73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"09" серпня 2011 р. Справа № 2-а-7370/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кравченко К.В.,
при секретарі: Сердюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон»Компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі»
до державної податкової інспекції у м.Херсоні, Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області
про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення бюджетного відшкодування,
встановив:
Відповідно до позовної заяви від 28.12.2010р., заяви про збільшення позовних вимог від 11.04.11р. та заяви про зменшення та уточнення позовних вимог від 18.07.11р., позовні вимоги дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі» (надалі - позивач) полягають у наступному:
- скасувати податкове повідомлення-рішення №0004022301/0 від 15.10.2010р. в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) на загальну суму 502 132,23 грн., у тому числі: за січень 2009р. на суму 2768 грн., за травень 2009р. на суму 47 грн., за серпень 2009р. на суму 131 667 грн., за листопад 2009р. на суму 63333 грн., за грудень 2009р. на суму 192573 грн., за січень 2010р. на суму 33411 грн., за лютий 2010р. на суму 48280 грн. та на суму 30053 грн., а також в частині донарахування ПДВ на суму 2815 грн. та штрафної санкції на суму 1407,5 грн.;
- скасувати податкове повідомлення-рішення №0005752301/0 від 21.12.2009р. про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2009р. на суму 37 206,7 грн.;
- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000400700/0 від 21.05.2010р. про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за липень, листопад 2009р. на суму 139 810,01 грн.;
- скасувати податкове повідомлення-рішення №0003620700/0 від 04.10.10р. про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2009 року на суму 241 358,16 грн.;
- скасувати податкове повідомлення-рішення №0001670700/0 від 19.07.2010р. в частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2010 року на суму 81 556,50 грн.;
- скасувати податкове повідомлення-рішення №0001050700/0 від 09.03.2011р. про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2009р. та квітень 2010р. на загальну суму 200 385,2 грн.;
- стягнути з державного бюджету на користь позивача бюджетне відшкодування з ПДВ в сумі 1 040 728,7 грн..
Позиція позивача полягає у тому, що на протязі 2010 року та у березні 2011 року державна податкова інспекція у м.Херсоні (надалі - ДПІ) за результатами проведеної планової перевірки податкового законодавства, а також чисельних позапланових перевірок правомірності декларування позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ, виносила податкові повідомлення-рішення, якими безпідставно зменшувала заявлені позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ, тим самим позбавила позивача права своєчасно отримати з бюджету належну суму відшкодування ПДВ. Позивач наполягає на тому, що спірні податкові повідомлення-рішення в тих частинах, що оскаржуються позивачем, не відповідають вимогам податкового законодавства та підлягають скасуванню, а зменшена спірними повідомленнями-рішеннями сума бюджетного відшкодування підлягає стягненню з Державного бюджету, оскільки позивач виконав всі вимоги законодавства, які дають позивачу право її отримати, але внаслідок прийняття ДПІ неправомірних рішень, це право позивача порушується.
Згідно наданих ДПІ письмових заперечень на позовну заяву, позиція ДПІ полягає у тому, що за результатами проведених перевірок позивачу спірними рішеннями зменшувались суми бюджетного відшкодування внаслідок віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по операціям з контрагентами, яких неможливо перевірити на предмет сплати ПДВ до бюджету. ДПІ вказує на те, що головною умовою для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ платником податку є сплата ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) на всіх етапах (ланцюгах) проходження товарів (робіт, послуг) починаючи від виробника або експортера цих товарів (робіт, послуг). Оскільки проведеними перевірками по ланцюгам поставок позивачу товарів до виробника не вдалось встановити факту надмірної сплати ПДВ по деяким постачальникам, тому спірні повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування є правомірними, так як право на бюджетне відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті цього податку до бюджету, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару, яка оплачена платником.
Головне управління Державного казначейства України в Херсонській області надало суду письмові пояснення, в яких просило прийняти законне та обґрунтоване рішення і зазначило, що до повноважень органів Держказначейства не входить контроль за обґрунтованістю та своєчасним внесенням обов'язкових платежів до бюджету, у т.ч. і ПДВ, у зв'язку з чим Управління не може надати оцінку законності позовних вимог. Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України органи Держказначейства мають повноваження здійснювати безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Позиції сторін були підтримані їх представниками під час судового розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного:
1. Податковим повідомлення-рішення №0004022301/0 від 15.10.2010р. позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за листопад 2008р. на 319 грн., за грудень 2008р. на 219 грн., за січень 2009р. на 2999 грн., за березень 2009р. на 47 грн., за травень 2009р. на 47 грн., за липень 2009р. на 23 грн., за серпень 2009р. на 131667 грн., за жовтень 2009р. на 23 грн., за листопад 2009р. на 63357 грн., за грудень 2009р. на 192573 грн., за січень 2010р. на 33411 грн., за лютий 2009р. на 48280 грн. та на суму 30053 грн., а всього на загальну суму 503018 грн.. Цим же рішенням позивачу донарахований ПДВ на суму 3654 грн., та штрафні санкції по цьому податку на суму 1827 грн. у зв'язку із фактичним отриманням позивачем зменшених сум бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2008р., січень, березень, травень, жовтень 2009р. на загальну суму 3654 грн..
Дане рішення винесено на підставі акту від 28.09.10р. №4195/23-5/30768893 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.08р. по 31.03.2010р..
Позивач визнає правомірність даного рішення в частині зменшення бюджетного відшкодування за листопад 2008р. на суму 319 грн., за грудень 2009р. на суму 219 грн., за січень 2009р. на суму 231 грн., за березень 2009р. на суму 47 грн., за липень 2009р. на суму 23 грн., за жовтень 2009р. на суму 23 грн. та за листопад 2009р. на суму 23,53 грн., а всього на суму 885,77 грн.. Також позивач визнає правомірність нарахування йому цим рішенням ПДВ на суму 839 грн. та штрафної санкції на суму 419,5 грн..
Дослідивши підстави для винесення податкового повідомлення-рішення №0004022301/0 від 15.10.2010р. в тій частині, яка оскаржується позивачем, суд зазначає наступне:
а) За січень 2009р. позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 2999 грн., з якою позивач не погоджується в частині 2768 грн.. У зв'язку із фактичним отриманням цієї суми бюджетного відшкодування, позивачу також визначені зобов'язання з ПДВ на суму 2768 грн. та штрафна санкція (50%) на суму 1384 грн.
Зменшення бюджетного відшкодування на суму 2768 грн. в акті перевірки від 28.09.10р. №4195/23-5/30768893 (стор.56) ДПІ обґрунтовує тим, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту грудня 2008 року суму ПДВ в розмірі 2768,0 грн. на підставі податкових накладних, виданих постачальником ДП «Херсонське ЛМГ» у 2006 році, чим порушив пп.7.2.6, пп.7.4.1, пп. 7.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (надалі - Закон «Про ПДВ»).
Позивач вважає включення до податкового кредиту грудня 2008 року суми ПДВ 2768 грн. за податковими накладними ДП «Херсонське ЛМГ» правомірним з тих підстав, що згідно пп. 7.2.6 ст.7 Закону «Про ПДВ» належним чином оформлена податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту і жодна норма даного закону не обмежує право на нарахування податкового кредиту певним періодом часу виписки податкової накладної. Позивач також вказує на те, що актом перевірки від 02.04.2009 року №1175/23-/30768893 було підтверджене правомірність декларування бюджетного відшкодування за січень 2009р. на суму 2768 грн., і ця сума вже відшкодована позивачу.
Позиції ДПІ по даному питанню у запереченнях не викладено, пояснень в ході розгляду справи представниками ДПІ не надано.
Виходячи із системного аналізу норм Закону «Про ПДВ», які на час виникнення спірних правовідносин врегульовували порядок формування платником податку податкового кредиту (п.7.4 ст.7), визначали період виникнення права на податковий кредит (пп..7.5.1 пункту 7.5 ст.7), а також враховуючи положення статей 5 та 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, які регламентували порядок відображення платником податків у податковій звітності самостійно виявлених помилок, суд вважає, що позивач з урахуванням 1095 денного терміну давності з дня виникнення права на податковий кредит (дата виписки податкової накладної) мав право включити до складу податкового кредиту поточного періоду суми ПДВ за податковими накладними, виписаними у попередніх періодах, за умови використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності у межах оподатковуваних операцій та при підтверджені сплати (нарахування) ПДВ постачальником належним чином складеними податковими накладними.
