73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"10" листопада 2011 р. 12 год.00 хв.Справа № 2-а-3850/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Дубровної В.А.,
при секретарі: Грицай Л.В.,
за участю:
представників відповідача -1: ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача -2: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень - рішень та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,
встановив:
Дочірнє підприємство " Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю " Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі " ( надалі позивач) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні ( надалі відповідач-1, ДПІ ), Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області ( надалі відповідач-2, ГУДК в Херсонській області), у якому просить визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.07.2011 року № НОМЕР_1 щодо збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року на 111 824,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 16.07.2011 року № НОМЕР_2 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2011 року на 133 333,00 грн., зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 133 333,00 грн. та стягнути бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 133 333,00 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач у січня 2011 року надав до податного органу декларацію з ПДВ за грудень 2010 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування на розрахунковий рахунок у розмірі 133 333,00 гривень. За результатами перевірки щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку був складений акт від 07.06.2011 року № 1919/07-0/307688. В акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення ОСОБА_4 заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. за № 166, внаслідок чого, на думку податкового органу, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування сума ПДВ за грудень 2010 року не підлягає відшкодуванню, оскільки фактичне від'ємне значення виникло у травні 2010 року, а сплата кредиторської заборгованості - в червні 2010 року, тому відповідно до підпункту «а» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України вважається, що позивач добровільно відмовився від отримання такої суми заниження, як бюджетного відшкодування, та враховує її у зменшення податкових зобов'язань в наступних податкових періодах. Позивач вважає, що відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, який має право на відшкодування ПДВ та прийняв рішення про повернення йому суми бюджетного відшкодування подає до податкового органу заяву про відшкодування надміру сплачених податків, зборів не пізніше 1095 дня, наступного за днем отримання права на таке відшкодування. Враховуючи, що право на бюджетне відшкодування виникло у позивача у липні 2010 року, а заяву на бюджетне відшкодування суми ПДВ подано до податкового органу у грудні 2010 року, тому позивачем не порушений передбачений законодавством граничний строк звернення за відшкодуванням надмірно сплачених сум ПДВ. Крім цього, позивач зазначив, що відповідно до положень пп. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Таким чином, не своєчасно провівши перевірку та не подавши висновок до Державного казначейства, ДПІ у м. Херсоні порушила вимоги законодавства з податку на додану вартість.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, вказавши що відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України “ Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі фактично сплаченій отримувачем товарів ( послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів ( послуг). Оскільки, в попередньому податковому періоді ( листопаді 2010 року) позивачем не була фактично сплачена сума ПДВ по постачальникам травня 2010 року, тому сума ПДВ, заявлена позивачем в декларації за грудень 2010 року бюджетному відшкодуванню не підлягає.
Головне управління державного казначейства України у Херсонській області надало суду пояснення, згідно яким до повноважень органів Держказначейства не входить контроль за своєчасним внесенням платежів до бюджету, у тому числі і ПДВ. У зв'язку з цим, ГУДК в Херсонській області не може надати оцінку законності позовних вимог.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої позиції, викладені у позові та письмових запереченнях.
Суд, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи позову та заперечення на нього, вислухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, приходить до висновку щодо часткового задоволення позову з наступних підстав.
Дочірнє підприємство " Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю " Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі " зареєстровано, як юридична особа, виконавчим комітетом Херсонської міської ради 25.02.2000 року, про що видане Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.
Позивач подав до державної податкової інспекції у м. Херсоні декларацію з ПДВ за грудень 2010 року з додатками до неї, в яких зазначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 133 333,00 грн. (р. 25, 25.1).
Зокрема,
1) Згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ):
- залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (ряд. 24 декларації ) складається із сум ПДВ, у тому числі із суми ПДВ у розмірі 176 298,00 грн., яка виникла у червні 2010 року;
- частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів ( послуг) постачальникам таких товарів ( послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів складає 133 333,00 грн.
2) Додаток № 3 до декларації з ПДВ за грудень 2010 року "Розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість" у сумі 133 333,00 грн.,
3) Додаток № 4 до декларації з ПДВ за грудень 2010 року, яким засвідчує факт подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 133 333,00 гривень шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача.
Таким чином, позивач вищезазначеною податковою звітністю з ПДВ за грудень 2010 року визначив напрямок бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 133 333,00 гривень шляхом перерахуванні його на рахунок у банку.
