Справа № 161/17945/16-к
Провадження № 1-кп/161/135/17
м. Луцьк 16 березня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
номером кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12016030010005695 від 10 грудня 2016року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Заболоття Володимирецького району Рівненської області, українця, громадянина України, середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого утриманців, зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого :
-15 лютого 2013 року Володимирецьким районним судом Рівненської області за ст.185 ч. 2, ст. 185 ч.3, ст. 70 ч. 1 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна;
-16 липня 2015 року звільненого по відбуттю строку покарання ;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне провадження,-
Біля 22-гої години 9 грудня 2016 року, в м.Луцьку, на вулиці Стефаника, між буд.№19 та буд.№24, ОСОБА_3 , з корисливих мотивів, з умислом на заволодіння майном, шляхом ривка правою рукою, відкрито, повторно, викрав у ОСОБА_5 чуже майно, а саме: силікований чохол вартістю 300 гривень, з мобільним телефоном “Samsung” моделі “J7”, вартістю 4769 гривень 10 копійок, разом з вмонтованою в телефон сім-карткою мобільного оператора “МТС-Україна” № НОМЕР_1 , вартістю 10 гривень, на рахунку якої були грошові кошти в сумі 50 гривень, сім-карткою мобільного оператора “Київстар” № НОМЕР_2 , вартістю 10 гривень, на рахунку якої були грошові кошти в сумі 5 гривень, а всього заволодів майном на загальну суму 5144 гривень 10 копійок, заподіявши ОСОБА_5 майнову шкоду в зазначеному розмірі.
В судовому засіданні, ОСОБА_3 , свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, визнав повністю та показав, що дійсно, ввечері рванувши правою рукою за чохол, заволодів в дівчини мобільним телефоном, підтвердивши при цьому час, місце та не оспорюючи вартість майна.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 показала, що біля будинку в якому проживає, невідомий, яким виявився ОСОБА_7 , шляхом ривка, заволодів в неї мобільним телефоном на два оператора зв'язку, на картках яких були грошові кошти, чохлом до телефона.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь які сумніви у добровільності їх позицій, з'ясувавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_5 та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, процесуальних витрат, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
На підставі викладеного, суд встановив, що винність ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення доведена повністю.
Суспільно-небезпечні дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ст.186 ч.2 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна, скоєного повторно.
Суд дослідив дані про особу обвинуваченого.
Так, суд, з довідки про судимість встановив, що ОСОБА_3 судимий ( а.с.27-29).
За місцем проживання ОСОБА_3 характеризується негативно (а.с.43).
Разом з тим, суд, встановив, що видана сільським головою позитивна характеристика ОСОБА_3 не являється об'єктивною, оскільки ОСОБА_3 за місцем реєстрації тривалий час не проживає, а здійснення допомоги матері під час відвідувань, не може повністю охарактеризувати його особу (а.с. 32).
З медичних довідок встановлено, що ОСОБА_3 не5одноразово осудний за скоєння злочинів проти власності ( а.с.34-35).
Обставин, що пом'якшують покарання слід визнати активне сприяння в розкритті злочину.
Суд не визнає пом'якшуючу обставину добровільне відшкодування шкоди, оскільки мобільний телефон вилучений слідчим під час огляду місця події.
Обставини що обтяжують покарання не встановлені.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, як за рівнем суспільної небезпеки так і за класифікацією злочину, як тяжкого, дані про особу винного, що указані вище, що ОСОБА_3 неодноразово судимий, наявність пом'якшуючої і відсутність обтяжуючих обставин покарання, визнанням своєї, вини, вважає, що для виправлення та перевиховання йому слід призначити покарання в виді позбавлення волі на строк, що не може перевищувати двох третин максимального строку що зазначена в санкції статті, за якою притягається обвинувачений до кримінальної відповідальності.
Разом з тим, при призначенні покарання, суд не встановив обставин, для застосування ст.69 КК України, оскільки ОСОБА_3 неодноразово судимий за скоєння злочинів проти власності, не стає на шлях виправлення, продовжує вчиняти злочини після засудження, а тому відсутні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Суд, врахувавши наявність ризиків, передбачених ст.ст.177,181 КПК України, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчиняти інші правопорушення, також тяжкість злочину у вчинені якого він обвинувачується, що за кваліфікацією відноситься до злочинів тяжких, враховуючи його особу, що раніше притягався до кримінальної відповідальності, вважає, що ОСОБА_3 до набрання вироку законної сили, слід запобіжний захід у виді домашнього арешту залишити без зміни.
Відповідно до п.5 ч.9 ст.100 КПК України речові докази: мобільний телефон марки “Samsung” моделі “J7”, відданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , після набрання вироку законної сили, повернути законному володільцю (а.с.39).
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати по справі в сумі 439 гривень 80 копійок за проведення експертизи.
На підставі викладеного, керуючись ст.368,370,371,374 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання в виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту залишити без зміни.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази: мобільний телефон марки “Samsung” моделі “J7”, відданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , після набрання вироку законної сили повернути як законному володільцю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати по справі в сумі 439 (чотириста тридцять дев'ять) гривень 10 копійок за проведення експертизи.
На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Волинської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, через Луцький міськрайонний суд Волинської області/
Головуючий: ОСОБА_1