ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 39/311 06.11.09
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Приватного підприємства «Сіатрейд плюс»
про стягнення 19 950,00 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 (фізична особа-підприємець)
Від відповідача: не з'явилися
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Сіатрейд плюс»(відповідач) про стягнення 19 950,00 грн. заборгованості за договором про надання юридичних послуг № 15 від 27.01.2008 р. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 19 950,00 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання вимог зазначеного договору надав відповідачу юридичні послуги, проте, відповідач в порушення умов договору зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.10.2009 р. порушено провадження у справі № 39/311 та призначено справу до розгляду на 19.10.2009 р. о 14:10 год.
Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по справі, якими просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та усне клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали суду від 01.10.2009 р. до матеріалів справи. Судом клопотання задоволено.
Ухвалою суду від 19.10.2009 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 06.11.2009 р. о 10:20 год.
Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа , що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва по справі № 39/311 від 01.10.2009 р. та 19.10.2009 р. були направлені позивачу та відповідачу за адресами зазначеними позивачем в позовній заяві, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвал суду.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).
Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/311 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 19.10.2009 р. та 06.11.2009 р. від останнього до суду не надходило.
В судовому засіданні, призначеному на 06.11.2009 р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
27.01.2008 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та Приватним підприємством «Сіатрейд плюс»(відповідач) було укладено договір № 15 про надання відповідачу юридичних послуг, відповідно до п. 1.1. якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе обов'язки по наданню юридичних послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 4.1. договору, за надання позивачем юридичних послуг відповідач сплачує позивачу винагороду в розмірі 19 950,00 грн., шляхом перерахування коштів на рахунок позивача.
Умовами договору було передбачено, що за надання юридичних послуг, відповідно до даного договору, позивач представляє відповідачу акт про надані юридичні послуги.
Згідно п. 6.1. договору № 15 про надання юридичних послуг від 27.01.2008 р. сторони погодили, що договір набуває чинності з дня його підписання, тобто з 27.01.2008 р., та діє до 30.04.2008 року, а в частині взаєморозрахунків -до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов'язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті надання юридичних послуг та ґрунтуються на договорі № 15 від 27.01.2008 р.
Позивач на виконання умов договору № 15 від 27.01.2008 р. надав відповідачу юридичні послуги, що підтверджується підписаним сторонами Актом виконаних робіт від 30.04.2008 р. на суму 19 950,00 грн.
Зібрані у справі доказі свідчать про те, що позивач надав відповідачу юридичні послуги, проте, відповідач зобов'язання по оплаті за надані юридичні послуги не виконав.
Отже, станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 15 від 27.01.2008 р. про надання юридичних послуг становить 19 950,00 грн.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Право на захист особа здійснює на свій розсуд (ч. 1 ст. 20 Цивільного кодексу України).
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Як зазначалося, порядок оплати, було встановлено п. 5.5. договору з урахуванням протоколу розбіжностей.
Відповідно до п. 4.2. договору, оплата послуг позивача здійснюється відповідачем на протязі 10 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Позивач 01.06.2008 р. звернувся до відповідача з претензією № 01/06, якою просив відповідача протягом семи днів з моменту пред'явлення претензії перерахувати на поточний рахунок позивача грошові кошти в розмірі 19 950,00 грн. за надані юридичні послуги на підставі договору № 15 від 27.01.2008 р. про надання юридичних послуг.
Відповідач 30.06.2008 р. звернувся до позивача з листом № 48, яким звернувся до позивача з проханням розглянути можливість відстрочення сплати боргу в розмірі 19 950,00 грн. до 15.07.2009 р., у зв'язку з фінансовими труднощами. Також цим листом відповідач свою заборгованість перед позивачем в розмірі 19 950,00 грн. визнав в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав юридичні, але зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить по зазначеному договору 19 950,00 грн.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 19 950,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 199,50 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Сіатрейд плюс»(04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18; код ЄДРПОУ № 34679996; п/р 2600932862 в АБ «ДІАМАНТБАНК»; МФО 320854), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03134, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2; п/р НОМЕР_3 в Шевченківському відділені філії ВАТ КБ «Надра»Київське РУ; МФО 320564) 19 950,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.) основного боргу, 199 (сто дев'яносто дев'ять ) грн. 50 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.