У червні 2011 року ДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року, про що був складений акт № 1919/07-0/30768893 від 07.06.2011 року ( надалі акт перевірки). Згідно акту перевірки фахівцями ДПІ у м. Херсоні було встановлено порушення позивачем ОСОБА_4 заповнення та подання податкової декларації з ПДВ», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року за № 166, в редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 р. № 213, зареєстрованого в Мінюсті Україні від 30.06.2005 р. за № 702/10982 ( надалі ОСОБА_4 № 166), п. 1.8. ст. 1, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “ Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., діючого на момент виникнення правовідносин ( далі - Закон № 168/97-ВР).
Як вбачається з акту перевірки, показники, задекларованих підприємством у додатку № 2 до декларації з ПДВ за грудень 2010 року свідчать про те, що періодом, в якому виникло від'ємне значення та за який відбулась сплата кредиторської заборгованості вказаний червень 2010 року. Оскільки, фактично від'ємне значення суми ПДВ у розмірі 133 333,00 грн. виникло у травні 2010 року, а сплата кредиторської заборгованості в червні 2010 року, тому до бюджетного відшкодування підприємство повинно було заявити вказану суму ПДВ в декларації за липень 2010 року. Крім цього зазначено, що відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР в попередньому податкову періоді, тобто у листопаді 2010 року, підприємством не була сплачена сума ПДВ по постачальникам травня 2010 року, тому сума ПДВ в розмірі 133 333,00 грн., яка заявлена підприємством в декларації за грудень 2010 року бюджетному відшкодуванню не підлягає. Вказані обставини є порушенням позивачем ОСОБА_4 № 166 в частині неправильного заповнення додатку № 2 до декларації з ПДВ за грудень 2010 року та підставою для встановлення факту завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за грудень 2010 року на суму 133 333,00 грн. та заниження заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за липень 2010 року на 111 824,00 грн.
Таким чином, на думку ДПІ, позивач мав право заявити до бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 133 333,00 грн. в декларації за липень 2010 року, а не в декларації за грудень 2010 року, оскільки позивачем фактична сплата товару була здійснена у червні 2010 року і в попередньому звітному періоді ( листопаді 2010 року) не була фактично сплачена сума ПДВ по постачальникам травня 2010 року. Враховуючи, що в порушення пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, підприємством це не здійснено, то вважається, платник податків добровільно відмовився від вказаної суми ПДВ як бюджетного відшкодування і враховує її у зменшення податкових зобов'язань в наступних податкових періодах. Дана обставина стала підставою для встановлення ДПІ факту завищення позивачем суми ПВД на 133 333,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2010 року. За наслідками перевірки ДПІ було прийнято рішення № НОМЕР_2 про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2010 року у розмірі 133 333,00 грн. (форма В2). Як наслідок встановленого вище порушення, підприємством на порушення п.п. 7.7.1., 7.7.2., п. 7.7., ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" занижена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2010 року в сумі 111 824,00 гривень. По даному факту ДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення за формою "В2" від 16.07.2010 р. № НОМЕР_1.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив про те, що податкова інспекція неправильно тлумачить норми Закону про ПДВ. Від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в сумі 133 333,00 грн. виникло у позивача в червні 2010 року, і ДПІ не заперечує правомірність цієї суми. Позивач звертає увагу суду на те, що дійсно він мав право заявити суму до відшкодування, але не був зобов'язаний це робити саме в липні 2010 року, а заявив суму до відшкодування в грудні 2010 року. Крім цього, ДПІ не вказала саме які норми наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166 порушені позивачем при заповнені декларації з ПДВ, вказавши при цьому, що норми вказаного наказу не можуть суперечити приписам Закону про ПДВ та змінювати норми Закону, які регулюють бюджетне відшкодування. Позивач посилається на те, що він має право вільно розпоряджатись сумою бюджетного відшкодування протягом 1095 днів, що він і зробив в декларації грудня 2010 року. Заява про бюджетне відшкодування подана своєчасно разом з декларацією за грудень 2008 року, протягом 30 днів ДПІ мав право перевірити викладені в декларації відомості та відшкодувати заявлену суму, але порушив цю норму, здійснивши перевірку тільки через 3 місяці.
Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на державну податкову службу покладено обов'язки щодо здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".
Підпунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. ОСОБА_4 визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).
Строки проведення розрахунків визначено пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
- згідно з пунктом "а" бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
- згідно з пунктом "б" залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Абзацом 1 пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення бюджетне відшкодування.
Пунктом 10.6. ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону.
Згідно з пунктом 3 ст. 8 Закону України " Про державну податкову службу в Україні " від 04.12.1990, № 509-XII однією з функцій Державної податкової адміністрації України є затвердження форм податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразку картки фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, форми повідомлення про відкриття або закриття юридичними особами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форм звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби.
Відповідно до вказаної норми Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та пункту 10.6 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. за № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. за № 250/2054 був затверджений ОСОБА_4 заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість та форма податкової декларації.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач 19.01.2011 року подав до ДПІ у м. Херсоні за грудень 2010 року оформлену у відповідності з вимогами наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 -
- податкову декларацію з податку на додану вартість;
- додаток 2 до декларації, визначивши в рядку 4 " Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування " суму 133 333,00 грн.;
- заяву про повернення суми бюджетного відшкодування ( додаток № 4 до декларації), згідно якої позивач прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку в сумі 133 333,00 грн.
Таким чином, позивач, маючи право на одержання бюджетного відшкодування та прийнявши рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування, подав до ДПІ у м. Херсоні відповідну податкову декларацію з додатками, я к це передбачено ОСОБА_4 № 166.
Вказані дії платника податку на додану вартість не є порушенням вимог Закону України "Про податок на додану вартість", який має вищу юридичну силу, ніж наказ ДПА України від 30.05.1997 року № 166.
Враховуючи, що висновками перевірки, на підставі якої були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, не було встановлено інших обставин, за якими платник податку повинен був заявити до відшкодування ПДВ у сумі 133 333,00 гривень по декларації за липень 2008 року, а не по декларації з ПДВ за грудень 2010 року, тому суд не приймає до уваги доводи ДПІ щодо обґрунтування своїх вимог, посилаючись тільки на порушення позивачем ОСОБА_4 № 166, які спростовується вищевикладеним.
З огляду на зазначене, суд вважає що відповідач неправомірно встановив завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 133 333,00 гривень за даними показників декларації ПДВ за грудень 2010 року, яка була заявлена до бюджетного відшкодування, як таке, що не ґрунтуються на нормах Закону України "Про податок на додану вартість". І як наслідок цього, податкова інспекція відповідно неправомірно збільшила суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2010 року на 111 824,00 гривень.
Відповідно до пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. за № 2181-III, діючого на момент виникнення правовідносин, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Право у позивача на бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 133 333,00 грн. виникло у липні 2011 року. Відсутність в декларації з ПДВ за липень 2010 року волевиявлення щодо бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 133 333,00 гривень не позбавляє права позивача на заявлення до бюджетного відшкодування вказаної суми в подальших податкових періодах, оскільки такі права позивача передбачені підпунктом 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Підпунктом 7.7.5. пункту 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. Отримавши декларацію з ПДВ за липень 2010 року, податкова інспекція мала право провести документальну невиїзну або позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення заниження суми бюджетного відшкодування, тому, на думку суду, до моменту виявлення цього факту перевіркою занижена сума бюджетного відшкодування обґрунтовано була використана платником податків при розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2010 року.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2011 року № НОМЕР_1, податкового повідомлення-рішення від 16.07.2011 року № НОМЕР_2 та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 133 333,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну податкову інспекцію у м. Херсоні надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 133 333,00 грн., то суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права є вимога позивача про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).
Встановлений же підпунктами 7.7.4 - 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" порядок дій платника податку, податкового органу та органу Державного казначейства України по отриманню (виплаті) бюджетного відшкодування означає, що у разі виникнення спору щодо права платника податку на отримання бюджетного відшкодування юридичним засобом захисту порушеного права в суді є позов про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування.
Визначений законом порядок взаємодії органів державної податкової служби та державного казначейства при розгляді заяви платника податку про бюджетне відшкодування надмірно сплаченого податку стосується компетенції цих органів, порядок реалізації якої не може визначатися інакше як цими органами.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд
постановив:
Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю " Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі " до державної податкової інспекції у м. Херсоні задовольнити частково.
Скасувати податкові повідомлення-рішення за №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 16.07.2011р.
Стягнути з державного бюджету на користь Дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 133 333, 00 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 листопада 2011 р.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 8.2.3.