24.10.2011 Справа № 2а/2570/5069/2011
19 жовтня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Клопот С.Л.,
при секретарі Герасенко А.В.,
за участю представника позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій в частині відмови надати позивачу дозвіл на складання технічної документації на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га в с. Набільське по вул. Центральній, 2 протиправними та зобов'язання надати дозвіл на складання технічної документації на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га в с. Набільське по вул. Центральній, 2.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Набільське, вул. Центральна, 2, і для складання технічної документації на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд звернувся до Козелецької районної державної адміністрації, проте у складанні технічної документації йому було відмовлено, оскільки вказана земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки до суду не повідомив.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду письмові заперечення, в яких просив справу розглянути без його участі, не визнав позов в частині визнання протиправними дій Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області щодо відмови в наданні дозволу на розробку технічної документації щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку прощею 0,10 га, розташовану за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Набільське, вул.Центральна, 2, та у задоволенні цієї вимоги просив відмовити у повному обсязі, оскільки земельна ділянка, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Набільське, вул. Центральна, 2, фактично перебуває за межами населеного пункту та відповідно до норм Земельного кодексу України районна державна адміністрація не має повноважень для вирішення питання про надання дозволу на розробку технічної документації щодо виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Питання щодо зобов'язання Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області надати дозвіл на розробку технічної документації щодо виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, розташовану за адресою вулиця Центральна, 2 село Набільське, Козелецького району, Чернігівської області, поклав на розсуд суду.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого виконкомом Біликівської сільської ради 04 квітня 1996 року, позивач є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Набільське, вул. Центральна, 2.
Для виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд він звернувся до Козелецької районної державної адміністрації, проте листом № С-270 від 22 лютого 2010 року у наданні вищевказаних документів йому було відмовлено.
Статтею 38 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що до
земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах
населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови,
громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Статтею 39 ЗК України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.
Згідно зі ст. 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян визначено ст. 118 ЗК України.
Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Згідно п. «г» ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
Частиною 3 ст. 122 ЗК України передбачено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:
а) сільськогосподарського використання;
б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;
в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо)
Відповідно до п. 12 розділу X Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
ОСОБА_1 є власником будинку, який відповідно до свідоцтва про право власності на жилий будинок, що видане виконкомом Біликівської сільської ради 04 квітня 1996 року, був введений в експлуатацію у 1920 року. Рішенням Біликівської сільської ради Козелецького району від 24 листопада 2009 року позивача було повідомлено, що житловий будинок за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Набільське, вул. Центральна, 2, знаходиться за межами населеного пункту.
Згідно з п. «ї» ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст, проте з моменту введення будинку в експлуатацію заходів щодо включення земельної ділянки, на якій розташовано житловий будинок за адресою Чернігівська область, Козелецький район, с. Набільське, вул. Центральна, 2, в межі населеного пункту не проведено, у зв'язку з чим будинок знаходиться за межами населеного пункту.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що районна державна адміністрація не має повноважень задовольнити клопотання (заяву) громадянина ОСОБА_1, оскільки в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України, не передбачено передачі районними державними адміністраціями земельних ділянок , які знаходяться за межами населеного пункту та перебувають у користуванні громадян для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться біля жилого будинку,для приватизації. Районній державній адміністрацій підзвітні лише землі житлової та громадської забудови, що знаходяться виключно в межах населених пунктів.
Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Клопот С.Л.