Справа №295/2665/17
1-кс/295/966/17
Іменем України
13.03.2017 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши клопотання ст. слідчого Житомирського районного відділення поліції Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області майор поліції ОСОБА_3 , по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017060170000214 від 07.03.2017 року, за ознаками ч.1 ст. 286 КК України про арешт майна,-
Слідчий звернувся з клопотанням про надання дозволу на накладення арешту на автомобіль «Таврія Нова» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 та тимчасово позбавити власника можливості відчуження, розпорядження, використання вищевказаного автомобіля та проведення на ньому будь-яких робіт.
Слідчий Житомирського районного відділення поліції Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Відповідно до п.2 розділу 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування запобіжних заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 07.02.2014 року зазначено, що відносно осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст.. 291 КПК) або особам, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.
За таких обставин, враховуючи, що при дослідженні клопотання по кримінальному провадженні №12017060170000214, та доданих додатків до нього встановлено, що текст клопотання є не читаємий, що не уможливлює його розгляд.
Аналізуючи положення чинного законодавства, необхідно зазначити, що слідчий суддя при вирішення питання про накладення арешту на майно наділений повноваженнями лише в оцінці обґрунтованості застосованих заходів та їх подальшого збереження. Натомість, слідчий не надав належних та допустимих доказів відносно обґрунтованості застосованих заходів та їх подальшого збереження, а відтак слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання.
Керуючись ст. ст. 110, 234, 235, 236 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання ст. слідчого Житомирського районного відділення поліції Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1