07.12.2011 № 2а/2570/6169/2011
< Список >
07 грудня 2011 р. Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Галенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі за адміністративним позовом тимчасово виконуючого обов'язки військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, стягнення грошової компенсації та зобов'язання вчинити певні дії, -
Тимчасово виконуючий обов'язки військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, стягнення грошової компенсації та зобов'язання вчинити певні дії.
Також, в позовній заяві ТВО військового прокурора Чернігівського гарнізону зазначено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, посилаючись на те, що ОСОБА_1 у зв'язку з тяжким захворюванням пов'язаним з проходженням військової служби, тривалим перебуванням на лікарняному, через скрутне матеріальне становище та відсутність фахової підготовки не міг своєчасно звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.
В судовому засіданні прокурор та позивач клопотання про поновлення строку звернення до суду підтримали та просили його задовольнити.
Представник відповідача військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з'явився.
Відповідно до частин другої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.
Вислухавши пояснення прокурора, позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом даного спору є визнання протиправними дії командування військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з грошової компенсації за невидане йому речове забезпечення, невидачі в натурі при звільнені з військової служби заборгованого йому речового майна та невиплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2010 рік; стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невидане йому речове майно під час проходження військової служби у розмірі 763,82 грн.; зобов'язання відповідача нарахувати позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2010 рік та стягнути на користь позивача вищевказану матеріальну допомогу у розмірі, що не перевищувало місячне забезпечення позивача станом на момент звільнення з військової служби; зобов'язати відповідача видати ОСОБА_1 заборговане йому речове майно на загальну суму 7689,32 грн.
Згідно пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Згідно з копією витягу із наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 28.09.2010 року № 503, майора ОСОБА_1 , начальника групи зберігання 332 арсеналу, звільнено з військової служби за станом здоров'я.
Як вбачається з копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2010 року № 237, майора ОСОБА_1 , начальника групи зберігання, 10.11.2010 року виключено із списків особового складу частини, усіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Чернігівського ОМВК м. Чернігова.
Таким чином, суд вважає, що про порушення своїх прав та інтересів позивачу було відомо з дня виключення із списків особового складу частини, тобто з 10.11.2010 року.
Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 17.08.2011 року звернувся до військового прокурора Чернігівського гарнізону з заявою про захист його прав шляхом звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з військової частини НОМЕР_1 . Однак військовий прокурор звернувся до суду з позовною заявою лише 06.12.2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду).
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відповідно до частини першої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежить від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Однак, суд звертає увагу на те, що в матеріалах адміністративної справи докази таких обставин відсутні.
Таким чином, суд вважає, що адміністративний позов подано до суду після закінчення строків, встановлених частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, а прокурором та позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання тимчасово виконуючого обов'язки військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду та наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 99, 100, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання тимчасово виконуючого обов'язки військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Адміністративний позов тимчасово виконуючого обов'язки військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, стягнення грошової компенсації та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Непочатих В.О.