ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/472 27.10.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт»
до Відкритого акціонерного товариства «Київський санітарно-технічний завод»
про стягнення 21 046,55 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
від позивача: Кладько Д.А. -директор;
від відповідача: не з'явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Київський санітарно-технічний завод»про стягнення заборгованості у розмірі 21 046,55 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.09 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 13.10.09 р.
Представник позивача у судовому засіданні 13.10.09 р. частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 28.09.09 р., та надав усні пояснення по суті спору.
Крім того, у судовому засіданні 13.10.09 р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що після звернення до суду відповідач частково погасив суму заборгованості, сплативши позивачу 4 416,73 грн. Тому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 16 629,82 грн.
Згідно з частиною 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З огляду на викладене, суд прийняв подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання 13.10.09 р. не з'явився, витребувані ухвалою суду від 28.09.09 р. докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що неявка представника відповідача у судове засідання та неподання сторонами витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 27.10.09 р.
У судовому засіданні 27.10.09 р. представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду від 13.10.09 р., та надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судове засідання 27.10.09 р. не з'явився, вимоги ухвали суду від 13.10.09 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 08515062.
Оскільки про час та місце проведення судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Протягом серпня 2008 р. -березня 2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт»(надалі -позивач) здійснювало на користь Відкритого акціонерного товариства «Київський санітарно-технічний завод»(надалі -відповідач) поставки продукції виробничо-технічного призначення.
Згідно з видатковими накладними № РН-0000346 від 28.08.08 р. на суму 1 039,79 грн., № РН-0000347 від 28.08.08 р. на суму 19,80 грн., № РН-0000357 від 05.09.08 р. на суму 2 004,10 грн., № РН-0000384 від 24.09.08 р. на суму 1 526,75 грн., № РН-0000383 від 24.09.08 р. на суму 799,09 грн., № РН-0000390 від 26.09.08 р. на суму 115,20 грн., № РН-0000399 від 07.10.08 р. на суму 281,75 грн., № РН-0000420 від 23.10.08 р. на суму 305,39 грн., № РН-0000433 від 29.10.08 р. на суму 419,63 грн., № РН-0000452 від 11.11.08 р. на суму 2 075,44 грн., № РН-0000453 від 11.11.08 р. на суму 496,52 грн., № РН-0000462 від 18.11.08 р. на суму 2 115,12 грн., № РН-0000473 від 01.12.08 р. на суму 2 919,16 грн., № РН-0000470 від 26.11.08 р. на суму 1 559,42 грн., № РН-0000475 від 02.12.08 р. на суму 211,25 грн., № РН-0000474 від 02.12.08 р. на суму 112,67 грн., № РН-13 від 23.01.09 р. на суму 2 152,63 грн., № РН-12 від 23.01.09 р. на суму 2 257,22 грн., № РН-67 від 19.03.09 р. на суму 247,42 грн. та № РН-66 від 19.03.09 р. на суму 388,20 грн. позивач передав у власність відповідача, а відповідач прийняв продукції на загальну суму 21 046,55 грн.
З наявних в матеріалах справи довіреностей на одержання цінностей вбачається, що продукція були прийнята особою, належним чином на це уповноваженою.
Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частина 1 статті 181 ГК України визначає, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Закон не встановлює спеціальні вимоги до форми та порядку укладення договорів поставки даного виду. Тому, суд вважає, що щоразу з моменту отримання відповідачем товарів між сторонами виникали відносини за договором поставки.
Судом встановлено, що строк виконання відповідачем обов'язку оплатити продукцію сторони не визначили.
Однак, 26.08.09 р. позивач надіслав на адресу відповідача листа, яким пред'явив вимогу розрахуватися за поставлену продукцію.
Згідно з повідомлення про вручення поштового відправлення № 339295 відповідач отримав вказаного листа 31.08.09 р.
Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний був оплати продукцію у строк до 08.09.09 р.
Згідно з наявними в матеріалах справи виписками по особовому рахунку позивача, відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію, перерахувавши на поточний рахунок позивача 4 416,73 грн.
Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 16 629,82 грн.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ж частини 2 цієї ж статті ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В частині 1 статті 692 ЦК України зазначається, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідач доказів повного виконання зобов'язань за договором щодо оплати поставленої продукції не надав.
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.
Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 16 629,82 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
При розподілі судових витрат суд враховує, що позивач зменшив розмір позовних вимог, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми заборгованості після звернення до суду.
На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 692, 712 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський санітарно-технічний завод»(03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 7; ідентифікаційний код 01412450) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт»(08606, Київська обл., м. Васильків, вул. Прорізна, 1; ідентифікаційний код 31101383) заборгованість у розмірі 16 629 (шістнадцять тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн. 82 коп., 210 (двісті десять) грн. 47 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.
СуддяДідиченко М.А.
Дата підписання -09.11.09 р.