Справа № 139/145/17
15 березня 2017 року Суддя Мурованокуриловецького районного суду Тучинська Н.В., отримавши адміністративний матеріал, який надійшов від заступника начальника Мурованокуриловецького ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, громадянина України, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,-
Відносно ОСОБА_2 до суду направлено протокол про те, що він 21 лютого 2017 року о 08-ій годині, керуючи автомобілем "Оpel Kadett 1.6 D" (номерний знак НОМЕР_1) по вул. Мирній в с. Степанки Мурованокуриловецького району Вінницької області, при зустрічному роз'їзді не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого допустив зіткнення із автомобілем ГАЗ-33-07 (номерний знак НОМЕР_2). ОСОБА_2 вмінено у вину порушення вимог п. 13.3 Правил дорожнього руху України та вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Свою винність у вчиненні правопорушення ОСОБА_2 не визнав та пояснив: 21 лютого 2017 року він, рухаючись своїм автомобілем по вул. Мирній в с. Степанки, наближаючись до перехрестя із вулицею Соборною, а саме перед маленьким спуском вниз, де звужувалась дорога, побачив, що з лівої сторони по вул. Соборній на поворот виїхав автомобіль ГАЗ-33-07 (номерний знак НОМЕР_2). Оскільки зустрічний автомобіль їхав по його смузі руху, він, щоб уникнути зіткнення, звернув праворуч на обочину, однак зіткнення не уник. Вважає, що, згідно Правил дорожнього руху, водій автомобіля ГАЗ-33-07 (номерний знак НОМЕР_2), зобов'язаний був надати йому дорогу. Не вбачає своєї вини скоєному.
Потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що він 21 лютого 2017 року керував автомобілем ГАЗ-33-07 (номерний знак НОМЕР_2). Коли він здійснював правий поворот по вулиці Мирній в с. Степанки, побачив, що назустріч на великій швидкості рухається автомобіль "Оpel Kadett 1.6 D". Не дивлячись на те, що їхав у підйом, він зупинився, аби пропустити зустрічний автомобіль. Однак водій ОСОБА_2 не намагався зменшити швидкість, що в кінцевому результаті призвело до зіткнення. Зазначив, що якби ОСОБА_2 рухався з меншою швидкістю, то зміг би зупинити автомобіль, і зіткнення можна було б уникнути.
Заслухавши пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах адміністративної справи докази з огляду на їх допустимість та достатність, приходжу до висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Так, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним (п. 12.1 ПДР України).
Пунктом 13.1 ПДР України визначено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до п. 13.3 Правил дорожнього руху України під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створити небезпеки для дорожнього руху.
За правилами дорожнього руху України безпечний інтервал - це відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.
Як встановлено матеріалами справи, зокрема, даними, зазначеними у схемі місця ДТП та фототаблицях до неї (а.с. 3, 4-7), автомобіль ГАЗ-33-07 (номерний знак НОМЕР_2), яким керував ОСОБА_3, знаходиться на смузі зустрічного руху. Зокрема, при ширині дороги 3,5 метра, переднє праве колесо автомобіля ГАЗ-33-07 знаходиться на відстані 1,7 метра від правого краю дороги; місце зіткнення (розбиті частини автомобілів) - практично на лівому узбіччі.
В той же час:
- п.1.2. ПДР закріпив положення про те, що в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;
- кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів за відсутності дорожньої розмітки або дорожніх знаків 5.16, 5.17.1, 5.17.2, визначається самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними (п. 11.1. ПДР);
- на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу (п. 11.3. ПДР);
- якщо зустрічний роз'їзд утруднений, водій, на смузі руху якого є перешкода чи габарити транспортного засобу, яким він керує, заважають зустрічному руху, повинен дати дорогу (п. 13.4. ПДР).
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу чи необережності.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або допускала настання цих наслідків.
А ні протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, а ні доданими до нього схемою і фототаблицями не доведено умислу ОСОБА_2 на вчинення ДТП, навпаки, його дії (з'їзд на узбіччя) свідчать про бажання уникнути ДТП.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливість настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (стаття 11 КУпАП).
Матеріалами справи про адміністративне правопорушення не доведено необережну поведінку ОСОБА_2, зокрема, не спростовано, що він їхав своєю правою смугою руху, дотримався вимог щодо швидкості транспортного засобу (інакше, або не зупинився б практично на місці зіткнення, або, з врахуванням засніженої дороги з ожеледицею, його автомобіль занесло б).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП полягає в порушенні правил дорожнього руху, що спричинило, зокрема, пошкодження транспортних засобів.
Як уже зазначалося, ОСОБА_2 вмінено у вину, що він порушив п. 13.3 ПДР, тобто не дотримав безпечного інтервалу при роз'їзді із зустрічним ТЗ.
Аналізуючи ПДР, можна прийти до висновку, що необхідність зустрічного роз'їзду виникає на дорозі в тому випадку, коли дорога з тих чи інших підстав не дозволяє одночасно проїхати в різних (зустрічних) напрямках. На такий випадок існує правило, закріплене у п. 13.4. ПДР, відповідно до якого, якщо зустрічний роз'їзд утруднений, водій, що керує габаритним ТЗ, повинен дати дорогу.
Однак, зі схеми місця ДТП (зворот а.с. 3) та фототаблиць до нього (а.с. 4-7) вбачається, що водій автомобіля ГАЗ-3307 не тільки не надав дорогу зустрічному транспортному засобу, а рухався по його смузі. За таких обставин, звинувачення водія ОСОБА_2 в недотриманні безпечного інтервалу не є безпідставними, необґрунтованими та такими, що спростовуються іншими доказами у справі.
Частиною 1 ст. 254 КУпАП визначено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.
За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, склад правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в діях ОСОБА_2 відсутній, а тому справа має бути закрита провадженням.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 124, ч. 1 ст. 247, ст. ст. 221, 284, 294 КУпАП, -
Справу відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП провадженням закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя : ____________