21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
05 листопада 2009 р. Справа 8/211-09
за позовом:Приватного виробничо - комерційного підприємства "Ятрань" (пошт. адреса: вул. Київська, 81, оф. 405, м. Житомир., 10001; юрид. адреса: вул. Кибальчича, 2/4Б, кв. 10, м. Житомир, 10009, код ЄДРПОУ 20423949)
до:Приватно - орендного сільськогосподарського підприємства "Нападівське" (с. Нападівка, Калинівського району , Вінницької області , код ЄДРПОУ 20105221)
про стягнення 12500,30 грн.
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : Бойко Д.Д., за дорученням
відповідача : не з'явився
Заявлено позов про стягнення з відповідача 12 500,30 грн., з яких 9 596 грн. боргу, 1166,35 грн. пені, 1 410,61 грн. інфляційних втрат та 327,34 грн. - 3% річних.
Відповідач відзиву на позовну заяву суду в засідання не надав і не надіслав, в судове засідання без поважних причин не з'явився, вимоги ухвали суду від 29.09.09 р. не виконав. Ухвала суду від 29.09.09 р. надіслана відповідачу належним чином рекомендованим листом в суд підприємством зв'язку не повернена , що стверджується поштовим повідомленням про вручення поштової кореспонденції №431065 та розцінюється судом як вручення її відповідачу і тим самим повідомлення його належним чином про час та місце розгляду судом справи за його участю. За таких обставин суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав і інтересів , але відповідач відмовився і не скористався цим правом. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.
Представник позивача в засіданні суду подав копію виписки з банку від 03.11.09 р. про сплату відповідачем в добровільному порядку після подачі позову до суду 4 000 грн. в рахунок погашення основного боргу, яку прийнято судом до розгляду.
Представник позивача в засіданні суду свої позовні вимоги підтримав , мотивуючи тим, що 01.02.08 р. між сторонами було укладено договір поставки № 1/02 на умовах якого по накладній № 14 від 11.03.08 р. відповідач отримав від позивача продукцію на загальну суму 109 210 грн. Так як відповідач не здійснював розрахунки за отриману продукцію позивачем з відповідачем було укладено угоду № 1 до договору № 1/02 від 01.02.08 р. , якою сторони замінили вартість продукції по договору і встановили її вартість в сумі 125596 грн. разом з ПДВ та строки оплати отриманої продукції. Двостороннім актом дооцінки поставленої продукції сторони встановили , що відповідач повинен доплатити позивачу 16 386 грн. Після підписання угоди № 1 до договору № 1/02 від 01.02.08 р., відповідач здійснив з позивачем часткові розрахунки в сумі 116000 грн. , а також після подачі позову до суду сплатив ще 4 000 грн. боргу. На суму боргу до стягнення з відповідача також нараховано штрафні санкції : пеню, інфляційні втрати та 3% річних.
По клопотанню представника позивача справа розглядалась без технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи , давши їм оцінку . заслухавши представника позивача, судом встановлено, що 01.02.08 р. між сторонами було укладено договір № 1/02 , за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця , а покупець зобов'язується прийняти та оплатити в строк встановлений договором мінеральні добрива - аміачну селітру у тарі біг - бег , аміачну воду наливом згідно попереднього замовлення покупця (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.2., 2.1, 2.2 договору позивач повинен поставити відповідачу аміачну воду в кількості 60 тон по ціні 700 грн. за одну тону з ПДВ та аміачну селітру в кількості 30,550 тон. по ціні 2200 грн. за одну тону з ПДВ. Загальна сума договору складає 109210 грн.
Сторони домовились, що позивач відвантажує відповідачу продукцію на протязі 20 днів з моменту підписання договору (п. 3.4. договору) , а відповідач зобов'язуй оплатити продукцію протягом 10 днів з дати постави продукції (п. 4.1. договору).
Розділом шостим договору сторони визначили відповідальність сторін. Зокрема , у випадку затримки оплати за відвантажену продукцію відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу. За порушення п. 1 договору та односторонню відмову від попереднього замовлення відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 10 % від загальної суми договору.
Судом встановлено , що відповідач на умовах договору № 1/02 від 01.02.08 р. по накладній № 14 від 11.03.08 р. через свого уповноваженого представника , який діяв по дорученню серії ЯОА № 214614 від 11.02.08 р. отримав від позивача продукцію на загальну суму 109210 грн. розрахунки за яку повинен був здійснити протягом 10 днів з дати поставки.
