73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"27" липня 2010 р. Справа № 2-а-3163/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Борисенко О.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до голови Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області ОСОБА_4, Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання дій незаконними, підтвердження повноважень та зобов"язання не чинити перешкоди у виконанні функціональних обов"язків,
встановив:
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася з позовом до голови Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області ОСОБА_4 (далі - відповідач-1), Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області (далі - відповідач-2), в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить визнати дії відповідача-1, що виразилися у відмові ОСОБА_3 в розгляді заяви від 26.05.2010 р., незаконними, підтвердити повноваження ОСОБА_3 як начальника відділу освіти Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області, зобов"язати відповідача-1 не чинити перешкоди у виконанні функціональних обов"язків начальника відділу освіти Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області.
Свої вимоги мотивує тим, що 30.04.2010 р. розпорядженням Президента України головою Скадовської районної державної адміністрації був призначений ОСОБА_4 Після його представлення 05.05.2010 р. їй було запропоновано звільнитися з роботи. Знаходячись під моральним тиском, не в повній мірі розуміючи значення своїх дій, відразу 06.05.2010 р. написала заяву про звільнення за згодою сторін. Після цього, у зв"язку з погіршенням стану здоров"я, вимушена підти у відпустку за власний рахунок з 11.05.2010 р. по 21.05.2010 р. Після виходу з відпустки 26.05.2010 р. написала заяву на ім"я голови Скадовської районної державної адміністрації, в якій просила залишити без розгляду написану заяву від 06.05.2010 р. в частині, що стосується звільнення із займаної посади за згодою сторін та надати щорічну планову відпустку з цього ж дня. Внаслідок погіршення стану здоров"я з 26.05.2010 р. знаходилася на лікарняному до 04.06.2010 р. включно. Зазначає, що заява від 06.05.2010 р про звільнення послугувала висуненню пропозиції головою Скадовської РДА управлінню освіти і науки обласної державної адміністрації на отримання погодження про звільнення, яке до речі, повинне було тільки розглянути в тижневий термін і тільки після цього в десятидневний термін висновок про звільнення надіслати голові районної державної адміністрації, але ще 26.05.2010 р. заявою відкликала попередню заяву і цей відклик повинен був бути прийнятий. Тому жодних підстав у відмові в прийнятті останньої заяви не передбачено.
У судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, оскільки голова Скадовської районної державної адміністрації, отримавши заяву від 26.05.2010 р. про залишення без розгляду заяви від 06.05.2010 р. про звільнення за згодою сторін, повинен був видати відповідне розпорядження, що ним зроблено не було.
Відповідач-1 у судове засідання не з"явився, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечував.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні заперечував проти позову, вказавши на те, що підстав для задоволення позову немає, оскільки ОСОБА_3 на даний час не звільнена, перебуває у плановій відпусці. Жодним законом не передбачено винесення розпорядження у зв"язку з поданням заяви про залишення без розгляду заяви про звільнення за згодою сторін. У зв"язку з перебуванням позивача спочатку на лікарняному, а потім у відпусці ніякого рішення по її заяві від 06.05.2010 р. про звільнення за згодою сторін не приймалося.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Предметом даного спору є оскарження дій суб"єкта владних повноважень, пов"язаних з проходження публічної служби.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно зі ст.3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 06.05.2010 р. ОСОБА_3 звернулася до голови Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області із заявою про надання щорічної відпустки з подальшим звільнення за угодою сторін.
Розпорядженням голови Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області від 21.05.2010 р. № 73 позивачу надано невикористану частину щорічної відпустки на 12 календарних днів з 26.05.2010 р. по 06.06.2010 р. включно.
26.05.2010 р. ОСОБА_3 написала заяву про залишення без розгляду заяви від 06.05.2010 р. в частині, що стосується звільнення із займаної посади за згодою сторін та неприйняття відповідно цього рішення та надати щорічну планову відпустку з 26.05.2010 р., а також додаткову відпустку згідно Закону України "Про державну службу".
На вказаній заяві відповідачем-1 зроблено резолюцію про залишення її без розгляду у зв"язку із заявою від 06.05.2010 р.
