83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.11.09 р. Справа № 2/294
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці “Харцизьктепломережа” м. Харцизьк
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 м. Харцизьк
про стягнення заборгованості в розмірі 1657,30 грн.
За участю
представників сторін:
від позивача: Дерев'яненко О.Г. - за довір.
від відповідача: не з'явився
Позивач, Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці “Харцизьктеполомережа” м. Харцизьк звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 м. Харцизьк про стягнення заборгованості в розмірі 1657,30 грн. з яких 1494,03грн. - заборгованість за послуги з теплопостачання, 15,82грн. - 3% річних, 126,53грн. - пеня, 20,92 грн. - індекс інфляції.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 151 від 04.09.2000р., рахунки, акти на включення та відключення опалення.
Ухвалою господарського суд Донецької області від 08.09.2009р. замінено неналежного відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 на належного Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2.
Позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст.. 22 ГПК України надано заяву про уточнення позовних вимог від 13.10.2009р., де останній просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 1494,03грн., індекс інфляції в розмірі 31,64грн., 3% річних в розмірі 15,82грн. та пеню в розмірі 97,09грн. З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.
Згідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців станом на 08.10.2009р. місцем реєстрації ОСОБА_2 є АДРЕСА_1. За зазначеною адресою господарським судом направлялися рекомендовані листи з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.
Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
04.09.2000р. між Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненерго” (Енергопостачальна організація) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 (Споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії № 151.
За цим договором Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.
Пунктом 3.2.2 договору встановлено, що споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені договором.
Відповідно до п. 4.2.1. договору Енергопостачальна організація зобов'язана забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором.
Розділом 5 “Облік теплової енергії” визначено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку (розрахунковим способом). Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до Енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку № 1 до договору. При відсутності приладів обліку або виходу його з ладу - кількість теплової енергії, що відпущена Споживачу, визначається Енергопостачальною організацією як виняток, розрахунковим способом.
Згідно до п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі вірним навантаженням.
Пунктом 6.2. договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п. 6.3. договору Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100% вартості зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Згідно до п. 6.4. договору якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
Пунктом 6.5. договору визначено що взаєморозрахунки зі споживачами, що не мають приладів обліку, проводиться за загальну опалювальну площу, згідно з інвентарним ділом, договором на оренду і т.п.
Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеню в розмірі 1%, але не більше 2-ї облікової ставки Нацбанку від належної до сплати суми за кожен день прострочення (п. 7.2.3. договору).
Згідно до п. 10.1. договору останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 4 вересня 2001р.
Пунктом 10.4. договору встановлено, що останній вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однієї із сторін.
Сторонами доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано у зв'язку з чим за висновками суду, договір є діючим.
Згідно до матеріалів справи 30.10.2008р. об'єкт теплоспоживання відповідача було підключено до центрального опалення, що підтверджується актом на включення опалення, які підписаний сторонами без зауважень.
За надані послуги з теплопостачання позивачем виставлялися рахунки від 24.11.2008р. на суму 692,91грн., від 31.10.2008р. на суму 221,74грн., від 18.12.2008р. на суму 859,21грн., від 20.01.2009р. на суму 859,21грн., від 20.02.2009р. на суму 859,21грн., від 25.03.2009р. на суму 859,21грн., від 16.04.2009р. на суму 634,82грн., а всього на загальну суму 4986,31грн.
Вказані рахунки були вручені відповідачу, про що свідчать відмітки про отримання на рахунках.
Відповідач умови договору виконав частково за отримані послуги з теплопостачання розрахувався в сумі 3492,28грн., що підтверджено матеріалами справи.
Таким чином на момент слухання справи за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 1494,03грн., що підтверджено матеріалами справи.
Згідно до матеріалів справи факт наявності заборгованості в розмірі 1494,03грн. підтверджений двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2009р., який підписаний з обох сторін без зауважень.
Відповідно до пояснень представника позивача стан розрахунків на час розгляду справи між сторонами не змінився.
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідач доказів погашення заборгованості в розмірі 1494,03грн. суду не представив, заявлені вимоги не спростував у зв'язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 97,09грн. за період з 31.03.2009р. по 17.08.2009р. на підставі п. 7.2.5. договору.
Згідно із статтею 627 ЦК України сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Перевіривши розрахунок пені суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги, щодо стягнення пені в розмірі 97,09грн. за період з 31.03.2009р. по 17.08.2009р. такими, що підлягають задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 15,82грн. за період з 31.03.2009р. по 17.08.2009р. та індекс інфляції в розмірі 31,64грн. за період з березня по квітень 2009р. на підставі ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних та індексу інфляції суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 15,82грн. та індексу інфляції в розмірі 31,64грн. обґрунтовані, арифметично вірні та підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем зобов'язань за договором, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними належним чином та такими що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд
Позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Харцизьктепломережа” м. Харцизьк до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 м. Зугрес про стягнення 1638,58грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38) в особі виробничої одиниці „Харцизьктепломережа” (86700, м. Харцизьк, вул. Вокзальна, 59, рр 26005260738060 в Донецькій філії АКБ „УСБ”, МФО 334011, ЗКПО 05540882) суму боргу в розмірі 1494,03грн., 3% річних в розмірі 15,82грн., пеню в розмірі 97,09грн., індекс інфляції в розмірі 31,64грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя