91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
25.12.08 Справа № 6/209.
Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали за позовом
Головного управління житлово-комунального господарства Луганської облдержадміністрації, м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтех», м. Лисичанськ Луганської області
про стягнення 260 992 грн. 79 коп.
за участю представників сторін:
від позивача -Майба Л.А., дов. № 15/08-2541 від 03.11.08;
від відповідача -Керімов Рагім Керім-огли, дов. від 24.11.08.
В судовому засіданні 11.12.08 було оголошено перерву до 25.12.08.
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суму невикористаного авансу в розмірі 253 667 грн. 70 коп. та пені в сумі 7 325 грн. 09 коп. (з урахування заяви про уточнення від 11.12.08).
Позивачем до суду надане уточнення від 11.12.08 за яким останній вказує, що сума пені складає 7 325 грн. 09 коп. Зазначена заява приймається судом до розгляду, як така, що не суперечить ст. 22 ГПК України.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, за яким проти позову заперечує та зокрема зазначає, що 15.10.07 між сторонами у справі було укладено договір на виконання робіт. На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу аванс в розмірі 253 667 грн. 70 коп. Відповідач в свою чергу виконав на корись позивача відповідні роботи на загальну суму 279 788 грн. 40 коп. , які позивач з урахуванням авансу не оплатив в повному обсязі, у зв'язку з чим за останнім залишилась заборгованість в сумі 26 120 грн. 70 коп.
Дослідивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
15.10.07 між сторонами у справі було укладеного договір № 109м на виконання робіт, за умовами якого «Підрядник»- за договором (відповідач у справі) зобов'язується на свій ризик власними силами та засобами виконати роботи по об'єкту «Внутрішньо будинкові системи центрального опалення 8 житлових будинків м. Лисичанськ -капітальний ремонт», у встановлений строк згідно графіку, а «Замовник»- позивач у справі зобов'язується прийняти і оплатити їх.
Згідно розділу 4 договору встановлено, що джерелом фінансування робіт є кошти Державного бюджету. Позивач перераховує відповідачу аванс у розмірі 30% вартості обсягу робіт за договором. Відповідач зобов'язується використати одержаний аванс для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій та виробів протягом 20 днів після отримання авансу. По закінченню 20-ти денного терміну невикористання сума авансу повертається позивачу.
Замовник робить проміжні платежі за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт форми КБ-2в, КБ-3.
Відповідач зобов'язаний здійснити закупівлю матеріалів та звітувати позивачу про закупівлю протягом 20 днів з дня надходження коштів на його рахунок. Остаточний розрахунок здійснюється в двотижневий термін після виконання та приймання всіх передбачених договором робіт.
За доводами позивача, він перерахував відповідачу аванс у розмірі 2532 667 грн. 70 коп., але останній не здійснив звітування на вказану суму, у зв'язку з чим вона підлягає поверненню позивачу. В той же час, за прострочення виконання зобов'язання позивачем нарахована пеня в сумі 7 325 грн. 09 коп.
Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності суд прийшов до наступного.
15.10.07 між сторонами у справі було укладено договір підряду №109, на виконання умов якого позивач перерахував відповідачу аванс на загальну суму 253 667 грн. 70 коп.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За своїм змістом та правовою природою договір № 109 м від 15.10.07. є договором підряду.
Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає , що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.
Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заяви про них підряднику.
За умовами вказаного договору, відповідач зобов'язався виконати певні роботи, а позивач прийняти та оплатити їх.
Із матеріалів справи, а саме: актів виконаних робіт №№ 31, 32, 34, 36 за грудень 2007 року, підписаних представниками сторін без доповнень та зауважень, вбачається, що відповідачем на виконання умов договору № 109м було виконано робіт на загальну суму 279 788 грн. 40 коп. що підтверджено і представником позивача.
Із вказаних актів вбачається, що 133 012 грн. 80 коп. відповідачем було витрачено на придбання матеріалів, решта суми авансу була зарахована відповідачем в рахунок оплати за виконані роботи по договору. В той же час, за позивачем залишилась заборгованість за виконані роботи в сумі 26 120 грн. 70 коп.
Тобто, на момент звернення до суду позивач повинен був оплатити відповідачу залишок коштів за виконані роботи в сумі 26 120 грн. 70 коп. Вказана сума підтверджена сторонами.
Виходячи з наведеного, слід визначити, що відповідачем перераховані позивачем кошти в сумі 253 667 грн. 70 коп. фактично були зараховані за вказаним договором, про що відповідач звітував перед позивачем в актах виконаних робіт, які були прийняті та підписані позивачем.
Відповідно до норми ст.19 Основного Закону держави -Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
В силу статей 42, 43, 33 ГПК України правосуддя в господарських сулах здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вказані положення позивач при зверненні з позовом мав обґрунтувати свої вимоги поданими суду доказами, а відповідач -спростувати доводи позивача. Тобто, виходячи з наведених приписів, згідно з принципом змагальності саме позивач мав надати суду певні докази допущення відповідачем порушень. У разі ж надання позивачем відповідних доказів та невизнання певних обставин відповідачем, на останнього покладається обов'язок їх спростування.
Так, позивач зобов'язаний довести суду обставини щодо невиконання відповідачем умов договору, що ним зроблено не було.
На підставі викладеного у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
В той же час, на підставі Декрету КМУ «Про державне мито»позивачу слід повернути з Державного бюджету України зайво сплачене за квитанцією № 13803701 від 11.12.08 державне мито в сумі 0 грн. 42 коп.
На підстав викладеного, ст.19 Конституції України, та керуючись ст.ст. 22,44,49,82,84,85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. Повернути Головному управлінню житлово-комунального господарства Луганської облдержадміністрації з Державного бюджету України зайво сплачене за квитанцією № 13803701 від 11.12.08 державне мито в сумі 0 грн. 42 коп. Підставою для повернення є дане рішення скріплене гербовою печаткою суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення -29.12.2008.
Суддя Т.А.Василенко
Помічник судді Т.В.Шкуть