08.11.2011 Справа № 2а/2570/5458/2011
08 листопада 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Клопот С.Л.,
при секретарі Герасенко А.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 41 КАС України, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області про визнання дій протиправними в частині невиплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» та зобов'язання виплатити вказану допомогу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона працювала на посаді провідного спеціаліста відділу з виплати пенсій та наказом управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області № 6-о від 12.09.2011 року звільнена у зв'язку з реорганізацією та скороченням зазначеної посади, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України. Згідно ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення» вона набула гарантованого права на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законом строку осіб передпенсійного віку. На час звільнення позивач мала стаж державної служби більше 10 років. Враховуючи норму статті 37 Закону України «Про державну службу», за якою державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів, позивач вважає, що вона має право на виплату вказаної допомоги, а відмова відповідача є протиправно.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, в матеріалах справи є заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Представник відповідача надіслав письмові заперечення, в яких позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити в повному обсязі, оскільки обов'язковою умовою для виплати вказаної допомоги є, зокрема, звільнення працівника з посади державного службовця у зв'язку з виходом на пенсію, а ОСОБА_1 у зв'язку з реорганізацією та скороченням посади відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працювала на посаді провідного спеціаліста відділу з виплати пенсій та наказом управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області № 6-о від 12.09.2011 року звільнена у зв'язку з реорганізацією та скороченням зазначеної посади, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України). На час звільнення позивач мала стаж державної служби більше 10 років, що підтверджується копією трудової книжки та не заперечується відповідачем.
Позивач 27.09.2011 року звернулась до управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області з проханням виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, відповідно до Закону України «Про державну службу» та листом від 27.09.2011 року № 96/03/о-1 їй відмовлено у виплаті вказаної допомоги в зв'язку з тим, що підставою для її звільнення була реорганізація та скорочення посади згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, а не вихід на пенсію, що в свою чергу виключає виплату допомоги, передбаченої статтею 37 Закону України «Про державну службу».
Суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулює Закон України «Про державну службу». Цей же Закон визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Стаття 37 вказаного Закону регулює питання щодо пенсійного забезпечення і грошової допомоги державним службовцям.
Так, відповідно до вимог зазначеної статті право на одержання пенсії державних службовців мають особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців.
Цією ж статтею встановлено, що державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Підсумовуючи викладене слід зазначити, що норми статті 37 Закону України «Про державну службу» виплату грошової допомоги пов'язують з двома умовами: виходом на пенсію і стажем державної служби не менш як 10 років.
Вихід на пенсію визначається як підстава щодо припинення трудового договору з ініціативи працівника відповідно до статті 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, або п. 3 ст. 30 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі та виходом на пенсію, про що повинно бути зазначено у заяві державного службовця про припинення державної служби. При цьому, якщо державний службовець звільняється у зв'язку з виходом на пенсію за ст. 38 КЗпП України, виконуються умови ст., ст. 26, 37 Закону України «Про державну службу».
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення» працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, і військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу, гарантується, зокрема, право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законом строку осіб передпенсійного віку, які мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», в редакції до внесення змін підпунктом 3 пункту 22 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, оскільки останні визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 передбачено особам перед пенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, тощо право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах (списком № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України тощо), - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.
Зазначеною статтею Закону передбачено, що розмір і порядок виплати пенсій у разі їх дострокового призначення регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Звернення за призначенням пенсії, відповідно до статті 7 цього Закону, може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому, пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.
Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку позивачеві було призначено пенсію з урахуванням вищезазначеного, тобто, після звільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Отже, на момент припинення службово-трудових відносин з державним службовцем відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, у відповідного органу державної влади не виникає правової підстави (зобов'язання) для нарахування та виплати йому 10 посадових окладів, так як зазначені підстави припинення державної служби для такої виплати не передбачені ст. 37 Закону України «Про державну службу», а тому лише виплачується вихідна допомога у розмірі не меншому середнього місячного заробітку, як це передбачено ст. 44 КЗпП України.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Клопот С.Л.