При цьому це право позивача не залежить від того, чи виписана «запізнена» податкова накладна у періоді, що перевіряється податковим органом, або ж у періоді, що вже був перевірений.
Враховуючи, що ДПІ не оспорює правильність оформлення ДП «Херсонське ЛМГ» у 2006 році податкових накладних на суму 2768 грн., та не заперечує факт використання позивачем придбаних за цими податковими накладними товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, суд вважає помилковим висновок ДПІ про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту грудня 2008р. ПДВ в сумі 2768 грн. за податковими накладними ДП «Херсонське ЛМГ», які виписані до періоду, що перевірявся, але у межах 1095 днів.
Отже, наведені в акті перевірки підстави для зменшення бюджетного відшкодування січня 2009р. на суму 2768 грн. не можна вважає обґрунтованими, а тому податкове повідомлення-рішення №0004022301/0 від 15.10.2010р. в частині зменшення цієї суми відшкодування та в частині нарахування на неї зобов'язань з ПДВ (2768 грн.) та штрафної санкції (1384 грн.) підлягають задоволенню.
б) За травень 2009 року податковим повідомленням-рішенням №0004022301/0 від 15.10.2010р. зменшено бюджетне на суму 47 грн., з чим позивач не погоджується, вважаючи, що раніше податковим повідомленням-рішенням від 10.08.2009 року №0003632301/0, яке не оспорювалось, позивачу за травень 2009 року вже зменшена вся заявлена сума бюджетного відшкодування за цей місяць в розмірі 9510 грн., а тому повторно зменшувати відшкодування за травень 2009 року на суму 47 грн. у ДПІ не було підстав.
В ході судового розгляду ДПІ не виклала суду свою позицію по даному питанню.
В акті перевірки від 28.09.10р. №4195/23-5/30768893 обґрунтування зменшення відшкодування на суму 47 грн. наведені на стор.61-62, згідно яких ДПІ враховує описані в розділі 3.2.2 акту порушення декларування податкового кредиту квітня 2009 року, а також результати акту перевірки від 05.08.09р. №2252/23-2/30768893, і вважає, що позивач за травень 2009р. зависив суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок (рядок 25.1) на 47 грн..
Позивач долучив до матеріалів справи податкове повідомлення-рішення від 10.08.2009 року №0003632301/0, винесене на підставі акту перевірки від 05.08.09р. №2252/23-2/30768893, на який посилається ДПІ, за яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування за травень 2009р. на 9510 грн..
З акту перевірки вбачається, що згідно поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за травень 2009 року, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, складає 9510 грн..
Даний факт сторонами не заперечується.
З наведеного вбачається, що попереднім повідомленням-рішенням від 10.08.2009 року №0003632301/0 ДПІ вже зменшила позивачу бюджетне відшкодування за травень 2009 року на всю заявлену позивачем за цей місяць суму - 9510 грн., а тому повторне зменшення відшкодування за цей місяць на суму 47 грн. не можна вважати правомірним.
Отже, податкове повідомлення-рішення №0004022301/0 від 15.10.2010р. в частині зменшення бюджетного відшкодування на суму 47 грн. за травень 2009р., а також в частині нарахування на неї зобов'язань з ПДВ (47 грн.) та штрафної санкції в розмірі 50 % (23,5 грн.) підлягають задоволенню.
в) За серпень 2009 року позивачу було зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 131 667 грн., проте згідно поданої позивачем до ДПІ декларації з ПДВ за вх..№186339 від 17.09.09р., до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за серпень 2009 року позивачем заявлено всього 23022 грн..
В акті перевірки від 28.09.10р. №4195/23-5/30768893 зменшення бюджетного відшкодування на суму, яка перевищує суму самостійно заявлену позивачем, обґрунтовується тим, що попередньою перевіркою від 02.11.09р. №3299/23-2/30768893 було підтверджено задеклароване позивачем бюджетне відшкодування за серпень 2009р. в сумі 23022 грн., а також встановлено заниження бюджетного відшкодування за цей місяць в сумі 747260 грн. та завищення на цю ж суму залишку від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного періоду (рядок 26 декларації з ПДВ за серпень 2009р.). Оскільки у п.3.2.2 акту перевірки від 28.09.10р. встановлено порушення формування позивачем податкового кредиту липня 2009 року по операціям позивача з ТОВ СП «Астрея Люкс» на суму ПДВ 137383 грн., з яких фактично оплачено позивачем 131666,67 грн., то з урахування виявленого перевіркою від 02.11.09р. заниження бюджетного відшкодування за серпень 2009р. на суму 747260 грн., ДПІ прийшло до висновку про завищення позивачем бюджетного відшкодування за цей місяць на 131667 грн., та завищення на 5716 грн. залишку від'ємного значення, що відображається по рядку 26 декларації з ПДВ.
Як встановлено судом, на підставі акту перевірки від 02.11.2009 року №3299/23-2/30768893 ДПІ винесла податкове повідомлення-рішення від 05.11.2009 р. №0005012301/0, яким збільшила позивачу суму бюджетного відшкодування за серпень 2009р. (рядок 25.2 декларації) на суму 747260 грн., і це рішення позивачем не оспорюється.
З наведеного вбачається, що за актом від 02.11.09р. №3299/23-2/30768893 ДПІ самостійно нарахувала позивачу бюджетне відшкодування за серпень 2009 року на суму 747260 грн., а за актом від 28.09.10р. №4195/23-5/30768893 зменшила цю суму відшкодування на 131 667 грн. внаслідок проведених позивачем у липні 2009р. операцій з ТОВ СП «Астрея Люкс».
При вирішення даного питання суд виходить з того, що значення рядка 25.2 декларації позивача з ПДВ за серпень 2009 року з урахування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2009 р. №0005012301/0 та п.5.12.6 Наказу ДПА №166 від 30.05.1997 р. «Про затвердження форми податкової декларації з ПДВ та порядку її заповнення та подання» складає 747 260 грн..
Наведені в акті перевірки від 28.09.10р. №4195/23-5/30768893 висновки про завищення позивачем податкового кредиту липня 2009 року на суму ПДВ 137383 грн. по операціям позивача з ТОВ СП «Астрея Люкс», з яких фактично оплачено позивачем в липні 2009р. 131666,67 грн., ДПІ на стор 9-13 акту перевірки обґрунтовує нікчемністю проведених позивачем з цим контрагентом операцій, і зазначає, що ТОВ СП «Астрея Люкс» реальної господарської діяльності не вело, товарів чи послуг позивачу не поставляло, а документування «безтоварних» операції здійснювало виключно з метою «штучного» формування податкового кредиту та валових витрат для інших підприємств.
Позивач з такими висновками ДПІ не погоджується з тих підстав, що ТОВ СП «Астрея Люкс» в особі його керівника - ОСОБА_1 якісно і без зауважень надавало позивачу за договором №5-05-09 ПК від 05.05.2009 р. послуги з прийом вантажу (кукурудзи) з Терміналу на баржу, з буксировки баржі від Терміналу до судна, з перевалки зерна з баржі на судно, із зачистки трюмів судна та баржі, а за договором №20/05-09э від 20.05.2009 р. надавало комплекс послуг по виконанню позивачем контракту з поставки на експорт жмиха соняшника та кукурудзи, а саме: пошук постачальників цього товару на внутрішньому ринку, перевірка наявності необхідних обсягів товару у постачальника та його якості, організація доставки товару, фасування, сортування вантажу у відповідності до інструкцій замовника. Позивач зазначає, що виконання цим контрагентом послуг оформлено належними актами виконаних робіт, підтверджено податковими накладними виконавця, що в свою чергу дало позивачу можливість відправити товар на експорт, що підтверджується відповідними вантажно-митними деклараціями.
Вирішуючи питання про правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у липні 2009 р. контрагенту ТОВ СП «Астрея Люкс», суд враховує, що ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи ДПІ не заперечувала того факту, що сума ПДВ в розмірі 131666,67 грн. фактично сплачена позивачем і підтверджена податковими накладними ТОВ СП «Астрея Люкс», які відповідають вимогам законодавства.
ДПІ також не заперечує того факту, що ТОВ СП «Астрея Люкс» на момент проведення у липні 2009 р. операцій з позивачем мало право на виписку податкових накладних і було зареєстровано як платники податку на додану вартість.
