15 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/16/17
Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Ступакової І.Г.,
- Крусяна А.В.,
при секретарі судового засідання - Макогон С.А.,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року про забезпечення позову по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ» до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу,-
03 січня 2017 року приватне підприємство «ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України № 451 від 01 грудня 2016 року в частині анулювання ліцензії приватного підприємства «ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ».
Разом із позовною заявою позивач звернувся з клопотанням про забезпечення позову, в якому просив забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення дії наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 451 від 01 грудня 2016 року в частині анулювання ліцензії ПП «ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ».
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року задоволено клопотання ПП «ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ», зупинено дію оскаржуваного наказу до вирішення справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили.
Не погодившись з вказаною ухвалою, Міністерство екології та природних ресурсів України подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просило скасувати ухвалу та постановити нову, якою скасувати заходи забезпечення адміністративного позову.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Пункт 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008р. передбачає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову.
Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суддя має пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує наказ відповідача № 451 від 01.12.2016 року щодо позбавлення ПП «ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ» ліцензії серії АЕ № 199298 на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання, оброблення, видалення), виданої відповідачем 15.04.2013 року.
В клопотанні про забезпечення позову, ПП «ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ» зазначає, що фактичним основним видом діяльності підприємства є саме діяльність щодо поводження з небезпечними відходами, щодо якої і була отримана відповідна ліцензія. У зв'язку з зазначеним позивач вважає, що не зупинення дії оскаржуваного наказу відповідача має наслідком припинення господарської діяльності підприємства.
Вказані обставини враховані судом першої інстанції при задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Судова колегія вважає обґрунтованими доводи суду першої інстанції, який погодився з позицією позивача, що реалізація оскаржуваного наказу до набрання чинності рішення по справі призведе до того, що ПП «ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ» понесе матеріальні збитки, зокрема від претензій клієнтів за невиконання позивачем умов укладених з ними договорів, припинить діяльність, що має наслідком невиконання зобов'язань перед працівниками по виплаті зарплати, вивільнення працюючих на підприємстві осіб.
Доводи апелянта про те, що основним видом діяльності позивача згідно даних ЄДРПОУ є збирання безпечних відходів (КВЕД 38.11), а тому позивач може займатися такою діяльністю незалежно від наявності ліцензії, позбавлення якої оскаржується в даному спорі, судова колегія вважає такими, що спростовуються поясненнями позивача про фактичний та єдиний вид діяльності підприємства - здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, на виконання якої ПП «ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ» укладено господарські договори.
Судова колегія враховує доводи позивача, що провадження ним інших видів діяльності, крім збирання, оброблення та видалення небезпечних відходів, є правом а не обов'язком підприємства. Підприємство має матеріально-технічну базу та працюючий персонал, а тому припинення діяльності щодо поводження з небезпечними відходами призведе до фактичного банкрутства підприємства.
Вказані обставини підтверджують існування для позивача очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача без застосування заходів забезпечення позову.
Вірними є доводи суду першої інстанції, що вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду клопотання не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Вид забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення на час розгляду адміністративної справи відповідає положенням ч.3 ст.117 КАС України, а тому є законним.
Вважаючи обґрунтованими доводи позивача щодо наявності підстав для забезпечення позову, судова колегія враховує, що 09.02.2017р. рішенням Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування Державної регуляторної служби України зупинено дію наказу Мінекології від 01.12.2016р. № 451 в частині анулювання ліцензії серії АЕ № 199298 від 15.04.2013р. на операції у сфері поводження з небезпечними відходами ПП "Центр екологічної безпеки" до прийняття рішення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування за результатами розгляду апеляції Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування у відповідності до ч.9 ст.16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015р. № 222. Вказані обставини підтверджуються листом Державної регуляторної служби України від 16.02.2017р.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень процесуального права при розгляді клопотання не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195,196,199,200,205,206,211 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду в самостійному порядку оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: І.Г.Ступакова
Суддя: А.В.Крусян