83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.10.09 р. Справа № 39/247
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіної Н.С.,
при секретарі судового засідання Бахрамовій А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДИССАНС” м. Донецьк
про: стягнення 104400,00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю;
від відповідача: Капітанова О.М. - за довіреністю;
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ДИССАНС” м. Донецьк, про стягнення збитків в сумі 104400,00грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 26/06 від 26.06.2007 р., договір перевезення вантажу № 1 від 01.10.2007 р., лист № 2 від 26.02.2008 р., замовлення, лист від 27.03.2008 р., висновок спеціаліста № 103 від 20.05.2008 р.
Відповідач надав відзив на позов проти позовних вимог заперечив, зазначив, що позивачем не представлено документів, що підтверджують право власності на автомобіль; документів, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини; документів, що підтверджують факт простою автомобілю; доказів належного звернення до відповідача з претензією про усунення недоліків; недоведено розміру стягуваних збитків.
Викликана в порядку 30 ГПК України посадова особа ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Энергосплав” в судовому засіданні від 22.09.2009 р. при дослідженні судом представлених позивачем замовлень на перевезення, пояснила, що наявні замовлення за своїм оформленням не відповідають встановленому зразку замовлень ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Энергосплав”. 12.10.2009 р. ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Энергосплав” надало відзив на позовну заяву, згідно якого пояснило, що направлені на адресу позивача замовлення є попередніми та оформлюються лише у випадку згоди перевізника надати автотранспорт, повідомлення позивача про збільшення вартості послуг з перевезення ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Энергосплав” не отримувало. Протягом строку дії договору перевезення вантажу № 1 від 01.10.2007 р. (до 31.12.2008 р.), послуги ОСОБА_1 з перевезення вантажів ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Энергосплав” не надавалися.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
26.06.2007 р. між позивачем, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Донецьк (Покупець), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „ДИССАНС” м. Донецьк (Продавець), було укладено договір № 26/06, який за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 ЦК України.
Згідно даного Договору Продавець зобов'язується продати (передати право користування, володіння та розпорядження), а Покупець прийняти та оплатити автомобіль (надалі Товар) наступної моделі КАМАЗ 65115-018.
Загальна вартість Товару складає 320000,00грн.
У відповідності з п. 2.2 Договору Покупець сплачує Продавцю до 06.07.2007 р. 33,3% вартості Товару - 106566,80грн., шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
Остаточний розрахунок з продавцем покупець здійснює до 15.07.2007 р. Покупець сплачує Продавцю залишкові 66,7% вартості Товару - 213433,20грн., шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 2.3 Договору).
На виконання умов Договору позивач згідно платіжних доручень № 75032/1 від 05.07.2007 р., № 2_7G027/2 від 16.07.2007 р. сплатив відповідачеві обумовлену вартість Товару в сумі 320000,00грн.
У відповідності з п. 3.1 Договору передача Товару від Продавця Покупцю здійснюється зі складу Продавця протягом 3-х банківських днів з моменту повної оплати Товару.
Факт передання Товару оформлюється актом приймання-передачі, який повинен бути підписаний уповноваженими представниками обох сторін.
18.07.2007 р. на виконання умов п. 3.1 Договору сторонами було складено акт приймання-передачі автомобіля, у відповідності з яким автомобіль переданий ТОВ “ДИССАНС” та отриманий ФОП ОСОБА_1 у справному стані, зауважень до зовнішнього вигляду, лакофарбового покриття та салону не має.
У відповідності з п. 5.1 та 5.2 Договору Покупцеві надано гарантію на автомобіль 1,5 року (починаючи з моменту передання автомобіля Покупця) або 45000 км. пробігу.
Пунктом 5.3 Договору передбачено, щ технічне обслуговування автомобіля здійснюється у встановлені строки та виключно на станції технічного обслуговування Продавця.
Означений автомобіль згідно представленої позивачем сервісної книжки прийнятий на технічне обслуговування СТО ТОВ “КамазТехСервіс”.
Як зазначає позивач у лютому 2008 р. в ході експлуатації автомобіля було виявлено заводський дефект гідропосилювача рульового управління (ГПР), про що 11.02.2008 р. було складено акт-рекламацію та здійснена заміна сальника. В подальшому, у зв'язку з несправністю ГПРа ремонт автомобіля здійснювався на станції технічного обслуговування ТОВ “КамазТехСервіс” 26.03.2008 р., 14.04.2008 р., та автомобіль знов вийшов з ладу.
20.05.2008 р. на замовлення відповідача було проведене дослідження з визначення технічного стану вантажного автомобіля КАМАЗ 65115, висновком спеціаліста Донецького обласного бюро експертиз № 103 від 20.05.2008 р. встановлено, що автомобіль КАМАЗ 65115, реєстраційний НОМЕР_1 технічно справний. Необхідний ремонт чи заміна гідропосилювача руля.
У відповідності з представленою суду довідкою ТОВ “КамазТехСервіс” редуктор гідропосилювача рульового управління, наданий ТОВ “ДИССАНС” марки 4310-3400020 № 4765 дата виготовлення 03.08.р. установлений на автомобіль КАМАЗ 65115 шассі НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, належний ОСОБА_1, на СТО ТОВ “КамазТехСервіс”, замість редуктора гідропосилювача рульового управління № 08307.
Позивач з посиланням на положення п. 7.1 Договору ст.ст. 679, 678 ЦК України, 224-225 ГК України, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача збитків в сумі 104400,00грн.
