27.10.09р. Справа № 6/318-09
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго", м. Київ, в особі відокремленого структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції, м. Українка, Київська область
до Виробничо-комерційного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром", м. Дніпропетровськ
про стягнення 3 778,92 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача - Мар'янов В.С., довіреність № 1512/22 від 18.12.2008р.;
від відповідача - Міщенко М.В., довіреність № 6271 від 02.03.2009р.
Розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго", м. Київ, в особі відокремленого структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції, м. Українка, Київська область-далі по тексту-позивача до Виробничо-комерційного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром", м. Дніпропетровськ-далі по тексту-відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 3 779,00 грн. на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки продукції № 12/21-06 від 09.02.2006р.
Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 102,00 грн. держмита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що відповідно до ст.224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною -позивач не довів. Крім цього, в порушення умов вищеназваного договору та ст.122 Статуту залізниць України позивач у залізничній накладній неправильно зазначив код одержувача, у зв'язку з чим залізницею на позивача були нараховані штрафні санкції.
28.07.2009р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 06.10.2009р. у зв'язку з тим, що ні позивач, ні відповідач у судове засідання не з'явилися, та позивач звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший термін.
07.09.2009р. ухвалою заступника Голови суду відповідно до вимог ст.69 ГПК України строк вирішення спору продовжений до 07.10.2009р.
03.09.2009р. на підставі ст.69 ГПК України за письмовим клопотанням сторін строк вирішення спору продовжений до 30.11.2009р.
06.10.2009р. на підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву до 27.10.2009р.
27.10.2009р. справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих на вимоги суду в судове засідання.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
09.02.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки продукції № 12/21-06, відповідно до умов якого відповідач на адресу позивача за залізничною накладною № 45908592 у залізничному вагоні № 64690332 надійшла обумовлена сторонами продукція, у якій відповідачем невірно було зазначено код одержувача, у зв'язку з чим за затримку вагона позивач сплатив 766,08 грн., за зберігання вантажу -1 367,64 грн., за охорону вантажу -1 645,20 грн., тобто позивач сплатив суму 3 779,00 грн., яку просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь посилаючись на те, що відповідачем невірно було зазначено код одержувача.
Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 102,00 грн. держмита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально не було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 3 779,00 грн., що складаються з вартості затримки залізничного вагону у сумі 766,08 грн., за зберігання вантажу -1 367,64 грн., за охорону вантажу -1 645,20 грн., слід визнати необґрунтованими і такими, що протирічять умовам договору та чинному законодавству України, оскільки в порушення умов договору та ст.122 Статуту залізниць України саме позивач не зазначив правильного коду вантажоодержувача, у зв'язку з чим ним було сплачено грошові кошти у сумі 3 779,00 грн., що складаються з вартості затримки залізничного вагону у сумі 766,08 грн., за зберігання вантажу -1 367,64 грн., за охорону вантажу -1 645,20 грн. Крім того, відповідно до ст.224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною -які позивач документально не довів.
Оскільки не підлягають задоволенню основні вимоги позивача, то не підлягають задоволенню і додаткові вимоги.
Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526 Цивільного кодексу України, ст.224 Господарського кодексу України, ст.122 Статуту залізниць України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В позові відмовити у повному обсязі.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О. Коваленко
Рішення підписано 30.10.2009р.