Таким чином, слід виходити з того, що на момент проведення перевірки у позивача в наявності були всі необхідні первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ СП «Астрея Люкс», які включені позивачем до податкової декларації з ПДВ за липень 2009р..
Разом з тим, суд вважає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону «Про ПДВ» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обов'язковими, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету. Будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість суду необхідно встановити також наступні обставини:
- реальність здійснення господарських операцій, суми ПДВ за якими віднесені до податкового кредиту;
- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;
- віднесення до складу податкового кредиту лише сум податку, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку;
- встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку;
З метою дослідження реальності господарських операцій позивача з ТОВ СП «Астрея Люкс» судом вживались заходи, направлені на перевірку висновків ДПІ про фіктивність вказаного постачальника.
Так, судом був допитаний в якості свідка ОСОБА_2, який пояснив, він особисто заснував ТОВ СП «Астрея Люкс» та був його керівником до листопада 2009 року, а потім передав права управління цим підприємством ОСОБА_3. Свідок зазначив, що у липні 2009 року він особисто приймав участь у виконанні договорів з позивачем, за якими позивачу надавались послуги для виконання експортних контрактів по поставкам кукурудзи, жмиха, що полягали у пошуку продавців товару, перевірки якості товару, організації транспортування, перевалки, навантаження товару та в інших роботах. Свідок також пояснив, що договори із позивачем, акти приймання-здачі виконаних робіт від імені ТОВ СП «Астрея Люкс» підписував він як директор особисто, а тримані від позивача оплати були відображені у податковій звітності ТОВ СП «Астрея Люкс», та з них сплачені відповідні податки.
Свідок ОСОБА_2 надав суду копії договорів ТОВ СП «Астрея Люкс» із позивачем №5-05-09 ПК від 05.06.2009р. та №20/05-09э від 20.05.2009р., а також копію наказу №1-к про призначення на посаду директора ТОВ СП «Астрея Люкс» з 10.12.08р. та наказ від 27.11.2009р. №2-к за яким його було звільнено з цієї посади за власним бажанням.
Наведені свідком обставини діяльності ТОВ СП «Астрея Люкс» та обставини проведених операції із позивачем представниками ДПІ не заперечувались.
Крім того, долучений ДПІ до матеріалів справи висновок науково-дослідного консультаційного центу від 22.04.20011р.№76-3/11 по проведеному в рамках досудового слідства почеркознавчому дослідженню, підтверджує факт підписання ОСОБА_2 документів (податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт) від ТОВ СП «Астрея Люкс».
Надані суду докази не підтверджують твердження ДПІ про фіктивність господарської діяльності ТОВ СП «Астрея Люкс», а навпаки свідчать про те, що така діяльність цим підприємством велась.
При цьому суд виходить з того, що саме по собі невиконання контрагентом платника податків своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету ще не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість.
У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про допущені ТОВ СП «Астрея Люкс» порушення податкового законодавства, в матеріалах справи відсутні.
Також ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливість з'ясувати всі обставини діяльності цього постачальника на момент придбання у нього товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.
Також не встановлено судом того факту, і на його наявність не посилається ДПІ, що до складу податкового кредиту позивача були віднесені суми ПДВ по операціям з ТОВ СП «Астрея Люкс», сплачені у зв'язку з придбанням послуг, що не підлягають використанню у господарській діяльності позивача.
З урахуванням встановлених фактичних обставини справи суд приходить до висновку, що дії позивача по віднесенню до податкового кредиту липня 2009р. сум ПДВ по операціям з ТОВ СП «Астрея Люкс» відповідають законодавству, а вчинені позивачем господарські операції з цими контрагентом не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.
Що стосується встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість, то відповідно до положень Закону «Про ПДВ» (п.7.7 ст.7) під цим фактом розуміється сплата податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими.
Як вже зазначено вище, факт оплати позивачем ТОВ СП «Астрея Люкс» в липні 2009р. 131666,67 грн. не заперечується ДПІ і підтверджений актом перевірки від 28.09.10р. №4195/23-5/30768893.
Отже, наведені в акті перевірки обставини діяльності ТОВ СП «Астрея Люкс» на думку суду не можуть бути причинами для зменшення бюджетного відшкодування за серпень 2009 року, а тому податкове повідомлення-рішення №0004022301/0 від 15.10.2010р. в частині зменшення бюджетного відшкодування за серпень 2009р. на суму 131667 грн. підлягає скасуванню.
г) За листопад 2009р. позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 63357 грн., з якою позивач не погоджується в частині 63333,23 грн., а згідно з поданою позивачем до ДПІ декларації з ПДВ за вх..№250424 від 15.12.09р., до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок (рядок 25.1) за листопад 2009 року позивачем заявлено всього 832803 грн..
Факт того, що заявлена до відшкодування за листопад 2009 року сума ПДВ (832803 грн.) не перевищує суми цього податку, яка фактично була оплачена позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг) на підставі належним чином оформлених податкових накладних, ДПІ не заперечує.
З акту перевірки від 28.09.10р. (стор.54, 64-65) вбачається, що висновок ДПІ про завищення бюджетного відшкодування за листопад 2009р. на суму 63333,23 грн. також ґрунтується на завищенні позивачем податкового кредиту жовтня 2009р. на суму 63333,23 грн. по операціям позивача з ТОВ СП «Астрея Люкс» за договорами №5-05-09 ПК від 05.06.2009р. та №20/05-09э від 20.05.2009р..
В ході судового розгляду не встановлено будь-яких інших підстав для зменшення бюджетного відшкодування за листопад 2009р., ніж ті, яки стали підставою для зменшення відшкодування за серпень 2009р..
Як встановлено судом і підтверджено висновками акту позапланової перевірки позивача від 04.02.2010р. №377/23-2/30768893 (стор.5), на підставі договору від 20.05.2009 р. № 20/05-09э позивач у вересні 2009 року придбав у ТОВ «СП «Астрея-Люкс» послуги з комплексної підготовки органічної сільськогосподарської продукції (жмих соняшника у кількості 2655 т.) на загальну суму 380 000, у т.ч. ПДВ 63333,33 грн. і фактично оплатив дані послуги платіжними дорученнями №302 від 21.10.2009 р., №308 від 22.10.2009р.. Отримання послуг оформлено актами здачі-прийняття робіт та податковими накладними, перелік яких наведено у додатку №12 до акту від 04.02.2010р.. У подальшому даний товар було експортовано до Швейцарії, що підтверджується ВМД №508040000/9/004965 від 03.11.2009р..
Враховуючи встановлені обставини проведених позивачем операцій з ТОВ «СП «Астрея-Люкс» та з урахуванням вже наведених вище обґрунтувань правомірності формування позивачем податкового кредиту по операціям з ТОВ СП «Астрея Люкс» , суд вважає повідомлення-рішення №0004022301/0 від 15.10.2010р. в частині зменшення бюджетного відшкодування за листопад 2009р. на суму 63333,23 грн. неправомірним.
д) За грудень 2009 року позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 192 573 грн., яке було заявлено позивачем до відшкодування з бюджету на розрахункових рахунок декларацією від 19.01.10р. №289936 на загальну суму 418884 грн..
З додатку №5 до декларації з ПДВ за 11 місяць 2009 року вбачається, що податковий кредит листопада становить 420 270 грн., з яких 411 249,29 грн. - ПДВ по операціям з поставки жмиха соняшника від ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» згідно податкової накладної №30.11-02 від 30.11.09р., та 9020,6 грн. - по операціям з поставки товарів іншими постачальниками. Фактично позивач оплатив ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» ПДВ в сумі 411 218, 98 грн. згідно платіжних доручень №353 від 17.11.2009 р. на суму ПДВ - 250000,00 грн., №370 від 30.11.2009 р. на суму ПДВ - 161218,98 грн., а також оплати ПДВ в сумі 7665,38 грн. іншим постачальникам.
Отже, до бюджетного відшкодування за грудень 2009 року позивачем було заявлена сума 418 884 грн., що складається з сум 411 218, 98 грн. та 7665,38 грн..
Ці обставини підтверджуються також актом перевірки від 04.02.2010 р. №377/23-2/30768893 (стор. 8).
З акту перевірки від 28.09.10р. (стор.65) вбачається, що ДПІ зменшує розмір заявленого бюджетного відшкодування за грудень 2009р. лише частково на суму податкового кредиту за листопад 2009р., який вважає завищеним на суму 192573 грн. по операціям з поставки позивачу товару (жмих соняшника) від ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ», яке в свою чергу купувало цей товар у ФОП ОСОБА_4.
Як зазначає ДПІ ФОП ОСОБА_4 не знаходиться за своїм місцем реєстрації, не має необхідних для такої господарської діяльності виробничих потужностей, а також у свою чергу мав взаємовідносини із ТОВ «ВКФ «Пик», стосовно якого лише 26.03.2010 року було внесено до ЄДРПОУ відомості про відсутність підприємства за зареєстрованим місцезнаходженням (стор. 6,54 Акту).
Разом з тим ДПІ в акті перевірки не наводить даних щодо виду, кількості та вартості товару, поставленого ТОВ ВКФ «Пик» в адрес ФОП ОСОБА_4, а від ФОП ОСОБА_4 в адрес ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ».
З метою дослідження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» судом в якості свідка була допитана керівник даного контрагента ОСОБА_5, яка пояснила, що в листопаді-грудні 2009р. її підприємство реалізовувало позивачу жмих соняшника, який частково вироблявся підприємством самостійно як супутній продукт при виготовлені соняшникової олії, а частково придбавало і в інших постачальників, у тому числі і у приватного підприємця ОСОБА_4. Свідок також пояснив, що суми реалізації товару позивачу були відображені її підприємством у складі податкових зобов'язань із сплатою відповідних податків.
Судом також був допитаний в якості свідка приватний підприємець ОСОБА_4, який підтвердив той факт, що він як посередник в листопаді-грудні 2009 року закуповував у різних постачальників та продавав ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» жмих соняшника, при цьому поставки здійснювались від продавців одразу на склад ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ», і своїх складських приміщені він не має. Свідок також пояснив, що він як платник ПДВ видавав податкові накладні на вартість проданого ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» товару, та декларував суми продажу у податкових деклараціях з ПДВ у складі своїх зобов'язань.
Факт декларування ПП ОСОБА_4 у складі зобов'язань з ПДВ операцій з поставки товару ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» підтверджується і наданим ДПІ копіями декларацій цього підприємця з ПДВ за листопад-грудень 2009р. із додатками №5.
З наданих позивачем до матеріалів справи документів вбачається, що за договором №002/09-ДТ-ТДХ-ХР ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» здійснював поставки позивачу жмиха соняшника, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних за жовтень, листопад і грудень 2009 р., журналом прийому товарів на ЗАТ «Дніпровський термінал», у якому зазначається постачальник, номерний знак автомобіля, що здійснив поставку, вид, кількість і якість товару, що поставлений, а також підтверджується факт оплати позивачем даного товару банківськими виписками. У подальшому даний товар був експортований позивачем згідно ВМД №508040000/9/065871 від 27.12.2009 р..
Виходячи з вже наведених судом критеріїв для оцінки права платника податку на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, суд приходить до висновку, що факт наявності у позивача на момент проведення перевірки всіх необхідних первинних документів для включення до податкового кредиту листопада 2009р. сум ПДВ по операціям з ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» є доведеним і не заперечується ДПІ, а самі операції позивача з цим контрагентом не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, а отже є правомірними дії позивача по формуванню податкового кредиту та бюджетного відшкодування по ПДВ з урахуванням сум ПДВ по вищевказаним операціям з ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ».
Таким чином, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо скасування повідомлення-рішення №0004022301/0 від 15.10.2010р. в частині зменшення бюджетного відшкодування за грудень 2009р. на суму 192 573 грн..
є) За січень 2010р. позивачу частково зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 33 411 грн., при тому що декларацією з ПДВ за цей місяць від 19.02.10р. №12017 до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок заявлена сума 98950 грн..
Згідно додатку №5 до вказаної декларації податковий кредит грудня 2009р. становить 367 966 грн., з них 161 618,0 грн. - ПДВ по операціям з поставки жмиху соняшника від ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ», який фактично оплачений в сумі 33 363 грн..
Отже, сума фактично оплаченого позивачем ПДВ по операціям з ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» увійшла до суми заявленого бюджетного відшкодування за січень 2010р..
Викладені в акті від 28.09.10р. підстави для зменшення бюджетного відшкодування на суму 33 411 грн. за січень 2010р. аналогічні обставинам зменшення відшкодування за грудень 2009р. і ґрунтуються виключено на невизнанні ДПІ податкового кредиту по операціям позивача з ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ». Будь-яких інших підстав для зменшення бюджетного відшкодування за січень 2010р., ніж ті, що стосуються поставок від ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ», ДПІ не наводить.
Слід зазначити, що в акті перевірки ДПІ не обґрунтовує чому зменшується відшкодування на суму 33 411 грн., а фактично оплачений кредит у грудні 2009 р. по постачальнику ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» становить 33 363 грн..
Виходячи з вже викладених судом висновків про правомірність дій позивача по віднесенню до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі вартості товару ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ», та враховуючи доведеність реальності таких операцій, зменшення повідомленням-рішенням №0004022301/0 від 15.10.2010р. бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2010р. на суму 33 411 грн. суд вважає безпідставним.
ж) За лютий 2010 року спірним рішенням позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 48280 грн. та на суму 30053 грн., а відповідно до поданої позивачем декларації з ПДВ за цей місяця від 19.03.10р. №21967, позивачем заявлено до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок ПДВ в сумі 48710 грн..
Судом встановлені наступні обставини декларування позивачем бюджетного відшкодування за лютий 2010р..
Згідно додатку №5 до декларації з ПДВ за січень 2010 року податковий кредит цього місяця становить 49 313 грн., з них: 36 816,33 грн. - ПДВ по операціям придбання послуг у ТОВ «СП «Астрея-Люкс», який фактично позивачем не оплачений; 12 000 грн. - ПДВ по операціям придбання послуг по комплексній підготовці товару у ТОВ «СП «Радоніс», фактично оплачений податковий кредит складає 3333,33 грн.; по іншим постачальникам фактично оплачений кредит становить 497,03 грн..
Крім того, у січні 2010 року позивачем була сплачена кредиторська заборгованість за грудень 2009 року контрагенту ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» на суму ПДВ 75 000 грн. згідно платіжного доручення №4 від 13.01.2010 р..
Отже, належна до бюджетного відшкодування сума ПДВ за лютий 2010 р. становить 78 763 грн. (75 000 + 497,03 грн. + 3333,33 грн.), але Позивач заявив до бюджетного відшкодування за цей місяць лише 48 710 грн., тобто на 30053 грн. менше, ніж мав на це право.
На підставі акту позапланової перевірки від 27.04.2010р. №1959/07-0/30768893 ДПІ податковим повідомленням-рішенням від 29.04.2010 р. №0000110700/0, яке позивачем не оспорюється, збільшила позивачу бюджетне відшкодування за лютий 2010р. на суму 30053 грн., яка повинна враховуватися позивачем лише у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 25.2 декларації з ПДВ).
Таким чином, розмір бюджетного відшкодування за лютий 2010р. складає 48 710 грн. по рядку 25.1 та 30053 грн. - по рядку 25.2, що не заперечується позивачем.
Зменшення спірним рішенням бюджетного відшкодування по рядку 25.1 на суму 48280 грн. та по рядку 25.2 на суму 30053 грн. ДПІ обґрунтовує тим, що вважає нікчемними угоди по наданню позивачу послуг ТОВ «СП «Радоніс» по оренді баржі на суму ПДВ 3333,33 грн., та по поставці товарів від ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» на суму ПДВ 75000 грн..
Нікчемність угод та безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «СП «Радоніс» ДПІ в акті перевірки мотивує тим, що у ТОВ «СП «Радоніс» відсутні необхідні для надання такого виду послуг основні засоби, земельні ділянки, будинки, склади, трудові резерви, а керівник цього підприємства - ОСОБА_6, відносно якого порушено кримінальну справу, в своїх поясненнях на досудовому слідстві як обвинувачений не підтвердив проведення цим підприємством господарських операцій.
Доводи ДПІ про нікчемність угод та безтоварність операцій позивача з ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» аналогічні тим, що стали підставою для зменшення бюджетного відшкодування за січень 2010р. та грудень 2009р., і стосуються виключно поставок товару від ПП ОСОБА_4 в адрес ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ».
Висновки суду про реальність проведених позивачем операцій з ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» та правомірність дій позивача по віднесенню до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених цьому постачальнику у складі вартості товару, вже наведені судом вище і не потребують повторного викладення.
