07 березня 2017 року м. Київ К/800/16040/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Заїки М.М., Мойсюка М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_2 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року,
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України, в якому просив: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо утримання з суми визначеного йому за рішенням суду розміру грошового забезпечення та грошової допомоги при звільненні податку з доходів фізичних осіб; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виплатити йому безпідставно утриманий з суми грошового забезпечення та грошової допомоги при звільненні податок з доходів фізичних осіб в розмірі 17658,35 грн.; визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо утримання з суми визначеного йому за рішенням суду розміру грошового забезпечення та грошової допомоги при звільненні військового збору; зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат виплатити йому безпідставно утриманий з суми грошового забезпечення та грошової допомоги при звільненні військовий збір в розмірі 1370,05 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі №806/1705/15 йому було проведено виплату грошового забезпечення та грошової допомоги при звільненні у розмірі 91336,74 грн., однак з цієї суми відповідачем було утримано податок з доходів фізичних осіб у сумі 17658,35 грн. та військовий збір у сумі 1370,05 грн., що є порушенням пункту 168.5. статті 168 Податкового кодексу України та підпункту 1.7 пункту 16 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року позов задоволено. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 виплатити ОСОБА_1 безпідставно утримані податок з доходів фізичних осіб у розмірі 17658,35 грн. та військовий збір в розмірі 1370,05 грн.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 виплатити ОСОБА_1 безпідставно утриманий військовий збір в розмірі 147,12 грн. та прийнято у цій частині нову постанову. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання Житомирського обласного військового комісаріату виплатити ОСОБА_1 безпідставно утриманий військовий збір з нарахованого та виплаченого грошового забезпечення та його додаткових видів за період з 01 січня 2015 року по день звільнення позивача з військової служби - 15 квітня 2015 року (з урахуванням розмірів такого грошового забезпечення та його додаткових видів відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі №806/1705/15) в сумі 147,12 грн. - відмовлено. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що на момент здійснення грошових виплат за рішенням суду (в липні 2015 року) ОСОБА_1 не був військовослужбовцем, не виконував будь-яких обов'язків несення військової служби, а отже не мав право на відповідну компенсацію, передбачену пунктом 168.5. статті 168 Податкового кодексу України, а тому повинен сплачувати податки на загальних підставах.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив службу у Збройних Силах України на посаді начальника відділу оборонного планування - заступника начальника штабу управління 8 армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України.
Наказом Міністерства оборони України №203 від 27 березня 2015 року позивач був звільнений у запас згідно підпункту "б" (за станом здоров'я) частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Наказом командира Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 15 квітня 2015 року №77 позивача з 15 квітня 2015 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі №806/1705/15, яка набрала законної сили, визнано неправомірними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо встановлення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01 квітня 2013 року по 15 квітня 2015 року у меншому розмірі, з розрахунку посадового окладу - 1474 грн. та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 виплатити ОСОБА_1 заборгованість за вказаний період, виходячи з розрахунку посадового окладу в розмірі 2014 грн., в сумі 64134,24 грн. Визнано неправомірними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у меншому розмірі, з розрахунку посадового окладу - 1474 грн. та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 виплатити ОСОБА_1 заборгованість за вказаний період, виходячи з розрахунку посадового окладу в розмірі 2014 грн., в сумі 27202,50 грн., Зобов'язано Житомирський обласний військовий комісаріат надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку для перерахунку ОСОБА_1 розміру пенсії з 16 квітня 2015 року з урахуванням грошового забезпечення за період 01 квітня 2013 року по 15 квітня 2015 року, обчисленого з посадового окладу у розмірі 2014 грн.
На виконання вказаного судового рішення відповідачем були нараховані позивачу грошове забезпечення та одноразова грошова допомога при звільненні в розмірі 64134,24 грн. та 27202,50 грн. відповідно, (всього 91336,74 грн.).
Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03 вересня 2015 року №5744 з присуджених ОСОБА_1 сум були стягнуті податок з доходів фізичних осіб в сумі 17658,35 грн. та військовий збір в сумі 1370,05 грн.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, самостійно зменшивши суму стягнення за рішенням суду в розмірі податку з доходів фізичних осіб та військового збору, фактично змінив обсяг стягнення, визначений рішенням суду, що чинним законодавством України не передбачено. Крім того, з урахуванням вимог пункту 168.5. статті 168 Податкового кодексу України позивач, як військовослужбовець, має право на повну компенсацію втрат доходів.
