73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"17" листопада 2011 р. 14 год.56 хв.Справа № 2-а-3609/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Дубровної В.А.,
при секретарі: Грицай Л.В.
за участю
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача 1- ОСОБА_2,
представника відповідача 2 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Херсонський суднобудівний завод" (надалі - позивач, ПАТ "Херсонський суднобудівний завод") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні ( надалі - відповідач 1, ДПІ), Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області (надалі - відповідач 2, ГУДКУ), у якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 року за № НОМЕР_1 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 407 740,00 грн. та стягнути вказану суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з державного бюджету.
Відповідно до позову та пояснень представника позивача в судовому засіданні, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за наслідками проведеної невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010 року ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень на суму 407 740,00 грн., про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 року за № НОМЕР_1. Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач зазначив, що висновок ДПІ щодо порушення позивачем п.1.8 ст. 1, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ґрунтується виключено на неможливості здійснити перевірку постачальника товару у 3 ланцюгу - ТОВ « Магате-7» ( м. Одеса) щодо підтвердження сплати ПДВ за договорами поставки з його контрагентами ", але даний висновок не відповідає законодавству, діючому на момент виникнення та існування правовідносин, зокрема, Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР (надалі - Закон України № 168/97-ВР) та Податковому кодексу України. Позивач зазначив, що для підтвердження права платника податку на бюджетне відшкодування вказане законодавство не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження сум ПДВ до бюджету, починаючи від товаровиробника до кінцевого покупця, адже покупець або покупці на відповідних ланках проходження товару не можуть самостійно це перевірити і такого обов'язку законодавець на них не покладає. Єдиною умовою щодо отримання платником права на бюджетне відшкодування ПДВ є документальне підтвердження розміру податкового кредиту шляхом сплати покупцем ПДВ в ціні товару, що підтверджується податковою накладною. В акті перевірки ДПІ не вказано щодо відсутності податкових накладних або їх недоліків, при цьому посилання в акті перевірки щодо відсутності за місцезнаходженням ТОВ « Магате-7» і відповідно неможливість провести зустрічну перевірку не мають юридичного значення для відшкодування ПДВ для позивача.
Згідно письмових заперечень представник відповідача в судовому засіданні вказав, що відповідно до Закону України « Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною його сплатою, при цьому право у платника податку на податковий кредит з ПДВ виникає при фактичній сплаті платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Документальною підставою для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, як це передбачено п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закон України № 168/97-ВР. Податкові накладні, виписані підприємствами - постачальниками позивача, які не знаходяться за юридичною адресою, вважаються такими, що містять недостовірну інформацію стосовно юридичної адреси підприємства і тому вважається недійсними, як це передбачено абзацом «д» п.п. 7.2.1. п.7.2. ст.7 Закон України № 168/97-ВР. За результатами зустрічних перевірок постачальників позивача встановлено, що постачальником у 3 ланцюгу постачання є ТОВ « Магате-7» , який відповідно запису до ЄДР відсутнє за місцезнаходженням, у зв'язку з чим виписані ТОВ «Магате-7» податкові накладні є недійсними. Крім цього, факт відсутності ТОВ « Магате-7» за місцезнаходженням унеможливлює перевірити сплату ПДВ за договорами поставки з його контрагентом ТOB ТД " Яруд " і відповідно встановити факт надмірної сплати ПДВ ПАТ "Херсонський суднобудівний завод", що позбавляє позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ за червень 2010 року, оскільки бюджетне відшкодування ПДВ можливе лише при фактичній надмірній сплаті цього податку до бюджету, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару, яка оплачена платником. За вказаними обставинами відповідач вважає спірне повідомлення-рішення є правомірним.
В судовому засіданні згідно наданих суду заперечень проти позову представник відповідача-2 зазначив, що органи Державного казначейства України забезпечують казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку і до повноважень органів Держказначейства не входить контроль за обґрунтованістю та своєчасним внесенням обов'язкових платежів до бюджету, у тому числі і по сплаті ПДВ. Але за наявності висновку ДПІ про відшкодування ПДВ або рішення суду із цього приводу, Держказначейство не заперечує проти проведення таких виплат.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.
Відкрите акціонерне товариство "Херсонський суднобудівний завод" зареєстровано, як юридична особа, виконавчим комітетом Херсонської міської ради від 25.12.2003 року, про що видане Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.
В зв'язку з приведенням статуту ВАТ "Херсонський суднобудівний завод" у відповідність з нормами Закону України « Про акціонерні товариства », загальними зборами акціонерів ВАТ "Херсонський суднобудівний завод" від 15.04.2011 року була затверджена нова редакція Статуту ПАТ "Херсонський суднобудівний завод", про що свідчить державна реєстрація змін до установчих документів та копія виписки з ЄДРПОУ від 15.06.2011 року.
Згідно довідки ДПІ від 23.06.2011 року за № 769/29-117 ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" знаходиться на обліку в органах ДПІ у м. Херсоні.
З 01.04.2011 року по 04.04.2011 року ДПІ здійсненна невиїзна документальна перевірка ВАТ "Херсонський суднобудівний завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 20110 року, про що складений акт перевірки від 08.04.2011 року за № 1093/07-0/14308500 ( надалі акт перевірки).