Що стосується операцій повивача із ТОВ «СП «Радоніс», то з метою перевірки їх реальності судом досліджені надані ДПІ копії документів досудового слідства по кримінальній справі №500034-10, яка була порушена органом досудового слідства за ст.205 ч.2, ст.209 ч.1, ст.358 ч.2 та 3 Кримінального кодексу України по факту фіктивного підприємництва, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та підроблення документів, печаток, штампів та бланків, використання підроблених документів, вчинених невстановленими особами з використання групи підприємств, у тому числі і ТОВ «СП «Радоніс». По даній кримінальній справі звинувачувався директор ТОВ «СП «Радоніс» - ОСОБА_6, відносно якого вказана кримінальна справа була направлена до суду за ч.3 ст.212 КК України - ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та за ч.2 ст.366 КК України - службове підроблення.
Вироком Суворовського районного суду м.Херсона від 24.05.2011р., ОСОБА_6, як директора ТОВ «СП «Радоніс», було визнано винним в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах та службовому підроблені за результатами господарських операцій з ТОВ «СТТФ «Едельвейс».
Аналіз документів, що стосується досудового слідства та судового розгляду зазначеної кримінальної справи свідчить про те, що діяльність ТОВ «СП «Радоніс» не була визнана фіктивною, оскільки дії ОСОБА_6 не кваліфікувались за ст.205 КК України як фіктивне підприємництво, а згідно викладених у вироку пояснень ОСОБА_6 останній особисто зареєстрував ТОВ «СП «Радоніс», відкрив банківські рахунки, особисто займався закупівлею сільгосппродукції, яку в подальшому перепродував іншим підприємствам.
Судом також був допитаний в якості свідка ОСОБА_2, який пояснив, що на ТОВ «СП «Радоніс» він працював менеджером, і разом із директором ОСОБА_6 вони займались закупівлею сільгосппродукції, яку перепродували іншим підприємства. Свідок також підтвердив факт укладання із позивачем договору оренди баржі, та пояснив, що всі документи по цій операцій підписував особисто ОСОБА_6.
До матеріалів справи долучена копія наказу №2 від 01.909.2009р. про прийом ОСОБА_1 на посаду менеджера ТОВ «СП «Радоніс», а також договір позивача з цим контрагентом від 09.10.2009р. про оренду баржі та акт здачі-приймання виконаних робіт від 28.05.09р. на суму 72000 грн., у т.ч. ПДВ.
Враховуючи фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що надані суду докази не підтверджують висновки ДПІ про фіктивність господарської діяльності ТОВ «СП «Радоніс» та «безтоварність» проведених цим підприємством господарських операцій, а навпаки свідчать про те, що така діяльність цим підприємством велась, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для невизнання податкового кредиту позивача, сформованого за результатами проведених операцій з діяльності ТОВ «СП «Радоніс».
Виходячи з викладеного, суд вважає безпідставним зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2010р. на суму 48280 грн. та на суму 30053 грн..
2. Податковим повідомленням-рішенням №00057252301/0 від 21.12.2009 р. позивачу зменшено заявлене за липень 2009 р. бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 37206,7 грн., а відповідно до поданої декларації з ПДВ за цей місяць від 19.08.09р. №176565 позивач заявив до відшкодування на розрахунковий рахунок ПДВ в сумі 762432 грн..
Мотиви для такого зменшення викладені в акті позапланової перевірки позивача від 18.12.09р. №4035/23-2/30768893 і полягають у тому, що позивач зависив податковий кредит червня 2009 року на суму ПДВ 45 000 грн., сплачену постачальнику позивачу кукурудзи - ТОВ «Торгівельно-інвестиційна компанія» згідно податкової накладної від 17.06.2009 р. №118, оскільки це підприємство згідно відповіді ДПІ у Подільському р-ні м.Києва не знаходиться за юридичною адресою, у зв'язку із чим не встановлено факту надмірної сплати позивачем ПДВ по цьому постачальнику.
Факт того, що позивач здійснив оплату ТОВ «Торгівельно-інвестиційна компанія» ПДВ в розмірі 45 000 грн. у складі вартості товару на підставі податкових накладних цього постачальника, що складені із дотриманням вимог податкового законодавства, ДПІ не заперечувала ні в акті перевірки ні в ході розгляду справи. ДПІ також не посилалось і на відсутність реальної поставки позивачу товару від ТОВ «Торгівельно-інвестиційна компанія».
Що стосується встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість, то відповідно до положень Закону «Про ПДВ» під цим фактом розуміється сплата податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими.
Як вже зазначено, ДПІ не заперечує факту оплати позивачем ТОВ «Торгівельно-інвестиційна компанія» ПДВ в сумі 45 000 грн. у складі вартості товару, і позивач долучив до справи банківські виписки, які цей факт підтверджують.
Твердження ДПІ про те, що позивач має право на віднесення до податкового кредиту та бюджетного відшкодування сум ПДВ лише при встановленні факту надмірної сплати цього податку до бюджету усіма постачальниками відповідних товарів (послуг) по всьому ланцюгу постачальників до виробника, і несплата податку до бюджету бодай одним з учасників ланцюга виключає можливість бюджетного відшкодування, суд вважає такими, що не ґрунтується на Законі «Про ПДВ».
Виходячи з викладеного, суд вважає, що наведені ДПІ в акті перевірки від 18.12.09р. №4035/23-2/30768893 мотиви для зменшення бюджетного відшкодування за липень 2009р. є безпідставними, а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомленням-рішенням №00057252301/0 від 21.12.2009р.підлягають задоволенню.
3. Податковим повідомленням-рішенням №0000400700/0 від 21.05.2010р. позивачу зменшено заявлене бюджетне відшкодування з ПДВ на загальну суму 139810 грн., у тому числі за липень 2009 р. на суму 106349 грн. та за листопад 2009р. на суму 33460 грн..
Дане повідомлення-рішення винесено на підставі акту позапланової виїзної перевірки позивача від 20.05.2010 року №2351/07-0/30768893, за висновками якого завищення бюджетного відшкодування за липень 2009р. на суму 106349 грн. пов'язано із невстановленням факту надмірної сплати позивачем ПДВ по постачальнику у четвертому ланцюгу поставок -ВКФ ПП «Інтер» на суму 51941,80 грн., та по постачальнику у другому ланцюгу - ТОВ СП «Астрея Люкс» на суму 54407,70 грн.. Завищення бюджетного відшкодування за листопад 2009р. на суму 33460 грн. ґрунтується на невстановленні факту надмірної сплати позивачем ПДВ по постачальнику у другому ланцюгу поставок - ТОВ «ГВС» на суму 33460 грн..
Обґрунтовуючи свою позицію, ДПІ в акті перевірки посилається на наступні обставини:
- одним із постачальників позивачу товару (жмих) у червні 2009 р. було ТОВ «ТФ «Діаніт» (м. Херсон) на суму ПДВ 106 349,00 грн., яке в свою чергу в цьому періоді купувало цей товар у ТОВ «Сочавський» на суму ПДВ 50 941,8 грн.. ТОВ «Сочавський», в свою чергу в цьому ж періоді придбавало жмих у ТОВ «Шторм» на суму ПДВ 56332,83 грн., а останній придбав товар (жмих, гречка, сорго) у ВКФ ПП «Інтер». Згідно відповіді ДПІ у Малиновському районі Одеської області вх. №5738/7 від 19.04.2010 року провести зустрічну перевірку ВКФ ПП «Інтер» неможливо у зв'язку із тим, що підприємство визнано банкрутом, свідоцтво платника ПДВ анульоване від 20.10.2009 року, державну реєстрацію припинення юридичної особи здійснено 27.10.2009 року №1556117005034682. Також ДПІ зазначає, що ТОВ «ТФ «Діаніт» у червні 2009р. мало взаєморозрахунки із постачальником ТОВ «СП Астрея-Люкс», якому у ціні товару (жмих) сплатив ПДВ у сумі 53745,36 грн., а згідно АІС «Реєстр платників податків» ДПІ у м. Херсоні та даних звітної форми «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України дане підприємство має стан платника «23» - місцезнаходження не встановлено;
- одним із основних постачальників позивача у жовтні 2009 р. був ПП ОСОБА_7 (м.Дніпропетровськ), якому Позивач у ціні товару (жмих) сплатив ПДВ у сумі 183 284,26 грн.. Даний приватний підприємець в цьому ж періоді мав взаєморозрахунки із постачальником ТОВ «ГВС», якому у ціні товару (жмих) сплатив ПДВ у сумі 33 460,00 грн.. Згідно відповіді Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області вх. №6604/7 від 05.05.2010р. провести зустрічну перевірку ТОВ «ГВС» неможливо, у зв'язку із тим, що діяльність цього підприємства припинена, і це підприємств має стан платника «14» - визнано банкрутом.