Скасовуючи частково постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з вказаним висновком суду першої інстанції. Однак при цьому, зазначив, що нараховані та здійснені позивачу виплати з грошового забезпечення та його додаткових видів у період з 01 січня 2015 року по день звільнення з військової служби (15 квітня 2015 року) підлягали оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції.
Частиною 5 статті 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Як вбачається з резолютивної частини постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі №806/1705/15, яка набрала законної сили, ІНФОРМАЦІЯ_3 було зобов'язано здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення та грошової допомоги при звільненні.
Таким чином обов'язок Житомирського обласного військового комісаріату здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення та грошової допомоги при звільненні у постанові суду є непорушним та не передбачає право будь-якого державного органу, установи, організації, інших осіб, а також і відповідача змінювати рішення суду на власний розсуд, в тому числі стягувати податки та збори, інші обов'язкові платежі з присуджених сум, якщо цього прямо не передбачено в самому рішенні суду.
Крім того, що стосується стягнення податку на доходи фізичних осіб, колегія суддів вважає за необхідне додатково зазначити наступне.
Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06 січня 2005 року №17), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця або є особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Держспецзв'язку, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції.
Згідно пунктів 3 - 5 цього Порядку (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця або є особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, МНС, податкової міліції.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами) що утримують військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Вказані положення кореспондуються з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, де зазначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Тобто, така компенсація здійснюється у розмірі фактично сплаченого податку на доходи фізичних осіб, що утримується з доходів такої категорії громадян, та в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених основними розпорядниками коштів у Державному бюджеті України.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Згідно з пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Таким чином, на день виключення зі списків особового складу військової частини звільненому з військової служби військовослужбовцю має бути виплачено грошове забезпечення.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення, зокрема, входять одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Одноразова грошова допомога при звільненні зі служби військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу також є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення та згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року № 333, видатки на її виплату здійснюються за кодом «Грошове забезпечення військовослужбовців».
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач має право на виплату компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення при звільненні з військової служби, а тому така сума підлягає стягненню з Житомирського обласного військового комісаріату. Крім того, самостійно зменшивши суму стягнення в розмірі податку з доходів фізичних осіб та військового збору, відповідач фактично змінив обсяг стягнення, визначений рішенням суду, в той час як чинне законодавство України не надає йому такого права.
При цьому, доводи касаційної скарги про те, що на час виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні він втратив статус військовослужбовця, а тому не мав права на отримання рівноцінної компенсації утриманого податку є безпідставними, оскільки несвоєчасна виплата грошового забезпечення (не в день виключення зі списків особового складу і проведення розрахунку) сталася з вини самого відповідача.
Крім того, Законом України від 31 липня 2014 року №1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» підрозділ 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України доповнено пунктом 16-1, яким було передбачено, що тимчасово, до 01 січня 2015 року встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені у пункті 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, а саме: фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент. Об'єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Таким чином, оскільки військовослужбовці не перебувають у трудових відносинах і не є найманими працівниками, а проходять військову службу, тому грошове забезпечення, яке вони отримують, не відповідає визначенню заробітної плати і вказані доходи у 2014 році не оподатковувалися військовим збором.
Разом з цим Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01 січня 2015 року, було внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, згідно з якими оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Об'єктом оподаткування військовим збором визначено доходи, зазначені в статті 163 Податкового кодексу України, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 цього Кодексу включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 Кодексу.
Відтак, оскільки доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця у 2015 році включалися до оподатковуваного доходу як інші доходи, такі виплати оподатковувалися військовим збором на загальних підставах.
Таким чином, суд апеляційної інстанції частково скасовуючи постанову суду першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що нараховані та здійснені позивачеві виплати з грошового забезпечення та його додаткових видів за період з 01 січня 2015 року по день звільнення позивача з військової служби підлягали оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
Доводи касаційної скарги про незаконність судових рішень, порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права безпідставні, не ґрунтуються на законі та спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції у нескасованій частині та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року у нескасованій частині - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.
Головуючий: Я.Л. Іваненко
Судді: М.М. Заїка
М.І. Мойсюк