21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
05 листопада 2009 р. Справа № 7/75-09
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дитяче та спеціальне харчування"", м. Хорол, Полтавська область
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Некст", м. Вінниця
про стягнення 505904,06 грн.
Головуючий суддя
Представники сторін не викликались.
Подано позов про стягнення з ТОВ "Некст" на користь ТОВ "Дитяче та спеціальне харчування" 505904,06 грн. у тому рахунку 260642,88 грн. боргу, 3909,64 грн. інфляційних, 4165,50 грн. річних та 237186,04 грн. пені.
Ухвалою від 06.04.2009 року порушено провадження у справі № 7/75-09 та призначено до розгляду на 12.05.2009 року.
Відповідач в судове засідання не з'явився та не виконав вимог ухвали про порушення провадження у справі, щодо надання доказів, при тому, що про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином отримавши ухвалу від 06.04.2009 року 10.04.2009 року, що вбачається з поштового повідомлення № 120353.
Враховуючи неявку відповідача, ненадання витребуваних доказів та необхідність у витребуванні нових доказів розгляд справи було відкладено до 01.06.2009 року.
Однак відповідач в судове засідання повторно не з'явився надіславши при цьому клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечення явки в судове засідання свого представника. У вказаному клопотанні відповідач погоджується на розгляд справи за межами двохмісячного терміну встановленого ГПК України.
В судовому засіданні 01.06.2009 року судом встановлено, що позивачем не в повному обсязі надано витребувані документи, що унеможливлює прийняття рішення у даному судовому засіданні та є підставою для відкладення розгляду справи відтак розгляд справи було відкладено до 17.06.2009 року.
Однак 17.06.2009 року до господарського суду Вінницької області на ухвалу про відкладення розгляду справи надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Некст" в зв'язку з чим провадження у справі було зупинено до закінчення апеляційного перегляду .
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 24.06.2009 року відмовлено в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Вінницької області від 01.06.2009, матеріали справи повернуто до місцевого господарського суду.
06.07.2009 року справа надійшла до господарського суду Вінницької області.
Однак, 09.07.2009 року Житомирський апеляційний господарський суд надіслав запит про надіслання справи № 7/75-09 для її спрямування до Вищого господарського суду України в зв'язку із надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Некст" на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 24.06.2009 року.
Відповідно до ухвали Вищого господарського суду України від 03.08.2009 року вказану вище касаційну скаргу було залишено без задоволення, ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 24.06.2009 року без змін.
11.08.2009 року справа надійшла до господарського суду Вінницької області.
03.09.2009 року Вищий господарський суд України надіслав запит про надіслання справи № 7/75-09 для її спрямування до Верховного суду України в зв'язку із надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Некст" на ухвалу Вищого господарського суду України від 03.08.2009 року.
Відповідно до ухвали Верховного суду України від 01.10.2009 року в порушенні касаційного провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 03.08.2009 року відмовлено.
19.10.2009 року справа надійшла до господарського суду Вінницької області.
Враховуючи викладене 26.10.2009 року провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 06.11.2009 року.
Однак 05.11.2009 року до господарського суду Вінницької області на ухвалу про поновлення провадження у справі № 7/224-09 від 26.10.2009 року надійшла апеляційна скарга ТОВ "Некст".
Мотивуючи подану апеляційну скаргу, скаржник вказував на ненадання позивачем усіх доказів в підтвердження позовних вимог, що на думку скаржника є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
З огляду на вказане, відповідач просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.10.2009 року про поновлення провадження у справі № 7/75-09 та прийняти постанову якою залишити позов ТОВ "Торговий дім "Дитяче та спеціальне харчування"" до ТОВ "Некст" про стягнення 505904,06 грн. боргу без розгляду.
Розглянувши апеляційну скаргу подану ТОВ "Некст" суд дійшов наступних висновків.
Особливості процедури розгляду господарських справ в апеляційному порядку передбачені розділом XII Господарського процесуального кодексу України. Отже, відповідна скарга може бути розглянута в апеляційному порядку за умови дотримання вимог, викладених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
Пунктом 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України передбачено в якості однієї з основних засад судочинства забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" від 07.02.2002 року № 3018-III учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Наведені конституційне положення та положення норми Закону ставлять у залежність реалізацію конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження від положень процесуального закону, яким є Господарський процесуальний кодекс України. Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України містить виключний перелік імперативних норм про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному та касаційному порядку.
Відповідно до приписів ч.1 ст.106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.
Як свідчить юридичний аналіз положень Господарського процесуального кодексу України, фактично оскарженню підлягають судові рішення, що перешкоджають подальшому руху справи. Крім того системний аналіз норм діючого Господарського процесуального кодексу України приводить до висновку про те, що ухвала про порушення провадження у справі не підлягає оскарженню. Вказаний висновок судом зроблено на підставі того, що ст.64 Господарського процесуального кодексу України "Порушення провадження у справі" не містить прямої вказівки на можливість оскарження ухвали про поновлення провадження у справі.
До того ж, ч.1 ст.106 Господарського процесуального кодексу України "Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду" не містить серед ухвал, які можуть скасовуватись апеляційною інстанцією і як наслідок оскаржуватись до неї ухвали про поновлення провадження у справі.
Натомість, апеляційна інстанція вправі здійснити апеляційний перегляд ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду (ч.4 ст.106 Господарського процесуального кодексу України).
В пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 року № 8 вказано, що оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом. Оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.
В інформаційному листі Верховного Суду України від 10.09.2008 № 3.2.-2008 (доведеному до відома господарських судів України інформаційним листом Вищого господарського суду України від 22.09.2008 року № 01-8/547) зазначено, крім іншого, що у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, яку не може бути оскаржено, місцевий господарський суд має відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на частини першу та четверту статті 106 ГПК України.
Крім того суд бере до уваги та наголошує, що відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 55 Основного Закону регламентовано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Неподання відповідачем доказів, неявка в судове засідання, неодноразова подача апеляційних та касаційних скарг на ухвалу, яка не підлягає оскарженню розцінюється судом як зловживання своїми процесуальними правами спрямоване на штучне затягування судового процесу, а тому суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Прийшовши до висновку про зловживання відповідачем процесуальними правами суд також враховує те, що вказані вище дії відповідача призвели до того, що з часу подачі відповідачем апеляційної скарги в перший раз (17.06.2009 року) у даній справі не було проведено жодного судового засідання.
Враховуючи наведене вище, з метою недопущення затягування судового процесу та запобігання порушенню ст.22 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність відмови в прийнятті апеляційної скарги ТОВ "Некст" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.10.2009 року у справі № 7/75-09 про поновлення провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 64, 86, ч.ч. 1, 4 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У прийнятті апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Некст" від 05.11.2009 року б/н на 2-х аркушах з додатками на 2-х аркушах відмовити.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Некст" від 05.11.2009 року б/н на 2-х аркуші з додатками на 2-х аркушах повернути відповідачу.
3. Копію апеляційної скарги долучити до примірника ухвали, яка залишається в суді.
4. Ухвалу надіслати сторонам рекомендованим листом.
Суддя
віддрук.3 прим.:
1 - до справи.
2 - позивачу - ТОВ "ТД "Дитяче та спеціальне харчування", вул. Молодіжна, 17, м. Хорол, Полтавська область, 37800.
3 - відповідачу - ТОВ "Некст", пр-т Коцюбинського, 11, м. Вінниця, 21001.