03.06.2010 р. управлінням освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації погоджено звільнення ОСОБА_3 з посади начальника відділу освіти Скадовської районної державної адміністрації.
04.06.2010 р. позивачем подано заяву про продовження частини основної щорічної відпустки у зв"язку з перебуванням на лікарняному.
07.06.2010 р. видано розпорядження № 84 к про надання частини невикористаної неоплачуваної щорічної відпустки ОСОБА_3 на 10 календарних днів з 07.06.2010 р. по 16.06.2010 р. включно у зв"язку з перебуванням на лікарняному під час щорічної відпустки з подальшим звільненням з 16.06.2010 р. згідно п.1 ст.36 КЗпП України (за угодою сторін).
15.06.2010 ОСОБА_3 подано заяву про продовження щорічної планової відпустки в кількості 9 днів у зв"язку з знаходженням на лікарняному з 14.06.2010 р.
У зв"язку з даною заявою Скадовською районною державною адміністрацією видано розпорядження від 15.06.2010 р. № 103 к, яким внесено зміни до розпорядження від 07.06.2010 р. № 84 к, а саме визнано в п.1 розпорядження слова "з подальшим звільненням з 16 червня 2010 року згідно п.1 ст.36 КЗпП України (за угодою сторін)" такими, що втратили чинність.
Відповідно до ст.36 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 р. № 586-XIV голови місцевих державних адміністрацій, зокрема: призначають на посади та звільняють з посад своїх заступників, керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів відповідно до статей 10 та 11 цього Закону.
Згідно з ч.1 ст.6 даного Закону на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.
Положеннями ст.41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
З матеріалів справи слідує, що 06.05.2010 р. ОСОБА_3 подала заяву про звільнення за згодою сторін, а 26.05.2010 р. - про залишення заяви від 06.05.2010 р. без розгляду. Суд вважає правомірними дії відповідача-1 щодо залишення заяви позивача від 26.05.2010 р. без розгляду, оскільки жодним нормативним актом, в тому числі і КЗпП України, не передбачено порядок прийняття рішення за заявою про залишення заяви про звільнення за згодою сторін без розгляду, а тим паче видання відповідного розпорядження. Статтею 38 КЗпП України передбачено відкликання заяви про звільнення за власним бажанням.
Суд не вбачає порушення відповідачем-1 та відповідачем-2 прав та інтересів ОСОБА_3, оскільки позивача на даний час не звільнено з посади начальника відділу освіти Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області, вона продовжує працювати на цій посаді.
Суд вважає, що порушенням прав та інтересів позивача буде видання розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з посади, яке і буде рішенням суб"єкта владних повноважень в розумінні ст.17 КАС України.
Також безпідставними є позовні вимоги стосовно підтвердження повноважень ОСОБА_3 як начальника відділу освіти Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області, оскільки підтвердження повноважень особи, яка займає посаду і не звільнена із займаної посади, не входить до повноважень суду.
Відповідно до вимог ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У судовому засіданні встановлено, що на даний час ОСОБА_3 продовжує працювати на посаді начальника відділу освіти Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області, у зв"язку з цим не має необхідності підтверджувати її повноваження як посадової особи органу державної влади.
Що стосується позовних вимог в частині зобов"язання відповідача-1 не чинити перешкоди у виконанні функціональних обов"язків позивача, то суд виходить з того, що ОСОБА_3 не зазначено жодного факту вчинення відповідачем-1 будь-яких перешкод у виконанні її фукнціональних обов"язків. Після подання заяви від 06.05.2010 р. про звільнення за згодою сторін позивач постійно перебуває у відпустці та на лікарняному. Висновки суду щодо задоволення чи відмови у задоволенні позову не може грунтуватися на припущеннях, а повинні підтверджуватися фактичними обставинами справи. Фактично предметом позову є визнання дій голови Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області щодо відмови у прийняття рішення за заявою про залишення заяви про звільнення за згодою сторін без розгляду незаконними, а тому позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову ОСОБА_3, у зв"язку з цим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до голови Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області ОСОБА_4, Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання дій незаконними, підтвердження повноважень та зобов"язання не чинити перешкоди у виконанні функціональних обов"язків.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 липня 2010 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 2.29