На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 року за № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 407 740,00 грн.
Як вбачається з акту перевірки, згідно поданої позивачем декларації з ПДВ за червень 2010 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок підприємства складає 962 846,00 грн.
Згідно довідки ДПІ від 30.09.2010 року за № 4225/07-0/14308500 щодо перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010 року не встановлено порушення ведення податкового обліку. В ході вказаної перевірки згідно до Методичних рекомендацій щодо взаємодії розділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 350 від 18.08.2005 р., направлені запити на проведення зустрічних перевірок по основним постачальникам ВАТ " Херсонський суднобудівний завод ".
За результатами проведених зустрічних перевірок встановлено порушення п. 1.8 ст.1, п.п. 7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР « Про податок на додану вартість » (зі змінами та доповненнями) щодо завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року на 407 740,00 грн. Вказаний висновок ДПІ ґрунтується на тому, що одним із основних постачальників ВАТ " Херсонський суднобудівний завод " у травні 2010 року є TOB "Селект" (ідентифікаційний код 315505104059, м. Кривий Ріг) на загальну суму ПДВ 863 562,04 грн. Згідно довідки зустрічної перевірки СДПІ по роботі з підприємствами ГМК у м. Кривому Розі за № 543/08-07-147/31550511 від 03.09.2010 р. TOB „ Селект " є посередником.
Постачальником 2 ланки є ТOB ТД "Яруд " (іпн 327876705814 м. Маріуполь) на загальну суму ПДВ 574 955,06 грн. Згідно відповіді Жовтневої МДПІ м. Маріуполя № 14774/7 від 25.10.2010 р., ТOB ТД "Яруд" є посередником.
Постачальником у III ланці постачання є TOB "Магате - 7 " (іпн. 346743815533)
на загальну суму ПДВ 537 320,28 грн. Згідно відповіді ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 16636/7 від 06.12.2010 р., TOB "Магате - 7" (іпн 346743815533) має 8 стан платника "До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням", у зв'язку з чим не можливо провести зустрічну перевірку з питання взаємовідносин з TOB ТД "Яруд" за травень 2010 року.
Таким чином, не встановлено факту надмірної сплати податку на додану вартість ВАТ "ХСЗ" по постачальнику TOB "Магате - 7 " ( іпн. 346743815533, м. Одеса) у 3 ланці постачання.
Нормативним обґрунтуванням вказаного висновку ДПІ є приписи Закону України № 168/97-ВР, зокрема,
- бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною податку у випадках, визначених цим Законом. ( п.1.8 ст. 1.);
- платником податку є особа, яка згідно з цим зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. ( п. 1.3 ст. 1.);
- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою кредиту такого звітного податкового періоду ( п.п. 7.7.1 ст. 7).
Посилаючись на вказані норми Закону України № 168/97-ВР, ДПІ в акті перевірки вказую, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, оскільки це слідує з поняття "податку ", його основної функції формування доходів Державного бюджету України, а також з поняття „ платника податку ".
Податок з операцій купівлі - продажу ВАТ " Херсонський суднобудівний завод " сплачує в ціні придбання своїм постачальникам, а ті, в свою чергу, відображають відповідні суми податку в податкових зобов'язаннях декларацій з ПДВ. В якості підстави виникнення у платника податку права на бюджетне відшкодування ПДВ визначено сплату платником податку у звітному періоді відповідних сум, тому відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній сплаті податку. Оскільки по постачальнику товару TOB „ Магате - 7 " неможливо перевірити сплату ПДВ з операцій поставки, тому у ВАТ " Херсонський суднобудівний завод " відсутнє право вимагати бюджетне відшкодування
Оцінюючи наведені відповідачем доводи неправомірності формування позивачем сум бюджетного відшкодування з ПДВ, суд виходить з наступного.
На час проведення позивачем вищезазначених операцій порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків були визначені виключно Законом України № 168/97-ВР, а саме нормою пункту 7.7 статті 7 цього Закону.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Отже, Закон України №168/97-ВР передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності. При цьому, коли різниця між податковими зобов'язаннями (тобто надходженнями сум податку на додану вартість) та податковим кредитом (витратами зі сплати податку в ціні товарів та послуг) є від'ємною, то платник податку має право заявити її до бюджетного відшкодуванню.
Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.
Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Виходячи із приписів вищевказаної норми закону, відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум ПДВ у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
ДПІ в акті перевірки не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних, за якими позивач формував податковий кредит, не вказує на неправильність складання позивачем податкових декларацій з ПДВ та розрахунків належних до бюджетного відшкодування сум ПДВ, а також не посилається на відсутність фактичної сплати позивачем у складі ціни товарів сум ПДВ, які увійшли до задекларованого позивачем бюджетного відшкодування, про що не заперечувалось представником ДПІ у судовому засіданні.
Як встановлено судом і підтверджено позивачем копіями первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинам з ТОВ “Селект”, а саме: податковими накладними, накладними, актом здачі-приймання виконаних робіт за договором комісії № 701/КД-451 №1 від 24.01.2008р., банківськими виписками про оплату товару в адрес ТОВ "Селект", на момент проведення перевірки у позивача були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ "Селект" за перевіряємий період.
Аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання позивачем вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за періоди, які були предметом перевірки.
Для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість суд встановлює також наступні обставини:
- реальність здійснення господарських операцій, суми ПДВ за якими віднесені до податкового кредиту;
- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;
- віднесення до складу податкового кредиту лише сум податку, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку;
- встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.
Ні в акті перевірки, ні в ході судового розгляду ДПІ не посилалось на відсутність реальних господарських операцій, тобто на "безтоварність" операцій, між позивачем та ТОВ "Селект", у якого позивач безпосередньо придбавав металопродукцію. Навпаки, ДПІ в акті перевірки підтверджує як факти придбання позивачем у цього постачальника металопродукції в обсягах, які задекларував позивач, так і факти повної сплати позивачем цьому постачальнику вартості металопродукції з урахуванням ПДВ.
Що стосується наведених в акті перевірки обставин діяльності контрагента у третьому ланцюгу поставок позивачу товару, то його вплив на право позивача на податковий кредит та бюджетне відшкодування слід оцінювати з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин.
При цьому суд виходить з того, що саме по собі невиконання контрагентом платника податків своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету ще не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.
У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Докази, які б підтвердили той факт, що позивач в момент здійснення господарської операції з безпосередніми постачальниками був обізнаний про обставини діяльності його контрагентів та контрагентів по наступним ланцюгам, в матеріалах справи відсутні. Крім цього, надані відповідачем-1 доводи щодо стану постачальника у третьому ланцюгу, а саме ТОВ "Магате 7" - відсутнє за місцезнаходженням, що встановлено 03.12.2010 року, спростовується відсутністю встановлених обставин на момент здійснення господарських операцій (травень 2010 року) та підтверджують не можливість позивача бути обізнаним про ці обставини.
Також ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливість з'ясувати всі обставини діяльності постачальників товарів до виробника на момент придбання товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.
За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що позивач міг знати, або мав реальну можливість з'ясувати наведені в акті перевірки обставини діяльності вказаних контрагентів на момент придбання у цього постачальника металопродукції у травні 2010 року.
Що стосується встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість, то відповідно до положень Закону України № 168/97-ВР під цим фактом розуміється сплата податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими.
ДПІ не заперечує того факту і підтверджує його в акті перевірки, що за спірний період до відшкодування з бюджету позивачем заявлена сума ПДВ, яка не перевищує суми цього податку, фактично сплачена позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), що підтверджує дотримання позивачем вимог пп. 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР.
Твердження ДПІ про те, що позивач має право на віднесення до податкового кредиту та бюджетного відшкодування сум ПДВ лише при встановленні факту надмірної сплати цього податку до бюджету усіма постачальниками відповідних товарів (послуг) по всьому ланцюгу постачальників до виробника, і несплата податку до бюджету навіть одним з учасників ланцюга виключає можливість бюджетного відшкодування, суд вважає такими, що не ґрунтується на Законі України № 168/97-ВР.
Перевіривши наведені відповідачем в акті перевірки доводи для зменшення позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням сум бюджетного відшкодування, встановивши фактичні обставини проведених позивачем господарських операцій, суд приходить до висновку, що позивачем не допущено порушень вимог Закону України "Про податок на додану вартість" при формуванні податкового кредиту та визначені суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність зменшення відповідачем-1 спірним рішенням задекларованого позивачем бюджетного відшкодування, та обґрунтованість позовних вимог щодо визнання цього рішення недійсним.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення на користь позивача бюджетного відшкодування в сумі 407 740,00 грн., суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути суму бюджетного відшкодування, яка залишається невідшкодованою йому за червень 2010 року.
Відповідно до пп. 7.7.3, 7.7.4 п.7.7. ст..7 Закону України №168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Факт належного декларування позивачем спірної суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок ДПІ не заперечує що підтверджується актом перевірки та довідкою ДПІ від 30.09.2010 року за № 4225/07-0/14308500. Факт прийняття платником податку рішення про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ підтверджується податковою декларацією з ПДВ за червень 2010 року, розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування.
У визначений пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР термін ДПІ відповідний висновок із зазначенням спірної суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, до органу державного казначейства не надала, і спірна сума бюджетного відшкодування позивачу не перерахована.
Виходячи з того, що зменшення позивачу бюджетного відшкодування спірними повідомлення-рішеннями на загальну суму 407 740,00 грн. визнано судом неправомірним, суд приходить до висновку, що ДПІ порушило право позивача на повне та своєчасне отримання бюджетного відшкодування ПДВ.
Способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є стягнення такої заборгованості з Державного бюджету, а тому позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету на користь позивача суми бюджетного відшкодування в розмірі 407 740,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 14.04.2011 року за № НОМЕР_1.
Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (код ЄДРПОУ 14308500) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 407 740,00 грн. (чотириста сім тисяч сімсот сорок грн.).
Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (код ЄДРПОУ 14308500) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 703,40 грн. (одна тисяча сімсот три грн. 40 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 листопада 2011 р.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 8.2.3