Отже, висновки ДПІ про неможливість підтвердження сплати позивачем ПДВ на загальну суму 139810 грн. по контрагентам у четвертому та другому ланцюгах поставок ґрунтуються виключно на інформації від інших податкових органів.
Вирішуючи питання про правомірність такого повідомлення-рішення, суд виходить з норм Закону «Про ПДВ», що врегульовували порядок формування платником податку податкового кредиту (п.7.4 ст. 7) та порядок формування бюджетного відшкодування з ПДВ (п.7.7 ст. 7).
Так, відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум ПДВ у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
ДПІ в акті перевірки зазначає реквізити всіх податкових накладних від ТОВ «ТФ «Діаніт» та ПП ОСОБА_7, на підставі який позивач здійснював цим постачальникам оплату товару з урахуванням ПДВ. ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству цих податкових накладних, за якими позивач формував податковий кредит, не вказує на неправильність складання позивачем податкових декларацій з ПДВ та розрахунків належних до бюджетного відшкодування сум ПДВ, а також не посилається на відсутність фактичної сплати позивачем у складі ціни товарів сум ПДВ, які увійшли до задекларованого позивачем бюджетного відшкодування за липень та листопад 2009 року.
Отже, суд виходить з того, що на момент проведення перевірки у позивача були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених позивачем постачальникам ТОВ «ТФ «Діаніт» та ПП ОСОБА_7.
ДПІ не заперечує проти того факту, що проведені позивачем з цими контрагентами операції мали реальний характер, а навпаки підтверджує факт придбання позивачем товару у ТОВ «ТФ «Діаніт» та ПП ОСОБА_7 на загальну суму ПДВ 106349,46 грн. та 183248,26 грн., відповідно.
Оскільки реальність господарських операції позивача із прямими постачальниками йому товарів - ТОВ «ТФ «Діаніт» та ПП ОСОБА_7 не ставиться ДПІ під сумнів, то складені цими постачальниками накладні та податкові накладні є належними підставами для формування позивачем за такими операціями валових витрат та податкового кредиту.
Що стосується наведених в акті перевірки обставин діяльності постачальників у четвертому та другому ланцюгах поставок, то ці обставини самі по собі не можуть бути причинами для позбавлення позивача права на отримання бюджетного відшкодування.
Оскільки докази порушення позивачем приписів Закону «Про ПДВ» при формуванні бюджетного відшкодування за липень та листопад 2009 року відсутні, спірне податкове повідомлення-рішення №0000400700/0 від 21.05.2010р. не можна вважати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню.
Посилання ДПІ на відсутність факту надмірної сплати позивачем ПДВ до бюджету на суму 139810 грн. суд вважає безпідставними, оскільки, як вже зазначено вище, відповідно до Закону «Про ПДВ» під цим фактом розуміється сплата податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими. Право на віднесення до податкового кредиту та бюджетного відшкодування сум ПДВ не залежить від факту встановлення надмірної сплати цього податку до бюджету усіма постачальниками відповідних товарів (послуг) по всьому ланцюгу постачальників до виробника.
4. Податковим повідомленням-рішенням №0003620700/0 від 04.10.10 р. позивачу зменшено заявлене бюджетне відшкодування з ПДВ за листопад 2009 року на суму 241358,16 грн..
Дане рішення винесено на підставі акту позапланової перевірки позивача від 30.09.2010 року №4226/07-0/30768893, відповідно до якого завищення бюджетного відшкодування за листопад 2009р. на суму 241358,16 грн. пов'язано із невстановленням факту надмірної сплати позивачем ПДВ по постачальникам у другому ланцюгу - ТОВ «Стройтех-Плюс» на суму 48867,78 грн., та ТОВ «Компанія Інтерактив Ресурс» на суму 191 265,90 грн..
Обґрунтовуючи свою позицію по цьому рішенню, ДПІ в акті перевірки викладає наступні обставини.
- одним з постачальників позивачу товару (жмих) у жовтні 2009р. був ПП ОСОБА_7 (м. Дніпропетровськ) на загальну суму ПДВ 183 284,26 грн., яка фактично сплачена позивачем. Даний постачальник в цьому ж періоді придбав жмих у ТОВ «Стройтех-Плюс» на суму ПДВ 48867,78 грн. Згідно відповіді ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська провести зустрічну перевірку ТОВ «Стройтех-Плюс» неможливо у зв'язку із тим, що діяльність підприємства припинена, воно має стан платника «14» - визнано банкрутом, державна реєстрація припинення юрособи здійснена 16.10.2010 року;
- одним з постачальників позивачу товару (жмих) у жовтні 2009р. було ТОВ «Інтайм ЛТД» на загальну суму ПДВ 192 490,38 грн., фактично оплачену позивачем. Даний постачальник в цьому ж періоді мав взаєморозрахунки із постачальником ТОВ «Компанія Інтерактив Ресурс», якому у ціні товару (жмих) було сплачено ПДВ у сумі 191 265,90 грн.. Згідно відповіді ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська вх. №12436/7 від 14.09.2010 провести зустрічну перевірку ТОВ «Компанія Інтерактив Ресурс» неможливо у зв'язку із тим, що діяльність підприємства припинена, воно має стан платника «14» - визнано банкрутом постановою господарського суду від 27.07.2010 р., свідоцтво платника ПДВ анульоване 19.07.2010 р..
Таким чином, висновки ДПІ про неможливість підтвердження сплати позивачем ПДВ на загальну суму 241358,16 грн. по контрагентам у другому ланцюгу поставок та відповідно про завищення позивачем на цю суму бюджетного відшкодування за листопад 2009р., ґрунтуються виключно на інформації від інших податкових органів про обставини діяльності ТОВ «Стройтех-Плюс» та ТОВ «Компанія Інтерактив Ресурс».
Будь-яких інших причин для зменшення спірним рішенням бюджетного відшкодування за листопад 2009р. на суму 241358,16 грн., як то: відсутність податкових накладних на цю суму від прямих постачальників позивача - ПП ОСОБА_7 та ТОВ «Інтайм ЛТД», невідповідність цих податкових накладних вимогам законодавства, неправильність складання позивачем податкових декларацій з ПДВ та розрахунків належних до бюджетного відшкодування сум ПДВ, відсутність фактичної сплати позивачем у складі ціни товарів сум ПДВ, які увійшли до задекларованого позивачем бюджетного відшкодування за листопад 2009 року, ДПІ не наводить.
ДПІ не вказує також на «безтоварність» проведених позивачем у жовтні 2009р. операцій з ПП ОСОБА_7 та ТОВ «Інтайм ЛТД».
На підтвердження реальності операцій по закупівлі жмиха соняшника у ПП ОСОБА_7 та ТОВ «Інтайм ЛТД» позивач долучив до справи копії товарно-транспортних накладних про перевезення у жовтні 2009р. цього товару від зазначених постачальників.
Оскільки докази порушення позивачем норм Закону «Про ПДВ» при формуванні податкового кредиту жовтня 2009 року та бюджетного відшкодування листопада 2009р. з урахування ПДВ, сплаченого ПП ОСОБА_7 та ТОВ «Інтайм ЛТД», відсутні, висновок ДПІ про завищення позивачем бюджетного відшкодування за листопад 2009р. на суму 241358,16 грн. суд вважає безпідставним.
Ті обґрунтування, які наводить ДПІ на підтвердження своєї позиції в акті перевірки від 30.09.2010 року №4226/07-0/30768893, суд до уваги не приймає з причин, які вже викладені вище.
5. Податковим повідомленням-рішенням №0001670700/0 від 19.07.2010р. позивачу зменшено заявлене бюджетне відшкодування з ПДВ за березень 2010 року на суму 22650,70 грн. та за квітень 2010р. на суму 81556,5 грн.
Позивач оскаржує дане рішення лише в частині зменшення відшкодування за квітень 2010р..
Згідно поданої позивачем декларації з ПДВ за квітень 2010р. за №83431 від 19.05.10р., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок у банку, задекларована позивачем у розмірі 547068 грн..