Так як відповідач не здійснював розрахунків з позивачем за отриману продукцію між сторонами 30.07.08 р. було укладено угоду № 1 до договору 1/02 від 01.02.08 р. якою сторони внесли зміни до договору № 1/02 від 01.02.08 р. Зокрема сторони домовились , що загальна вартість продукції по договору складає 125 596 грн. з ПДВ. Оплата за відвантажену продукцію здійснюється відповідачем позивачу протягом 5 днів з моменту оформлення акту дооцінки продукції отриманої по накладній № 14 від 11.03.08 р.
На виконання даної угоди № 1 сторонами 30.07.08 р. було складено та підписано акт дооцінки продукції отриманої відповідачем по накладній № 14 від 11.03.08 р. , яка відповідно до акту склала 16 386 грн. Таким чином , відповідач зобов'язаний був сплатити позивачу протягом 5 днів з моменту підписання акту дооцінки поставленої продукції 125 596 грн.
Судом встановлено , що відповідач 01.08.08 р. в добровільному порядку сплатив позивачу частину боргу в сумі 116 000 грн. , що стверджується випискою з банку.
Таким чином , борг відповідача перед позивачем станом на день подання позовної заяви складає 9596 грн.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст.. 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором та угодою № 1, він є боржником, що прострочив.
В засіданні суду встановлено , що відповідач після звернення позивачем з даним позовом до суду здійснив з ним часткові розрахунки по сумі основного боргу , сплативши в добровільному порядку позивачу 4000 грн. , що стверджується випискою з банку від 03.11.09 р. Отже , борг відповідача перед позивачем за отриману продукцію по позову на день розгляду справи в суді складає 5596 грн. , які на підставі ст. 11 та ст.530 ЦК України слід задоволити. Провадження у справі про стягнення з відповідача на користь позивача 4 000 грн. слід припинити по п. 1.1. ч. 1 ст. 80 ГПК України , оскільки спір між сторонами по цій сумі боргу відсутній.
Судом встановлено , що позивачем крім суми основного боргу заявлено до стягнення з відповідача 1166,35 грн. пені за період з 05.08.08 р. по 05.02.09 р. , 1 410,61 грн. інфляційних втрат за період з вересня 2008 р. по червень 2009 р. та 327,34 грн. - 3% річних за період з 05.08.08 р. по 24.09.09 р.
У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).
Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Дослідивши розрахунок заявлених до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних , суд дійшов висновку , що позовні вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню оскільки нарахування 1 410,61 грн. інфляційних втрат за період з вересня 2008 р. по червень 2009 р. та 327,34 грн. - 3% річних за період з 05.08.08 р. по 24.09.09 р. здійснено вірно та без порушення нори чинного законодавства.
Щодо нарахування пені в сумі 1166,35 грн. за період з 05.08.08 р. по 05.02.09 р. , суд дійшов висновку , що дані позовні вимоги позивача слід задоволити частково, оскільки відповідач нарахування пені здійснив без врахування положень норми ч. 6 ст. 232 ГК України відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення 851,85 грн. пені за період з 24.09.08 р. по 05.02.09 р. В позові про стягнення 314,50 грн. пені слід відмовити як заявленим безпідставно та з порушенням норм чинного законодавства.
Судові витрати по справі , на підставі ст. 49 ГПК України, слід віднести за рахунок відповідача пропорційно задоволеній сумі позову, оскільки спір до суду доведено з його вини.
Керуючись ст. 11 ,16 ,506 ,525 ,526 , 549, 530,614, Цивільного кодексу України,ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 44 , 49, 75 , ст. 82 ,115 та 116 Господарського процесуального кодексу України , -
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Приватно - орендного сільськогосподарського підприємства "Нападівське" , с. Нападівка, Калинівського району , Вінницької області , код ЄДРПОУ 20105221 (р/р 260028424 в ВАТ Райффайзенбанк «Аваль», МФО 302247) на користь Приватного виробничо - комерційного підприємства "Ятрань" , пошт. адреса: вул. Київська, 81, оф. 405, м. Житомир., 10001; юрид. адреса: вул. Кибальчича, 2/4Б, кв. 10, м. Житомир, 10009, код ЄДРПОУ 20423949 (р/р 26008301000541 у ЖФ ВАТ "ВТБ Банк" , МФО 311346) 5596 грн. боргу , 851,85 грн. пені, 1410,61 грн. інфляційних втрат , 327,34 грн. - 3% річних, 121,85 грн. державного мита та 230,06 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Провадження у справі про стягнення 4000 грн. припинити.
6. В позові про стягнення 314,50 грн. пені відмовити.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 06 листопада 2009 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2,3 - позивачу (пошт. адреса: вул. Київська, 81, оф. 405, м. Житомир., 10001; юрид. адреса: вул. Кибальчича, 2/4Б, кв. 10, м. Житомир, 10009)
4 - відповідачу (с. Нападівка, Калинівського району , Вінницької області)