04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"13" березня 2017 р. Справа№ 910/1889/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Кропивної Л.В.
Жук Г.А.
за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.
представників:
позивача Коваленко С.В.
відповідача не з'явився
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Юнекс Банк"
на ухвалу Господарського суду міста Києва про повернення позовної заяви від 07.02.2017 по справі №910/1889/17 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Юнекс Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит"
про стягнення кредитної заборгованості в розмірі 2 724 489,32 грн, -
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2017 по справі №910/1889/17 повернуто без розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Юнекс банк" і додані до неї документи.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначену ухвалу, та направити матеріали справи на розгляд до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 13.03.2017.
13 грудня 2016 року представником відповідача, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Розпорядженням від 13.03.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці.
Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу суддів від 13.03.2017, в зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А., яка не є головуючим суддею у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя - Сітайло Л.Г. судді: Жук Г.А., Кропивна Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 колегією суддів, в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Юнекс Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2017 по справі №910/1889/17 до свого провадження.
В судове засідання 13.12.2016 з'явився представник позивача.
Представник відповідача, в судове засідання не з'явився.
Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Беручи до уваги, що представник відповідача повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а також враховуючи строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, передбачені ст. 102 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2017.
Колегія суддів розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, прийшла до висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).
Таким чином, учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити, за необхідності, участь в судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників , так і осіб не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
Також, суд зазначає, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Колегія суддів розглянувши матеріали справи, прийшла до висновку, що сторонами надано достатньо доказів для розгляду справи по суті і відсутність представника відповідача не перешкоджає такому розгляду.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції, з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Юнекс банк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит" про стягнення кредитної заборгованості в розмірі 2 724 489,32 грн.
При винесенні оскаржуваної ухвали, місцевий господарський суд виходив з того, що додані позивачем до позовної заяви документи не приймаються судом в якості належних доказів, оскільки копії доданих документів не засвідчені належним чином, а також позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, що не відповідає положенням п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за трьома Кредитними договорами №0.139.0213.ЮО_К від 13.02.2013, №0.161.0413.ЮО_К від 29.04.2013 та №0.218.0515.ЮО_К від 12.05.2015.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Таким чином, зазначеними положеннями процесуального закону визначено право позивача об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Однак, згідно з нормами п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України навіть у випадку, коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Враховуючи, що для правильного вирішення спору у даній справі суд повинен встановити обставини щодо виконання відповідачем кожного кредитного договору окремо з'ясувати чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору; з'ясувати обставини щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами.
Крім того, має бути надана правова оцінка договорам з точки зору правової природи укладених договорів, і, в свою чергу, при вирішенні вимог, що виникли з договорів, суд має надати оцінку договірним відносинам сторін по всім договорам, визначити строк їх дії; встановити, чи існують обставини, на які посилається позивач у позовній заяві, тощо.
Так, підставою позову є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, які виникли з різних договорів.
Однак, вказані договори не пов'язані між собою підставами виникнення і не є похідними один від одного, хоча правове обґрунтування вимог є однаковим (неналежне виконання).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна заява підлягає поверненню скаржнику, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Крім того, місцевий господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку, що додані до позовної заяви документи не можуть бути належними доказами, у розмінні ст. 36 ГПК України.
Так, відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.
Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.
Згідно з п. 5.27. Вимог оформлення документів ДСТУ 4163-2003 відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «згідно з оригіналом», назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис. Засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.
Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).
Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу.
Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що надані позивачем ксерокопії документів не містять відмітки про засвідчення копії кожної сторінки документів, як передбачено вимогами п. 5.27. Вимог оформлення документів ДСТУ 4163-2003, а лише на останній сторінці документів міститься напис «прошито та пронумеровано».
Однак, даний напис свідчить лише про скріплення (прошиття) пакету документів, а не про засвідчення копій документів, відповідно до вимог п. 5.27. Вимог оформлення документів ДСТУ 4163-2003. Засвідчуватись повинна кожна сторінка документу, тому лише відтиск печатки товариства на ксерокопії не є належним доказом засвідчення копії документа.
Так, відповідно до п. 3.3 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" суд не вправі повернути позовну заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи.
Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку посилання місцевого господарського суду на п. 3 ст. 63 ГПК України не є самостійною підставою для повернення позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, ухвала винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Юнекс Банк" та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 07.02.2017 по справі №910/1889/17.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105,106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Юнекс Банк" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 07.02.2017 по справі №910/1889/17 - без змін.
Матеріали справи №910/1889/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді Л.В. Кропивна
Г.А. Жук