Згідно акту перевірки №3120/07-0/30768893 від 09.07.2010р., на підставі якого винесено спірне рішення, висновок ДПІ про завищення бюджетного відшкодування квітня 2010р. на суму 81556,5 грн. ґрунтується на неправомірності включення позивачем до складу податкового кредиту березня 2010р. суми ПДВ 81091,67 грн. по постачальнику ТОВ «Проксена-9СК», яке згідно звітної форми «Деталізована інформація по платнику ПДВ…» має стан 10 - «запит на встановлення місцезнаходження».
Позивач не погоджується із такою позицією ДПІ і зазначає, що реальність цього постачальника жмиха соняшника була ретельно перевірена позивачем до проведення з ним операцій шляхом витребування в нього копій Свідоцтва про державну реєстрацію, Свідцтва платника ПДВ, Довідки з ЄДРПОУ, довідки за формою 4-ОПП, копії яких позивач долучив до справи. Позивач зазначає, що операції по поставці товару від ТОВ «Проксена-9СК» були реальними, що підтверджується копіями договору 2/03/10-ж від 02.03.2010 р., копіями податкових накладних, видаткової накладної, копією банківської виписки про перерахування коштів за товар, копією реєстру товарно-транспортних накладних на прийнятий жмих соняшника на склади ЗАТ «Дніпровський термінал» для Позивача від постачальника ТОВ «Проксена-9СК» у березні 2010 року. Також позивач вказує на відсутність доказів того, що ТОВ «Проксена-9СК» занизила або взагалі не задекларувала свої зобов'язання по операціям з позивачем.
З урахуванням вже викладеної позиції суду стосовно впливу певних обставин діяльності продавця товару на право покупця на податковий кредит та бюджетне відшкодування, суд вважає, що наведені в акті перевірки №3120/07-0/30768893 від 09.07.2010р. причини невизнання податкового кредиту позивача по операціям з ТОВ «Проксена-9СК» є хибними, оскільки вони не спростовують як наявність у ТОВ «Проксена-9СК» спеціальної податкової правосуб'єктності для проведення операцій із позивачем і видачі податкових накладних, так і реальності проведених із позивачем операцій.
При цьому ДПІ підтверджує фактичну сплату позивачем вказаному постачальнику ПДВ в сумі 81091,67 грн. у складі ціни товару на підставі належним чином оформленої податкової накладної від цього постачальника, та не заперечує проти реальність здійсненних цим постачальником поставки позивачу жмиха соняшника згідно договору №2/03/10-Ж від 02.02.10р..
Отже, суд не вбачає в діях позивача порушень вимог Закону «Про ПДВ» при віднесені до податкового кредиту березня 2010р. ПДВ в сумі 81091,67 грн. по операції з ТОВ «Проксена-9СК», та при включенні цієї суми до складу бюджетного відшкодування квітня 2010р..
Суд також звертає увагу на те, що не приймаючи податковий кредит позивача по операціям з ТОВ «Проксена-9СК» на суму 81091,67 грн., ДПІ спірним рішенням зменшує відшкодування за квітень 2010р. на суму 81556,5 грн., тобто на 464,85 грн. більше, при цьому з акту перевірки неможливо точно з'ясувати, яких саме операцій стосується сума 464,85 грн., і чому позивач зависив відшкодування на цю суму.
Виходячи з викладеного, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0001670700/0 від 19.07.2010 р. в частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2010р. на суму 81556,5 грн..
6. Податковим повідомленням-рішенням №0001050700/0 від 09.03.2011р. позивачу зменшено заявлене бюджетне відшкодування з ПДВ за листопад 2009р. на суму 75 951 грн., за квітень 2010р. на суму 124434,1 грн., а всього на суму 200385,2 грн..
Дане рішення винесено на підставі акту позапланової перевірки №577/07-0/30768893 від 02.03.11р., в якому викладені наступні підставі для зменшення позивачу бюджетного відшкодування:
- одним із постачальників жмиха соняшникового позивачу у жовтні 2009 року було ТОВ «ТФ «Діаніт» на загальну суму ПДВ 98 085,88 грн., яке в свою чергу у цьому ж періоді придбало жмих соняшника у ПП «Бліц-Контракт» на суму ПДВ 63900,42 грн.. Відповідно до листа Горлівської ОДПІ Донецької області за вх.№14028/7 від 06.10.2010 року провести зустрічну перевірку ПП «Бліц-Контракт» неможливо, оскільки при виході на підприємство не знайдено його за юридичною та фактичною адресою;
- одним із постачальників жмиха соняшникового позивачу у березні 2010 року було ТОВ «Проксена-9СК» на суму ПДВ 81 091,67 грн.. Згідно листа ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва за №4413/7/07-004 від 14.06.2010 року провести зустрічну перевірку цього підприємства неможливо, оскілько воне не знаходиться за юридичною та фактичною адресами;
- одним із постачальників позивачу кукурудзи у березні 2010р. було ТОВ «Торг Майстер Плюс» на суму ПДВ 43 342,40 грн.. Згідно відповіді ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва за №4414/7/07-004 від 14.06.2010 првести зустрічну перевірку цього підприємства неможливо через відсутність його за юридичною та фактичною адресою.
Наведені вище обставини за висновком ДПІ роблять неможливим підтвердження сплати позивачем ПДВ до бюджету по постачальнку у другому ланцюгу - ПП «Бліц-Контракт» на суму ПДВ 75951,10 грн., та по постачальникам ТОВ «Проксена-9СК» на суму ПДВ 81 091,67 грн. та ТОВ «Торг Майстер Плюс» на суму ПДВ 43 342,40 грн., а отже і позбавляють позивача права вимагати бюджетне відшкодування у вказаних сумах.
При цьому слід зазаначити, що вказуючи на обсяг поставки від ПП «Бліц-Контракт» на суму ПДВ 63900,42 грн., ДПІ в той же час зменшує відшкодування за листопад 2009р. на суму 75951,10 грн.. тобто на суму 12050,68 грн. більше ніж сума ПДВ, яка не визнається по поставці від ПП «Бліц-Контракт». Будь-яких інших причин для зменшення відшкодування за листопад 2009р. в акті перевірки не викладено, і в ході розгляду справи обґрунтувань такої невідповідності ДПІ не надало.
Як і в попередніх випадках зменшення позивачу бюджетного відшкодування, що були досліджені судом в рамках даної справи, ДПІ не посилається на відсутність або на невідповідність вимогам законодавства податкових накладних від прямих постачальників позивачу жмиха - ТОВ «ТФ «Діаніт» на загальну суму ПДВ 98 085,88 грн., ТОВ «Проксена-9СК» на суму ПДВ 81 091,67 грн., та постачальника кукурудзи - ТОВ «Торг Майстер Плюс» на суму ПДВ 43 342,40 грн., не посилається на неправильність складання позивачем податкових декларацій з ПДВ та розрахунків належних до бюджетного відшкодування сум ПДВ, або ж на відсутність фактичної сплати позивачем у складі ціни товарів сум ПДВ, які увійшли до задекларованого позивачем бюджетного відшкодування за листопад 2009 року та квітень 2010р..
ДПІ також не заперечує проти реальності операцій позивача із цими постачальниками, і в акті перевірки підтверджує факт отримання позивачем товарів від цих контрагентів.
Тобто, факт дотримання позивачем визначених Законом «Про ПДВ» обов'язкових умов для формування у відповідних періодах податкового кредиту по постачальникам «ТФ «Діаніт», ТОВ «Проксена-9СК» та ТОВ «Торг Майстер Плюс» та для врахування сплачених цим постачальникам сум ПДВ при розрахунку бюджетного відшкодування, ДПІ не оспорює.
Для підтвердження операцій з ТОВ «ТФ «Діаніт» у жовтні 2009р. позивач надав копії товарно-транспортних накладних, що підтверджують факт перевезення жмиха соняшника від ТОВ «ТФ «Діаніт» (м.Запоріжжя) до позивача на зерновий термінал. Факт оплати цьому постачальнику ПДВ (98 085,88 грн.) у складі ціни товару підтверджений належними доказами.
Надана ДПІ копія податкової декларації ПП «Бліц-Контракт» з ПДВ за жовтень 2009р. підтверджує факт декларування цим підприємством у складі своїх зобов'язань з ПДВ обсяг операцій з поставки товару в адрес ТОВ «ТФ «Діаніт» на суму 319502,08 грн. у т.ч. ПДВ 63900,42 грн..
