Справа №295/2801/17
Категорія 28
1-кп/295/479/17
17.03.2017 року м. Житомир
Богунський районний суд м.Житомира в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
з участю обвинуваченого - ОСОБА_4
з участю захисника - ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальне провадження №12016060020007376 від 01.12.2016р. стосовно
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Житомира, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, працюючого шліфувальником ПП « ОСОБА_6 », зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
по обвинуваченню за ч.2 ст.263КК України, -
У достовірно невстановлений слідством час 01.12.2016р. ОСОБА_4 , якому було достовірно відомо про відсутність у нього передбаченого законом дозволу, виник злочинний умисел, направлений на незаконне носіння ножа, що є коротко-клинковою холодною зброєю колюче-ріжучої дії.
Реалізуючи свій злочинний умисел на носіння ножа без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 незаконно носив при собі ніж невстановленими вулицями м.Житомира до 08 години 20 хвилин 01.12.2016 року.
01.12.2016р. о 08 годині 20 хвилин на відкритій ділянці місцевості біля будинку АДРЕСА_3 в ході огляду місця події у ОСОБА_4 виявлено та вилучено ніж, який є коротко-клинковою холодною зброєю колюче-ріжучої дії.
Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.263 КК України.
14 лютого 2017року на стадії досудового розслідування в приміщенні службового кабінету №50 Житомирського ВП ГУНП в Житомирської області за адресою: м.Житомир, вул.Л.Українки,17 між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , що здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12016060020007376 від 01.12.2016р. в присутності захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст.468,469,472КПК України.
Згідно даної угоди ОСОБА_4 під час досудового розслідування визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення відповідно до обставин і правової кваліфікації, які викладені в угоді та у врученому йому повідомленні про підозру як такі, що повністю відповідають дійсності, щиро розкаявся та зобов'язується під час судового розгляду в повному обсязі беззастережно визнати свою винуватість у незаконному носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу. Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.2 ст.263КК України та визначено покарання, яке повинен нести ОСОБА_4 у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження означеної угоди, встановлені ст.473КПК України та наслідки її невиконання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 узгоджену міру покарання.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю та показав, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263КК України, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст.476КПК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 узгоджену міру покарання.
Вивчивши надані матеріали, вислухавши думку прокурора, захисника, показання обвинуваченого, суд дійшов висновку про наявність всіх підстав для затвердження цієї угоди.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.468КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.
При цьому, як передбачено ч.4ст.469КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий не допускається.
Згідно п.1ч.3ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти зокрема рішення про затвердження угоди.
Як встановлено судом ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263КК України. Даний злочин відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості. Потерпілі по даному кримінальному провадженні відсутні. Суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинено даний злочин, а тому його дії кваліфікує за ч.2 ст.263КК України.
Суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені п.п.1-4 ч.4 ст.474КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом перевірено, що за своїм змістом укладена угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472КПК України, а також відсутні підстави для відмови у її затвердженні, передбачені ч.7 ст.474КПК України.
Виходячи із викладеного, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості від 14 лютого 2017року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 згідно ст.66КК України є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст.67КК України, не встановлено.
Також суд враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину. З врахуванням встановлених обставин справи та особи винуватого суд вважає призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу.
Питання стосовно речових доказів судом вирішуються в порядку ст.100КПК України.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта при проведенні судової балістичної експертизи в сумі 615грн 72коп, суд в порядку ст.124КПК України стягує з обвинуваченого ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст.314, 370, 371, 373, 374, 375, 394,468, 472-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.263КК України від 14 лютого 2017року, укладену сторонами по кримінальному провадженню №12016060020007376 від 01.12.2016р. між прокурором Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим за ч.2 ст.263КК України та призначити покарання за цим законом у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят)гривень.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта при проведенні судової балістичної експертизи в сумі 615грн 72коп.
Речові докази: ніж, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів ГУНП в Житомирській області - знищити.
Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня проголошення до апеляційного суду Житомирської області:
Обвинуваченим (його захисником) виключно з підстав - призначення покарання суворішого ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4-7 ст.474КПК України, в тому числі не роз'яснення наслідків укладення угоди;
прокурором виключно з підстав - призначення покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду, який набрав законної сили обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_1