Позов вмотивований тим, що у зв'язку з простоєм автомобілю внаслідок технічної несправності гідропосилювача рульового управління він не мав можливості виконати зобов'язання за договором перевезення вантажу № 1 від 01.10.2007 р., укладеному з Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Энергосплав”.
За змістом заявлених позовних вимог позивачем заявлено до стягнення збитки у вигляді упущеної вигоди, на чому позивач також наполягав в судовому засіданні від 12.10.2009 р.
Згідно ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредитору у повному обсязі завдані порушенням збитки, включаючи реальні збитки та упущену вигоду.
Пунктом 1 статті 225 цього кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного зобов'язання другою стороною.
З указаних норм законодавства України випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала б відповідну вигоду у разі, якщо б її право було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
Позивачем не представлено суду належних та допустимих, у відповідності з вимогами ст. 33-34 ГПК України, доказів на підтвердження наявності обставин, з якими закон пов'язує право кредитора на відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням боржником зобов'язань, у тому числі й упущеної вигоди.
Слід зазначити, що неодержаний прибуток (неотриманий доход, упущена вигода) - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.
За свідченням позивача ремонт автомобіля здійснювався у лютому 2008 р., 26.03.2008 р., 14.04.2008 р., 25.06.2008 р.
Замовлення ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Энергосплав”, на які позивач посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог, передбачають надання перевізником транспортного засобу у періоди з 25.03.2008 р. по 28.03.2008 р., з 31.03.2008 р. по 04.04.2008 р., з 07.04.2008 р. по 11.04.2008 р., з 14.04.2008 р. по 18.04.2008 р., з 21.04.2008 р. по 25.04.2008 р., з 12.05.2008 р. по 16.05.2008 р., з 19.05.2008 р. по 23.05.2008р., з 26.05.2008 р. по 30.05.2008 р., з 02.06.2008 р. по 06.06.2008 р., з 09.06.2008 р. по 13.06.2008 р., з 16.06.2008 р. по 20.06.2008 р., з 23.06.2008 р. по 26.06.2008 р.
Доказів на підтвердження того, що автомобіль не міг бути використаний позивачем всі 58 днів, визначених в представлених замовленнях, у період між перебуванням автомобілю на гарантійному ремонті з 31.03.2008 р. по 04.04.2008 р., з 07.04.2008 р. по 11.04.2008 р., з 21.04.2008 р. по 25.04.2008 р., з 12.05.2008 р. по 16.05.2008 р., з 19.05.2008 р. по 23.05.2008р., з 26.05.2008 р. по 30.05.2008 р., з 02.06.2008 р. по 06.06.2008 р., з 09.06.2008 р. по 13.06.2008 р., з 16.06.2008 р. по 20.06.2008 р., суду не представлено.
Крім того, суд приймає до уваги, що викликана в порядку 30 ГПК України посадова особа ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Энергосплав” в судовому засіданні від 22.09.2009 р. при дослідженні судом представлених позивачем замовлень на перевезення, пояснила, що наявні замовлення за своїм оформленням не відповідають встановленому зразку замовлень ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Энергосплав”. Зазначила, що направлені на адресу позивача замовлення є попередніми та офіційні замовлення оформлюються лише у випадку згоди перевізника надати автотранспорт, проте, як пояснила представник ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Энергосплав” позивач в телефонному режимі відмовив ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Энергосплав” у перевезенні вантажу. Наразі протягом строку дії договору перевезення вантажу № 1 від 01.10.2007 р. (до 31.12.2008 р.), послуги ОСОБА_1 з перевезення вантажів ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Энергосплав” не надавалися.
Наразі, після заміни редуктора гідропосилювача рульового управління позивач мав можливість додатково погодити з замовником, ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Энергосплав”, періоди та строки надання послуг з перевезення вантажів за договором №1 від 01.10.2007 р.
Згідно з частиною другою статті 623 ЦК розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
При здійсненні розрахунку позивачем використовується вартість перевезення вантажу на рівні 6,00грн, у той час, як п. 4.1 Договору, вставлено що відповідна вартість складає 4,60грн.
Як пояснив позивач, зміна вартості послуг з перевезення вантажів обумовлена збільшенням цін на дизпаливо та технічне обслуговування, а також середньою ринковою ціною вартості перевезення за один кілометр по Донецької області.
Господарський суд зазначає, що загальний порядок зміни договорів регламентується гл. 53 Цивільного кодексу України, норми якого, чітко розмежовують зміну і розірвання договорів, що відбулися як за згодою сторін (ч. 1 ст. 651 ЦК України), так і за вимогою однієї з них (ч. 2 ст. 651 ЦК України).
Як зазначила, викликана в порядку ст. 30 ГПК України посадова особа ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Энергосплав”, будь-яких змін до договору стосовно вартості послуг сторонами не вносилося, лист Тупілко В.В. про зміну вартості перевезення вантажу Товариство не отримувало.
Крім того, суд приймає до уваги, що у відповідності зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Інших доказів на підтвердження зміни умов договору в частині визначення вартості послуг з перевезення позивачем суду не представлено.
З огляду на наведене в позовних вимогах Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк слід відмовити.
Подана позивачем заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача, не може бути задоволена судом через її необґрунтованість.
Суд приймає до уваги, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
Заявником не надано доказів, що підтверджують наявність обставин, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду, у тому числі доказів, що підтверджують відсутність у відповідача необхідних грошових коштів або майна, за рахунок якого можуть бути задоволені позовні вимоги, вчинення ним дій, спрямованих на відчуження належного йому майна, передачу його іншим особам, знищення, пошкодження чи докази можливості здійснення ним подібних дій.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
В позовних вимогах Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк - відмовити.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 27.10.2009 р.
Суддя