Що стосується зменшення податковим повідомленням-рішенням №0001050700/0 від 09.03.2011р. бюджетного відшкодування за квітень 2010р. на суму 81 091,67 грн. по операціям позивача в березні 2010р. з ТОВ «Проксена-9СК», то, як встановлено судом і підтверджено представниками ДПІ, зменшення відшкодування на цю суму здійснено двічі, оскільки раніше податковим повідомленням-рішенням №0001670700/0 від 19.07.2010р. позивачу вже було зменшено відшкодування за квітень 2010 р. на суму ПДВ по операціям з ТОВ «Проксена-9СК» в березні 2010р..
Виходячи з вже викладених судом висновків про неправомірність зменшення податковим повідомленням-рішенням №0001670700/0 від 19.07.2010р. відшкодування за квітень 2010р. на суму 81 091,67 грн., повторне зменшення позивачу податковим повідомленням-рішенням №0001050700/0 від 09.03.2011р. бюджетного відшкодування за квітень 2010р. на цю ж суму також є неправомірним.
Слід також звернути увагу на той факт, що ДПІ у попередньому акті перевірки №3120/07-0/30768893 від 09.07.2010 р. (стор.9) визначила розмір фактично оплаченого податкового кредиту березня 2010р., що приймав участь у розрахунку бюджетного відшкодування квітня 2010 р., по постачальнику ТОВ «Торг Мастер Плюс» в сумі 36118,67 грн., а в акті перевірки №577/07-0/30768893 від 02.03.11р. ДПІ вже робить висновок про завищення бюджетного відшкодування на суму 43 342 грн. - загальну суму податкового кредиту по цьому постачальнику, у т.ч. не оплаченого, що не брав участі у розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2010 р..
Позивач підтвердив той факт, що до розрахунку бюджетного відшкодування квітня 2010р. ним була включена лише сума оплаченого ПДВ у березні по постачальнику ТОВ «Торг Мастер Плюс» в розмірі 36118,67 грн..
Факт проведення операцій з ТОВ «Торг Мастер Плюс» підтверджується наданими позивачем копіями банківських виписок про оплату товару, контрактом, видатковою накладною, складськими документами.
Наведені в акті перевірки №577/07-0/30768893 від 02.03.11р. відомості про те, що ТОВ «Торг Мастер Плюс» має стан «23» - місцезнаходження не встановлено суперечать змісту акту перевірки від 20.07.2010 року про те, що у період здійснення господарських операцій з позивачем у березні 2010р,, тобто з 02.12.2009 р. по 15.06.2010 р., даний постачальник мав стан «0» - основний платник.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що наведені в акті перевірки від 02.03.11р. №577/07-0/30768893 підстави для зменшення податковим повідомленням-рішенням №0001050700/0 від 09.03.2011р. бюджетного відшкодування за листопад 2009р. та квітень 2010р. на загальну суму 200 385,2 грн. є безпідставними і не ґрунтуються на законодавстві, у зв'язку з чим це повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
7. Вирішуючи позовні вимоги про стягнення на користь позивача бюджетного відшкодування в сумі 1 040 728,7 грн., суд виходить з наступного.
Як встановлено судом, одним з видів діяльності позивача є експорт товарів за межі митної території України, у т.ч. зернових культур, іншої сільгосппродукції, поставка яких нерезидентам оподатковується за нульовою ставкою ПДВ, а тому перевищення у певних періодах сплаченого позивачем ПДВ над отриманим, і як наслідок виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування, є цілком економічно виправданим та узгоджується з таким видом діяльності позивача.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути суму бюджетного відшкодування, яка складається з сум, що декларувались позивачем до відшкодування по рядку 25.1 декларацій з ПДВ - на розрахунковий рахунок, і були зменшені ДПІ спірними повідомлення-рішеннями та оскаржені позивачем, а саме:
- 340412,23 грн. по ППР №0004022301/0 від 15.10.2010 р., у т.ч. за січень 2009р. 2768 грн. (податкова декларація з ПДВ №14462 від 19.02.2009 р.), за травень 2009р. - 47 грн. (декларація №110460 від 18.06.09 р.), за листопад 2009р. - 6333,23 грн. (декларація №260424 від 15.12.2009 р.), за грудень 2009р. - 192573 грн. (декларація №289936 від 19.01.2010р.), за січень 2010р. - 33411 грн. (декларація №12011 від 19.02.2010 р.), за лютий 2010р. - 48280 (декларація №21967 від 19.03.2010 р.);
- 37206,7 грн. за липень 2009р. по ППР №00057252301/0 від 21.12.2009 р. (декларація №176565 від 19.08.2009 р.);
- 139810,1 грн. по ППР №0000400700/0 від 21.05.2010 р., у т.ч. за липень 2009р. - 106349,5 грн. (декларація №176565 від 19.08.2009р.), за листопад 2009р. - 33460,6 грн. (декларація №260424 від 15.12.2009р.);
- 241358,16 грн. за листопад 2009р. по ППР №0003620700/0 від 04.10.10р. (декларація №260424 від 15.12.2009 р);
- 81556,5 грн. за квітень 2010р. по ППР №0001670700/0 від 19.07.2010р. (декларація №83431 від 19.05.2010 р.);
- 200 385,2 грн. по ППР №0001050700/0 від 09.03.2011р., у т.ч. за листопад 2009р. - 75 951,1грн. (декларація №260424 від 15.12.2009р.), за квітень 2010р. - 124 434грн. (декларація №83431 від 19.05.2010 р.)
Отже, загальна сума бюджетного відшкодування, яка зменшена спірними рішеннями в частинах, що оскаржені позивачем, і раніше заявлялась позивачем до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок, складає 1 040 728,7 грн..
Відповідно до пп. 7.7.3, 7.7.4 п.7.7. ст.. 7 Закону «Про ПДВ» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Факт належного декларування позивачем спірної суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок ДПІ не заперечує, і підтверджує це змістом вищенаведених актів перевірко, а також цей факт підтверджений позивачем відповідними податковими деклараціями з ПДВ, розрахунками сум бюджетного відшкодування та заявами про повернення сум бюджетного відшкодування.
У визначений пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону «Про ПДВ» термін ДПІ відповідні висновки із зазначенням спірних сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету, до органу державного казначейства не надала, і сума бюджетного відшкодування за спірними рішеннями у розмірі 1 040 728,7 грн. позивачу не перерахована.
Виходячи з того, що зменшення позивачу бюджетного відшкодування спірними повідомлення-рішеннями на загальну суму 1 040 728,7 грн. визнано судом неправомірним, суд приходить до висновку, що ДПІ спірними рішеннями порушило право позивача на повне та своєчасне отримання бюджетного відшкодування ПДВ відповідно до приписів Закону «Про ПДВ».
Способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є стягнення такої заборгованості з Державного бюджету, а тому позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету на користь позивача суми бюджетного відшкодування в розмірі 1 040 728,7 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позовні вимоги дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі» задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Херсоні №0004022301/0 від 15.10.2010р. в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 502 132,23 грн., у тому числі за січень 2009р. на суму 2768 грн., за травень 2009р. на суму 47 грн., за серпень 2009р. на суму 131667 грн., за листопад 2009р. на суму 63333,23 грн., за грудень 2009р. на суму 192573 грн., за січень 2010р. на суму 33411 грн., за лютий 2010р. на суму 48280 грн. та на суму 30053 грн., а також в частині донарахування податку на додану вартість на суму 2815 грн. та в частині нарахування штрафної санкції на суму 1407,5 грн.;
Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Херсоні №0005752301/0 від 21.12.2009р. про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2009р. на суму 37206,7 грн.;
Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Херсоні №0000400700/0 від 21.05.2010р. про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень, листопад 2009р. на суму 139810,1 грн.;
Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Херсоні №0003620700/0 від 04.10.10р. про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 року на суму 241358,16 грн.;
Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Херсоні №0001670700/0 від 19.07.2010р. в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року на суму 81556,50 грн.;
Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Херсоні №0001050700/0 від 09.03.2011р. про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009р. та квітень 2010р. на загальну суму 200385,2 грн.;
Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі» (код ЄДРПОУ 30768893) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 040 728 (один мільйон сорок тисяч сімсот двадцять вісім) гривень 70 коп..
Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі» (код ЄДРПОУ 30768893) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1703,4 (тисяча сімсот три) гривні 40 коп..
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 серпня 2011 р.
Суддя Кравченко К.В.
кат. 8.2.3