорудного концентрату і відповідаючим вимогам Технічних умов ТУ У 14.1-3062146-002-2003, а також рекомендовано провести детальну геолого-економічну оцінку запасів.
На протязі 2008-2010 років позивач провів геолого-економічну оцінку запасів вапняків в якості флюсової сировини, що підтверджено Договором підряду № 182/4-Д від 30.09.2008 року із ТОВ «Науково-виробниче підприємство ГЕОАСПЕКТ» та Договором підряду № 1-01/32 від 08.02.2011 року із Виробничим кооперативом «Геолог».
Згідно Протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 04.02.2011 року - 14.02.2011 року № 2178 виділено в межах Центральної ділянки Євпаторійського родовища вапняків:
- експлуатаційний блок флюсової сировини №1 - вапняків, придатних для агломерації залізорудного концентрату відповідно до вимог ТУУ 14.1-3062146-002-2003, включивши до її складу підрахункові блоки 1,2,3 та 7;
- експлуатаційний блок карбонатної сировини №2 - вапняків, придатних для виробництва вапна (ОСТ 21-27-76), вапнякового борошна (ГОСТ 14050-78), щебеню (ТУ 21 УРСР 28-76), заповнювача у легкі бетони та карбонатного піску (РСТ УРСР 5014_82), включивши до його складу підрахункові блоки 4,5,6.
Затверджено станом на 01.01.2011р. в межах експлуатаційного блоку №1 межах Центральної ділянки Євпаторійського родовища вапняків:
- балансові запаси флюсових вапняків загальнодержавного значення, придатних для агломерації залізорудного концентрату відповідно до вимог ТУ У 14.1-3062146-002-2003, у кількості: класу 111 категорії В - 15268тис.т., класу 111 категорії С1 - 1000тис.т.;
- балансові запаси карбонатної сировини як супутньої корисної копалини, придатної для виробництва вапна (ОСТ 21-27-76), вапнякового борошна (ГОСТ 14050-78), щебеню (ТУ 21 УРСР 28-76), заповнювача у легкі бетони та карбонатного піску (РСТ УРСР 5014-82), у кількості: класу 111 категорії В -4441ти.т. и категорії С1 - 647тис.т.
Визначено в межах експлуатаційного блоку №2 Центральної ділянки Євпаторійського родовища за станом на 01.01.2011р., затверджені протоколом УТКЗ №4329 від 3.11.1983р. залишкові запаси карбонатної сировини, придатної для виробництва вапна (ОСТ 21-27-76), вапнякового борошна (ГОСТ 14050-78), щебеню (ТУ 21 УРСР 28-76), заповнювача у легкі бетони та карбонатного піску (РСТ УРСР 5014-82), у кількості: класу 111 категорії С1-42917тис.т.
Також визнано Протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 04.02.2011 року - 14.02.2011 року № 2178 доповненням до протоколу УТКЗ № 4329 від 03.11.1983 року.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що детальна розвідка вапняків Центральної ділянки Євпаторійського родовища проведена в 1983 році експедицією «Укргеолбудм» (ЗАТ «Укргеолбудм») за технічним завданням Міністерства промисловості будівельних матеріалів УРСР. За результатами виконаних геологорозвідувальних робіт складено протокол УТКЗ №4329 від 03.11.1983 року. Наступні дослідження Центральної ділянки Євпаторійського родовища є дорозвідкою зазначеного родовища. Оформлені наступні протоколи Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо оперативної, детальної геолого-економічної оцінки запасів, у тому числі флюсових вапняків, їх розподілу Центральної ділянки Євпаторійського родовища є доповненнями до протоколу УТКЗ № 4329 від 03.11.1983 року про що зазначається у відповідних протоколах.
Крім того, відповідно до технічного завдання до договору підряду № 209 від 20.08.2007 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Науково-виробниче підприємство ГЕОАСПЕКТ» проводиться збір та систематизація матеріалів розвідки минулих років. Аналогічні положення містяться в додатках до договору підряду від 30.09.2008 року №182/4-д
У постанові Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 року №432 «Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр» закріплено, що геологічне вивчення корисних копалин - визначення речовинного складу, кількості, якості і технологічних властивостей корисних копалин, геологічної будови, гідрогеологічних, гірничо-геологічних та інших умов залягання їх покладів для обґрунтування проектних рішень щодо способу і системи видобутку та схеми комплексної переробки мінеральної сировини.
Позивачем не спростовано доводів податкового органу про те, що ним проводилось фінансування робіт по дорозвідці надр, в той же час такі роботи є складовою частиною детальної розвідки вапняків Центральної ділянки Євпаторійського родовища, яка проведена в 1983 році не за кошти позивача експедицією «Укргеолбудм» (ЗАТ «Укргеолбудм») за технічним завданням Міністерства промисловості будівельних матеріалів УРСР, а тому правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що у позивача відсутні підстави для застосування коефіцієнту 0,7 який передбачений до сплати за користування надрами у разі видобування платником запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане ним за власні кошти, крім вуглеводневої сировини відповідно до п. 263.10 ст. 263 ПК України.
Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» відхилити, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі № 801/4114/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.
Судді: І.Я. Олендер
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна