Кіровоградської області
"03" листопада 2009 р.Справа № 16/127
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/127
за позовом: приватного підприємства "Агрофірма "Полєвік", м. Одеса
до відповідача: приватного підприємства "Морена", м. Кіровоград
про стягнення 33 973,64 грн.
Представники сторін:
від позивача - Богушевич Є.А., довіреність № 49 від 01.09.09 р. ;
від відповідача - участі не брав.
Приватне підприємство "Агрофірма "Полєвік" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача приватного підприємства "Морена" на користь позивача суму боргу у розмірі 33 973,64 грн., державне мито у розмірі 350 грн. та інформаційно-технічні витрати у сумі 236 грн.
02.11.09 р. на адресу господарського суду надійшла заява позивача про уточнення позовної заяви № 52 від 02.11.09 р., якою фактично позивач уточнив підставу пред"явленого позову (а.с. 30-31).
Враховуючи те, що подана позивачем заява не суперечить ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає до розгляду вказану заяву позивача і розглядає справу з урахуванням її змісту.
Представник відповідача участі в судовому засіданні не брав, позовні вимоги не заперечив.
Однак, господарський суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача, враховуючи при цьому, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 573539 (а.с. 29).
На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
17.03.09 р. між приватним підприємством "Морена" (далі - Продавець) та приватним підприємством "Агрофірма "Полєвік" (далі - Покупець) укладено договір без номеру (далі - Договір, а.с.6-7), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити рапс (далі - товар) відповідно до умов Договору (п. 1.1. Договору).
Сторонами обумовлено кількість товару, що складає 100 тон (п. 2.1. Договору).
В розділі 3 Договору сторони обумовили ціну та порядок розрахунків за Договором.
Так, відповідно до п. 3.1 Договору ціна за одну тону складає 2550,00 грн.
Загальна вартість товару складає 255 000,00 грн. (п. 3.2. Договору).
Згідно п. 3.3. Договору оплата за товар здійснюється згідно залікової ваги на розрахунковий рахунок Продавця, на протязі 2-х банківських днів з моменту передачі Покупцю наступних документів: рахунка-фактури Продавця на оплату; накладних або акту приймання - передачі товару; податкових накладних.
Відповідно до розділу 4 Договору Продавець поставляє товар на склад Покупця. Приймання по кількості і якості товару здійснюється на місці поставки товару (п.п. 4.1.- 4.2. Договору).
Договір підписаний позивачем та відповідачем та скріплений круглими печатками сторін.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з платіжного доручення № 211 від 17.03.09 р. позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, сплативши відповідачу 255 000,00 грн. за 100 тон товару (а.с.9).
Відповідачем же поставлено товар лише в кількості 86,677 тон на загальну суму 221 026,36 грн., що підтверджується накладною № 7 від 11.03.09 р. (а.с. 10).
Тобто різниця недоотриманого позивачем товару складає 13,323 тони, що у грошовому виразі становить 33 973,64 грн.
Таким чином, відповідач свої зобов'язання за Договором в повному обсязі не виконав, не допоставивши Покупцю товар в кількості 13,323 тон. При цьому, відповідачем не повернуто позивачу грошовий еквівалент недопоставленого товару в сумі 33 973,64 грн.
У зв'язку з викладеним, позивачем на адресу відповідача направлено лист-вимогу № 23 від 28.04.09 р. з проханням поставити ріпак у кількості 13,323 тон або повернути грошові кошти в розмірі 33 973, 64 грн. (а.с. 8).
Оскільки відповідач відповіді на лист не надав, товар не допоставив, кошти не повернув, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець передав покупцеві мешу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару або його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідач не надав суду доказів сплати 33 973,64 грн. коштів за недопоставлений товар, а тому вимоги позивача в частині стягнення вказаної суми є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати покладаються на відповідача.
Надмірно сплачене позивачем державне мито в сумі 10,26 грн. згідно квитанції №1РО177 від 01.09.09 р., на підставі ст. 8 Декретау Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1193 р. підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства "Морена" ( 25002, м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 2 кв. 213, п/р 26008172576300 в АКІБ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005, код 33520138) на користь приватного підприємства "Агрофірма "Полєвік" (65000, м. Одеса, пров. Північний, 14, кв. 70, п/р 26006311394101 в АК Банк "Південний", МФО 328209, код 35008982) заборгованість в сумі 33 973,64 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 339,74 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Надмірно сплачене державне мито в сумі 10,26 грн. згідно квитанції №1РО177 від 01.09.09 р. повернути позивачу, про що видати відповідну довідку.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
Суддя Л.С. Коротченко