14 березня 2017 року м. Київ К/800/9713/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді - Загороднього А.Ф.,
суддів: Головчук С.В., Заїки М.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року
у справі № 2а/1003/6063/12
за позовом ОСОБА_1
до Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції
про визнання протиправними дій та скасування вимоги, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Міського ВДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, в якому просила скасувати вимогу № 30540, винести окрему ухвалу та застосувати до державного виконавця Дяченко М.І. відповідні міри.
Постановою Білоцерківського районного суду Київської області від 19 вересня 2012 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу Міського ВДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції № 30540. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, Міський ВДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 12 березня 2012 року позивачу була пред'явлена вимога УПФУ в м. Біла Церква № Ф13У про стягнення з нього боргу у сумі 2312,07 грн.
04 квітня 2012 року державним виконавцем Дяченко М.І. відкрито виконавче провадження щодо стягнення з позивача боргу у сумі 2312,07 грн.
Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» визначений вичерпний перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою.
Відповідно до норм абзацу 2 пункту 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Разом з тим, з 01 січня 2011 року норми абзацу 2 пункту 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» втратила чинність в частині того, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Наведене свідчить про те, що державним виконавцем Дяченко М.І. відкрито виконавче провадження на підставі документа, який не є виконавчим.
Крім того, при винесенні оскаржуваної вимоги, відповідачем не дотримано форми її складання, зокрема, відсутнє її узгодження.
З огляду на викладене та з урахуванням внесених змін, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вимога державної виконавчої служби № 30540, яка винесена на підставі вимоги про сплату боргу № Ф13У від 12 березня 2012 року, є протиправною та підлягає скасуванню.
Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції відхилити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Головчук
М.М. Заїка