01 березня 2017 року м. Київ К/800/11641/14
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого: Штульман І.В. (доповідач),
суддів: Олексієнка М.М.,
Рецебуринського Ю.Й., -
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за заявою ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі у справі за позовом ОСОБА_2 до Ягодинської митниці, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою Ягодинської митниці на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року, -
У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року (з урахуванням ухвали цього суду від 30 вересня 2013 року про внесення виправлень у судове рішення, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року) заяву задоволено. Стягнуто з Ягодинської митниці на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 67488 гривень.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року апеляційну скаргу Ягодинської митниці залишено без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року - без змін.
У касаційній скарзі представник Ягодинської митниці, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року і прийняти нове рішення, яким в задоволенні зазначеної заяви відмовити.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суди встановили, що Волинський окружний адміністративний суд постановою від 13 грудня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Ягодинської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на публічній службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнив. Визнав незаконним та скасував наказ Державної митної служби України від 20 жовтня 2010 року № 1998-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Визнав незаконними та скасував накази Ягодинської митниці від 21 жовтня 2010 року № 686-к і від 10 листопада 2010 року № 802-к. Поновив ОСОБА_2 на посаді головного інспектора сектору митного оформлення № 2 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці з 10 листопада 2010 року. Стягнув з Ягодинської митниці на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 3344 гривень. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 3268 гривень звернуто до негайного виконання.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 4 квітня 2011 року постанову Волинського окружного адміністративного суду від
13 грудня 2010 року скасував, прийняв нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 грудня 2011 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2011 року скасував, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року залишив в силі.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді головного інспектора сектору митного оформлення № 2 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці було виконане, відповідно до наказу Державної митної служби України № 862-к, лише 1 червня 2013 року.
Задовольняючи заяву ОСОБА_2 суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки рішення суду про поновлення його на роботі було фактично виконано лише 1 червня 2013 року, то він має право відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній на час розгляду зазначеної заяви) на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.
Так, згідно частин 1, 5 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
За правилами частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Статтею 236 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Зазначена норма не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, в цьому випадку - пред'явлення рішення до примусового виконання, що вказують на його бажання поновитися на роботі.
Відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
При цьому пунктом 3 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України законодавець обумовив питання примусового виконання судових рішень в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Цим підкреслюється винятковість саме примусового виконання рішення адміністративного суду.
Вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування зазначених норм права, Верховний Суд України у постанові від 23 червня 2015 року (справа № 21-63а15) вказав, що правова природа діяльності органів державної виконавчої служби та її основне призначення полягає саме в примусовому виконанні рішень суду, в тому числі постанов судів про поновлення на посадах у відносинах публічної служби, які набрали законної сили, що і є підставою для негайного їх виконання. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зокрема, зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі. В таких випадках держава в особі органу державної виконавчої служби несе відповідальність за виконання остаточних судових рішень.
При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Оскільки постанова Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року в частині поновлення ОСОБА_2 на державній службі добровільно виконана Державною митною службою України шляхом прийняття наказу лише від 1 червня 2013 року № 862-к, то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2 має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, врахувавши при цьому, що середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують встановлених судами обставин справи та їх висновків, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Ягодинської митниці - залишити без задоволення.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у справі за заявою ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі у справі за позовом ОСОБА_2 до Ягодинської митниці, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Штульман І.В.
Судді: Олексієнко М.М.
Рецебуринський Ю.Й.