Справа № 426/5124/17
іменем України
14 березня 2017 року , м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді - Скрипника С.М.,
при секретарі - Брайловській М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2, заінтересована особа Сватівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану про встановлення факту смерті,-
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 із заявою про встановлення факту смерті, в якій зазначила, що 03 липня 2015 року помер її колишній чоловік ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що було видане лікарське свідоцтво про смерть № 124 від 04.07.2015 року, з яким вона звернулася до Сватівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану, де їй було відмовлено у видачі свідоцтва про смерть, тобто було відмовлено у реєстрації смерті на підставі того, що вона не надала оригінали лікарської довідки про смерть, яка завірена українськими печатками, тим самим не надав жодного відповідного документу для реєстрації смерті. Реєстрація факту смерті її колишнього чоловіка необхідна для захисту прав їх неповнолітньої доньки, яка спадкоємицею за законом після померлого та має право на державне соціальне забезпечення внаслідок втрати батька.
Просить суд встановити факт смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 03 липня 2015 року у м. Луганськ Луганської області внаслідок злоякісного новоутворення шкіри тулуба. Згідно заяви, заявник просить суд розглядати справу без його участі (а.с. 23).
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, та вирішити справу на розсуд суду. (а.с.21).
На підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України судове засідання проводилося без технічної фіксації.
Дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
03 липня 2015 року у м. Луганськ Луганської області помер колишній чоловік заявника - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 124 від 04.07.2015 року та довідкою про причину смерті, які видані медичним закладом, який діє на тимчасово окупованій території України у м. Луганську та знаходиться на території, що непідконтрольна українській владі та органи державної влади України не здійснюють свої повноваження (а.с.10).
Родинні відносини між неповнолітньою ОСОБА_2 та померлим ОСОБА_3 підтверджуються копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 (а.с.15).
Листом від 13.03.2017 року за № 206/17.25-98 Сватівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану відмовив заявнику у реєстрації смерті ОСОБА_3, оскільки для реєстрації смерті пред'явлені документи, оформлені медичними закладами, які розташовані на території непідконтрольній українській владі (а.с.17).
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.
Як передбачено ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до п. 8 ч. 1ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 257-1 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Так, законодавством України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, встановлених законом, зміна імені, смерть відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України,Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та інших актів законодавства.
Відомості про смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до п.1 Розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року, підставою для державної реєстрації смерті є: - лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); - фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); - лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; - рішення суду про оголошення особи померлою; - рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Згідно наказу Міністерства юстиції України № 1847/5 від 05 листопада 2014 року «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» було тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться на території Луганської області (Антрацитівського, Краснодонського, Лутугинського, Перевальського, Слов'яносербського, Свердловського, Станично-Луганського районів, міст Алчевськ, Антрацит, Брянка, Кіровськ, Красний Луч, Краснодон, Луганськ, Первомайськ, Ровеньки, Свердловськ, Стаханов). Проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.
Відповідно до п. 13, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Таким чином, лікарське свідоцтво про смерть № 124 від 04.07.2015 року та довідка про причину її смерті, які були видані в м. Луганськ не створює правових наслідків, але в той же час воно містить фактичні дані відповідно до ст. 57 ЦПК України, які підтверджують вимоги заявника.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Реєстрація факту смерті її колишнього чоловіка необхідна для захисту прав їх неповнолітньої доньки, яка спадкоємицею за законом після померлого та має право на державне соціальне забезпечення внаслідок втрати батька.
За таких обставин, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки факт того, що ОСОБА_3 помер 03 липня 2015 року в м. Луганську підтверджено обґрунтуванням в заяві, а також наданими письмовими доказами, та у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених заявником.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст.ст. 3, 57, 60, 209, 212-215, 234-235, 256, 257-1, 259, 294 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2, заінтересована особа Сватівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер в м. Луганськ Луганської області, Україна, внаслідок злоякісного новоутворення шкіри тулуба, 03 липня 2015 року.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Сватівський районний суд шляхом подачі в 10- денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення, а особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: С.М.Скрипник